УКМ

• 9 липня 2023 року набув чинності Закон України «Про управління відходами», що запускає реформу управління відходами.
• Президент підписав Закон щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України.
• ВРУ підтримала у другому читанні законопроєкт № 8410, який вдосконалює норми чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
• Кабінет Міністрів України схвалив два важливі документи у довкіллєвій сфері: Порядок ведення Державного реєстру нафтових та газових свердловин та Порядок ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України.
  

  НОВИНИ МЕРЕЖІ

  У своїй позиції спільнота УКМ виклала кроки, які, на нашу думку, є критично необхідними для створення ефективного екологічного та кліматичного управління під час повоєнної відбудови та розвитку країни. Детальніше.

  Також нами було ініційовано та організовано Онлайн-обговорення “Що означають результати URC 2023 для довкілля та клімату?”.

  Переглянути відеозапис.
  Детальніше про результати обговорення.

  

  Підписатися на телеграм-канал УКМ

  НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

  МБО «Екологія-Право-Людина» організували Екохакатон та Літню школу “Механізми захисту природи в умовах війни”, що відбулися 3-6 липня 2023 року в с. Коротище, Дрогобицького району, Львівської області. З відгуками учасників можна ознайомитись тут. А вже 11 липня 2023 року відбулася зустріч команди ЕПЛ із представниками Львівської обласної прокуратури. Також команда ЕПЛ опублікувала Екоревізор, де висвітлила свої висновки щодо прийнятих законів та законопроєктів у сфері довкілля за квітень-липень 2023 р., а також проаналізувала кілька судових справ: – Аналіз справи Milieudefensie, Greenpeace Netherlands та інші проти Royal Dutch Shell; – Верховний суд про будівництво в межах прибережної захисної смуги.

  Еколтава провела вебінар для представників громад з теми “Підготовка місцевих планів та управління полігонами у громадах”. Також представниці Еколтави взяли участь у вебінарі-дискусії “Проблема утилізації та переробки відходів від руйнувань”, організаторами якої виступили “Досить труїти Кривий Ріг” за підтримки МФ “Відродження”. Серед інших результатів роботи – аналіз реформи управління відходами, що стартувала 9 липня з набуттям чинності Закону України “Про управління відходами”.

  ГО “Екоклуб» спільно з громадами від початку війни змонтували п’ять сонячних електростанцій (СЕС) і планують спорудити ще шість до кінця літа. Отримані знання та досвід презентували на заході “Підвищення енергетичної стійкості громад як базовий рівень енергетичної безпеки України” 13 липня у Києві Також експерти Екоклубу розповіли, у чому небезпеки планів Міненерго встановити реактори російського виробництва у недобудованих атомних блоках на Хмельницькій АЕС.

  В Екодії презентували результати соціологічного дослідження «Впровадження енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках, де не створено ОСББ». Також експерти Екодії взяли участь у підготовці кількох публікацій: – Що означає Global Stocktake або Глобальна інвентаризація для кліматичних планів України – 60 кілограмів викидів у повітря від однієї ракети: як російські “Іскандери”, “Точки У” та інші впливають на українське довкілля. – Як війна впливає на родючість ґрунтів та якість їжі? – Як природа Чорнобиля захищає нас від радіації та чи можливо таке на територіях, які забруднює війна?

  Експерти ГО “Лісові ініціативи і суспільство” підготували публікацію: “В яких областях можна ходити до лісу громадянам: дозволи, заборони та обмеження. Також експерти ГО “ЛІіС” обстежили діючу вибіркову рубку у Яворівському ДЛГП Яворівського лісництва. Результати вражають.

  Команда ГО “ПЛАТО” продовжують активну працю над розробкою простору міського садівництва та городництва “Розсадник” у Львові. У липні в одному з львівських парків волонтери створили спіральну грядку з прянощами. Результат та покроківка.

  ГО “Хмельницький енергетичний кластер” розпочала реалізацію проєктів “Сонячна енергетика, як складова освітнього процесу” та “План дій сталого енергетичного розвитку і клімату для Теофіпольської громади”. Також експерти ХЕК надали свої коментарі деяким ЗМІ: – Модель ринку: чи витримає Net billing конкуренцію із “зеленим” тарифом; – Нові реалії – нові спеціальності: у ВПУ 25 готуватимуть монтажників сонячних електростанцій; – Готуй сани влітку: що зробити, аби взимку було і тепло, і світло.

  ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля» розпочала роботу над двома новими проєктами: «Зелені зони на варті відновлення та стійкості громад: cталі та природоорієнтовані рішення» та «Збереження заплави річки Ірпінь, як важливий елемент відновлення Ірпеня за зеленими принципами». Крім того, повним ходом триває навчання другого набору Всеукраїнської академії i-Tree4UA. Також відбулись два тренінги з Лісової педагогіки (у Києві та Івано-Франківську). Основна мета – м’яко та природньо долучити дітей до питання збереження довкілля.     МОЖЛИВОСТІ ВІД ЧЛЕНІВ УКМ Еколтава запрошує громади на щорічну координаційну зустріч у Полтаві, що відбудеться 11 серпня 2023 року. Темою зустрічі буде “Екологічні рішення для громад в умовах воєнного часу”.

  Екоклуб організовує подію “Як косити трав’яний покрив у містах: рекомендації та практичний досвід”, що відбудеться 8 серпня об 11:00. Зареєструватись.

  ГО “ЛІіС” запрошує на тренінг “Як відрізнити нелегальні рубки від легальних та реагувати на лісопорушення?”, що відбудеться 12-13 серпня 2023 р. Зареєструватись.

  Українська Природоохоронна Група оголошує набір на конференцію у Львові “Водно-болотні угіддя в призмі євроінтеграції”, що стане майданчиком комунікації між чеськими, польськими та українськими спеціалістами. Подати заявку.

   

  Підписатися на анонси та новини УКМ

25 липня відбулося онлайн-обговорення результатів URC2023 з точки зору сталого розвитку та протидії глобальній зміні клімату, ініційоване та організоване Українською кліматичною мережею.

В якості спікерів ми запросили представників громадськості – експертів з питань охорони довкілля, змін клімату, відновлювальної енергетики та сталого розвитку. Обговорили нагальне: чи містили заяви, озвучені на Лондонській конференції з відбудови, заклики саме до зеленої відбудови, які масштаби впливу війни на довкілля, як має реформуватись енергетичний сектор та як громадам врахувати зміну клімату та адаптацію до неї у планах повоєнного відновлення.

Анна Акерманн, представниця центру екологічних ініціатив “Екодія” та Міжнародного інституту сталого розвитку, розповіла, як відбувалася конференція URC2023, та проаналізувала, чи відповідають заяви, озвучені на ній, принципам зеленого відновлення. 

“Коли під час конференції йшла мова про стале відновлення, обговорювались економічні та соціальні аспекти, однак про екологічні не було розмови. Тож на наступній конференції обов’язково мають бути розкриті питання величезної шкоди довкіллю, заподіяної російською агресією”, – відзначила експертка.

Детальніше про наслідки війни на довкілля та важливість розуміння цих масштабів у повоєнному відновленні розповів представник Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Зокрема, експерт зачепив й питання Каховської ГЕС, зауваживши на неоднозначності рішення про її відновлення: хто і на підставі чого це вирішив, чому не було широкого обговорення з експертами, чи була проведена ОВД, чи дійсно потрібно це Україні?

“Рішення, що не стосуються війни, в їх числі й довікіллєві, не мають прийматися так поспішно і непрозоро”, – додав він.

Питання розвитку енергетичного сектору у контексті повоєнної відбудови розкрив Олег Савицький з ГО “Razom We Stand”.

“В енергетиці не відбувається практично нічого, що посилювало б стійкість України до загроз, як військових, так і кліматичних…Дуже багато питань до політики уряду в енергетичній сфері, на міжнародному рівні є враження, що Україна не має реального плану відбудови в  критичних секторах, зокрема в енергетиці та промисловості”, – звернув увагу експерт. 

Окремим важливим блоком обговорення стало питання проблем громад та їх ролі у повоєнній відбудові. 

Степан Кушнір, представник Хмельницького енергетичного кластера, зазначив, що роль громад у процесі відновлення країни є ключовою: “Всі ми живемо не просто в Україні, а в конкретних громадах. Наш комфорт залежить від того, як громада буде розвиватись і від її спроможності адаптуватися до тих чи інших змін”. 

Експерт також звернув увагу на “болючі точки” українських громад сьогодні, основною з яких назвав нерозуміння громадами цінності зеленого переходу і взагалі проблем екології та зміни клімату. 

Продовжила обговорення адаптації громад до зміни клімату в межах повоєнного відновлення представниця Екоклубу (Рівне), радниця УКМ, Ольга Лящук. Зокрема, вона наголосила на важливості оцінки вразливості до зміни клімату, яка, на думку експертки, має бути основою зеленого відновлення громад.

“Якраз в рамках оцінки вразливості громади аналізують вплив клімату на різні сектори: починаючи від зелених насаджень і закінчуючи енергетикою, починаючи від туризму, закінчуючи водними ресурсами…Якщо цього не робити, дуже складно оцінити наскільки той чи інший проєкт має першочергове значення“.

Послухати повний виступ спікерів, а також сесію питання-відповіді можна за посиланням: https://youtu.be/fjqk50flFO4 

У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:

Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ

тел. 0935152975

1,5 місяця минуло зі страшної катастрофи, організованої руками росіян, – підриву Каховської ГЕС. Наслідки вражають своїм масштабом: руйнація цілих екосистем, негативний вплив на 5000 км² дикої природи, сплеск мутагенезу, захворювання дихальної системи диких тварин, порушення запилювання в рослин.

Члени УКМ продовжують докладати зусилля для ретельного збору інформації про вплив цієї рукотворної трагедії на довкілля.

Так, експерти ГО “Еколтава” проаналізували небезпечність відходів руйнації, що були утворені внаслідок підриву дамби. Адже фрагменти бетонних блоків, металевих конструкцій, уламки від зруйнованих будівель, залишки цегли стають додатковим джерелом забруднення довкілля.

”Серед елементів руйнації непоодиноко з’являються і небезпечні канцерогенні азбестовмісні відходи, використання яких заборонене в Україні лише від 06 вересня 2022 року з прийняттям закону “Про систему громадського здоров’я”. Азбестовмісні вироби довгий час популяризувалися населенням через переваги в вигляді термостійкості, теплопровідності, довговічності і відносно невисокої вартості. Окрім того, той же шифер впродовж довгого часу був традиційним матеріалом для укриття дахів будинків і досі позитивно сприймається населенням”, – зазначила експертка з управління відходами ГО “Еколтава” Марина Садкіна.

Спеціалісти Еколтави також звернули увагу на передбачену законодавством процедуру ліквідації відходів руйнувань, що включає декілька важливих етапів: розчищення території (збирання відходів, зокрема за можливості – сортування окремих їх компонентів), перевезення від місця утворення до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання, та, нарешті, їхнє оброблення або перероблення. Детальніше про це читайте за посиланням: http://surl.li/jfcxk 

Інші члени УКМ, команда представників Української Природоохоронної Групи – UNCG та МБО “Екологія-Право-Людина”, здійснили експедицію вище греблі Каховської ГЕС, а саме на територію Національного природного парку «Кам’янська Січ». 

Внаслідок цієї поїздки вчені виявили нові факти, що вказують на масштаб катастрофи: “Оголилося понад 200 тис. га землі, на якій абсолютно нічого не росте, а до цього була водна екосистема. Усі водні організми раптово загинули, а наземних ще немає (вірніше вже почали з’являтися лише перші проростки). На дні водосховища до горизонту ми бачили сухе дно з окремими водоймами, позбавлене будь-якої рослинності. Сьогодні це виглядає, як величезна пустеля. Уперше така велика територія ґрунту оголилася, це можна порівняти з раптовим відступом льодовика”. 

Детальніше про зразки та проби, що були взяті нашими колегами під час експедиції, та інші висновки можна прочитати тут: http://surl.li/jfdcm 

* Фото Української Природоохоронної Групи – UNCG

Експерти членських організацій Української кліматичної мережі продовжують сумлінно виконувати свою роботу та роблять значний вклад у вивчення наслідків Каховської ГЕС. У разі виникнення запитань чи для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:
Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ
тел. 0935152975

21-22 червня у Лондоні відбулась одна з найважливіших подій для повоєнного відновлення України – Ukraine Recovery Conference. Члени Української кліматичної мережі також взяли участь в основній програмі та сайд івентах, зокрема на URC 2023 були присутні представники Екоклубу та Екодії.

Під час конференції уряд України презентував плани щодо повоєнного відновлення та модернізації країни. Також на заході були анонсовані пакети фінансової допомоги від країн-партнерів та міжнародних організацій, спрямованих на відбудову України та залучення до неї приватних інвестицій. Водночас на URC 2023 не було порушено питання відновлення довкілля, на важливості якого для забезпечення процвітаючого майбутнього України спільнота УКМ не перестає наголошувати!

Лейтмотивом конференції стали заклики лідерів країн та міжнародних організацій до бізнесу долучатися до відбудови України, інвестуючи приватний капітал у різноманітні проєкти. Для цього будуть створені фінансові механізми, що допоможуть знизити вартість капіталу, а також компенсувати чи застрахувати ризики вкладання коштів в Україну.

Також Перша віце-прем’єрка – Міністерка економіки Юлія Свириденко оголосила, що Уряд України ставить за мету за 10 наступних років досягти ВВП на рівні $1 трлн. Це означає кратне зростання економіки у 6-7 разів відносно рівня 2022 року, або щорічний ріст ВВП на рівні близько 20%.

Для досягнення цих амбітних показників Уряд планує залучати міжнародну допомогу та приватні інвестиції у ключові сфери української економіки: промисловість, ІТ, інфраструктуру, будівництво, енергетику, продовольчу та видобувні галузі.

Українська кліматична мережа підтримує рух України до сильної та вільної економіки, розвитку підприємництва та інтеграції у міжнародні ринки. Водночас ми наполягаємо на тому, що будь-який сценарій післявоєнного розвитку має відбуватися відповідно до принципів, що дозволять створити фундамент для переходу України до зеленої економіки та кліматичної нейтральності, і збереження екосистем.

Увагу до питання зеленого відновлення України під час URC 2023 привернули активісти кліматичного руху України, в їх числі і члени УКМ. Представники Екодія, Екоклуб, Razom We Stand, CEE Bankwatch Network, Fridays For Future Ukraine та Greenpeace разом з українськими та британськими митцями створили “живий мурал”, що символізує бачення зеленого майбутнього України. “Фреска зображує обнадійливе бачення майбутнього України з соняшниками – нашою національною квіткою. Між ними розвидняються відновлювані джерела енергії, які забезпечать безпечну та децентралізовану енергію з низьким вмістом вуглецю”, – розповіли представники Екодії.

Крім економічного зростання, післявоєнна відбудова України, на нашу думку, має забезпечувати покращення стану довкілля, ефективну боротьбу та адаптацію до наслідків зміни клімату. Цей вектор розвитку одночасно дозволить країні стати успішною на європейських і глобальних ринках, та інтегруватися у світовий політичний простір. 

Щоб забезпечити цей вектор, крім інвестицій, репарацій та міжнародної допомоги, Україна потребуватиме передусім спроможних інституцій державного управління та якісних законодавчих рамок, що дозволять перейти до кращих практик у всіх сферах суспільного життя, промисловості, використання природних ресурсів та захисту природних екосистем. 

Таким чином, ми вважаємо наступні кроки критично необхідними для створення ефективного екологічного та кліматичного управління під час повоєнної відбудови та розвитку країни: 

• Кліматична політика

1. Забезпечити повноцінну дію відповідних законів, зокрема Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», та Закону України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» через розробку та прийняття підзаконних нормативно-правових актів. 
2. Завершити впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів
3. Розробити та прийняти рамковий закон про зміну клімату.
4. Розробити та затвердити методику з розробки оцінки вразливості до зміни клімату громад та рекомендацій щодо включення питань адаптації до зміни клімату в стратегічні документи громад включно із планами повоєнного відновлення

• Екологічний контроль

1. Забезпечити врахування екологічних факторів та думки громадян під час розробки державних стратегій, планів дій та програм, а також під час реалізації інвестиційних проєктів, що можуть мати значний вплив на довкілля. Це можливо, зокрема, через обов’язковість проведення процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО).
2. Імплементувати Директиву 2004/35/CE про екологічну відповідальність в контексті запобігання та усунення шкоди, завданої довкіллю та Директиву 2008/99/EC про захист довкілля за допомогою кримінального права. Це дозволить створити систему чіткої відповідальності суб’єктів господарювання за екологічні правопорушення.
3. Прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт №3091, що покликаний перезавантажити сферу державного екологічного управління та надати необхідні повноваження відповідним органам.

• Промислове забруднення та відходи

1. Прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля”, який передбачає створення системи інтегрованого регулювання і контролю промислових викидів. Він дасть можливість запровадити в Україні найкращі доступні технології та методи управління забруднюючими речовинами та викидами промисловості.
2. Запровадити роботу Реєстру викидів та перенесення забруднювачів, що передбачений відповідним законом та має запрацювати вже у 2024 році. Він дозволить покращити державний контроль за викидами, а громадськості дасть можливість слідкувати за станом довкілля, у якому вони проживають.
3. Прийняти низку законів та підзаконних актів, що стосуються відходів упаковки, відходів електричного та електронного обладнання, відходів акумуляторів та батарейок.

• Енергетика

1. Забезпечити всі необхідні умови для коректної роботи законопроєкту 9011-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України”, що стимулюватиме відновлення інвестицій у відновлювану енергетику, а також розвиток малої розподіленої генерації зеленої енергії громадянами та організаціями.
2. Створити фінансові механізми, що полегшать українським громадянам та підприємствам доступ до кредитних ресурсів, направлених на підвищення енергоефективності, розвиток малої розподіленої генерації енергії та систем зберігання енергії.

Виконання цих кроків не лише забезпечить відновлення довкілля та протидію зміні клімату, а й дасть шанс Україні бути конкурентноздатною у час глобального переходу до нової економіки.

• Під головуванням Керівника Офісу Президента Андрія Єрмака створена Міжнародна робоча група, яка вивчатиме наслідки бойових дій в Україні.
• Уряд затвердив Порядок управління побутовими відходами в особливих умовах, Порядок розроблення регіональних планів управління відходами, а також Порядок ведення Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами.
• Парламент ратифікував Нагойсько-Куала-Лумпурський додатковий протокол про відповідальність і відшкодування до Картахенського протоколу про біобезпеку, що допоможе Україні відновити втрачене біорізноманіття через терористичні дії росії.
  

  НОВИНИ МЕРЕЖІ

  Представники УКМ взяли участь у зустрічі Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни з українською екоспільнотою. Детальніше.

  
  Радниці УКМ, Юлія Пашковська та Ольга Бойко, виступили в ефірі телевізійного марафону каналу FreeДом, присвяченому створенню Міжнародної робочої групи з екологічних наслідків російської війни.
  * Відеозапис (38:40-58:20 хв)

Підписатися на телеграм-канал УКМ

НОВИНИ ЧЛЕНІВ УКМ

Молодіжна громадська екологічна організація «Наш дім – Манява» впроваджує проєкт «Відкриття Карпатського екологічно-просвітницького центру». Центр функціонуватиме на базі організації в селі Манява,  де будуть облаштовані: навчальна екологічна лабораторія, візит центр та бібліотека.

МБО «Екологія-Право-Людина» розробила «Реєстр судових рішень з питань, що стосуються довкілля». Реєстр розміщений тут і є доступним для необмеженого користування.
Також команда ЕПЛ підготувала одразу кілька публікацій та аналітичних документів:
– Екоцид, воєнні злочини в розумінні національного і міжнародного права: призма трагедії на Каховській ГЕС;
– Аналіз постанови Верховного Суду щодо обчислення істотної шкоди довкіллю. Справа № 678/536/21.
– Огляд наслідків та загроз для довкілля і здоров’я людей внаслідок підриву Каховської ГЕС російськими військами.
– Постконфліктна екологічна оцінка Північної Македонії.

Крім того, представники ЕПЛ взяли участь у зустрічі Всесвітнього альянсу з екологічного права, що відбулася з 25 до 29 червня 2023 року місто Себу (Республіка Філіппіни).

Еколтава створила соціальний ролик, присвячений мінімізації відходів у побуті, а також розробила серію інфографік, присвячену енергетичній автономності домогосподарств.

Інші результати роботи команди Еколтави:
– Проєктна менеджерка Еколтави Марина Садкіна пройшла навчання у Техаському університеті в м.Арлінгтон в рамках проєкту ISWA – Міжнародна асоціація управління твердими відходами.
– Перші випускники та випускниці онлайн курсу “Про здорове і стале харчування” отримали сертифікати.

Екоклуб продовжує реалізацію проєкту Solar Aid For Ukraine:
– У лікарні на Дубенщині запрацювала сонячна електростанція і вже виробила перші кіловати.
– Відібрано 20 водоканалів, які отримають техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) на встановлення сонячних електростанцій.
– На даху Центральної міської клінічної лікарні у Сумах монтують сонячну електростанцію.

Також експерти Екоклубу проаналізували, як загрожує нещодавній теракт на Каховській ГЕС роботі ЗАЕС.

ГО «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» залучили 100 студентів з усієї України до навчання у Всеукраїнській Академії
“i- Tree4UA”.

Також відбувся перший з двох запланованих тренінгів з Лісової педагогіки, що мають на меті м’яко та природно долучити дітей до питання збереження довкілля.

Експерти ГО “Лісові ініціативи і суспільство” здійснили оцінку екологічних втрат від затоплення територій Херсонщини на основі супутникових знімків.

Інші результати роботи:
– З початку повномасштабної агресії росії наприкінці зими 2022 року, крім основної діяльності – боротьби з незаконними рубками лісу, – ГО “ЛІіС” розпочала роботу задля підтримки найбільш потерпілих у часі війни осіб. Про рік гуманітарної діяльності ГО “ЛІіС”.
– Продовжується моніторинг особливо цінних лісових ділянок на основі супутникових знімків.
– Впродовж 28 – 30 червня 2023 року в Національному природному парку “Хотинський” відбувся тренінг “Навички ефективної роботи для інспекторів служби державної охорони природно-заповідного фонду України”.

Команда ГО “ПЛАТО” продовжують активну працю над розбудовою простору “Розсадник”.
Також екоактивісти діляться своїм досвідом відновлення родючості ґрунту на місці стихійного сміттєзвалища у парку “Залізна вода”.

Завершується збір підписів під петицією, створеною Екодією, із закликом до уряду відмовитися від будівництва 9-ти нових атомних блоків. Детальніше.

Підписати петицію

В Офісі Президента відбулась зустріч новоствореної Міжнародної робочої групи, яка вивчатиме вплив бойових дій в Україні на довкілля, з українською екоспільнотою.

У події взяли участь представники одразу кількох організацій членів Української кліматичної мережі: Української природоохоронної групи (UNCG), «Екодія», МБО «Екологія-Право-Людина» та WWF-Україна.

Серед представників Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни були присутніми екоактивістка Грета Тунберг, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, радник Керівника Офісу Президента України Олександр Бевз, екс-віце-прем’єр-міністр та колишній міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, віце-президентка Європейського парламенту Гайді Гаутала та Президентка Ірландії в 1990–1997 роках Мері Робінсон. 

Серед основних закликів з боку кліматичної громадськості лунали наступні: необхідність визнання екоциду злочином, робота над стягненням репарацій за екологічні злочини та напрацювання механізму швидкого реагування на злочини проти довкілля.

Зокрема, Керівник Громадської організації Українська природоохоронна група (UNCG) Олексій Василюк зауважив: “Війна і особливо російський теракт на Каховській ГЕС є безпрецедентним за масштабами випадком нищення довкілля у Європі. Ці події призвели до колосальних втрат екосистем і вимирання біологічних видів. Але маємо думати про майбутнє. Територія, що постраждала внаслідок підриву Каховської ГЕС, може стати місцем залучення найбільших в історії України інвестиції для відновлення природи, зеленої енергетики та сучасного будівництва”.

«За рік викиди парникових газів, викликані війною росії в Україні, сягають до 120 млн тонн СО2е. Це еквівалентно річним викидам Бельгії. Понад 14 млн тонн СО2е утворилися внаслідок використання пального російськими військами. Призупинення бойових дій та заморожування війни у тривалий конфлікт у довгостроковій перспективі буде згубним для клімату», – додала керівниця ГО Центр екологічних ініціатив «Екодія» Ольга Полуніна.

А Ганна Хомечко, представниця Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» наголосила на важливості консолідації українського та міжнародного експертного середовища для вироблення ефективних правових механізмів відповідальності за екоцид та вдосконалення правового визначення екоциду в національному та міжнародному законодавстві.

17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелювання та посухою.

Щорічно у світі від посухи, що посилює деградацію земель та зміну клімату, страждають 55 млн людей. А до 2050 р., згідно з прогнозами, ця проблема може зачепити приблизно три чверті усього населення планети.

Сама ж кількість посух зросла на 29% порівняно із 2000 роком.

Поки весь світ бореться із цією глобальною проблемою, росія лише посилює її, як і десятки інших довкіллєвих проблем, своїми агресивними діями.

Підрив Каховської ГЕС, який рф здійснила 6 червня 2023 р., безумовно матиме значний вплив на опустелювання українських земель.

Олег Царук, експерт УКМ, представник ГО Екологічний клуб Еремурус, експерт Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням, експерт програми LEAD FAO, прокоментував вплив Каховської катастрофи на опустелювання:

“Змито десятки унікальних біоценозів (місць існування рідкісних рослин та тварин), перспективи відновлення для значної частини – мінімальні. Осушене дно Каховського водосховища обіцяє стати найбільшим у Європі джерелом винос пилу, включно з відкладеннями Чорнобиля, пестицидами, змитими добривами, іншими хімікатами. Наслідок: сплеск мутагенезу, захворювання дихальної системи диких тварин, порушення запилювання в рослин”.

Також експерт наголосив, що винос мулу з водосховища призведе до заховання (фактично – знищення) суттєвої частини наших чорноземів, оскільки важлива їх складова (мікроорганізми, ґрунтові тварини тощо) будуть знищені. Треба також враховувати тотальну деградацію культурних ландшафтів (лани, сади, городи), яка призведе до посилення міграційних процесів та посилення навантаження на прилеглих територіях, в першу чергу. Зменшення населення призведе також до зниження кількості та якості відновлювальних робіт на заторкнутих територіях. Не слід упускати, крім іншого. винос солей з глибоких шарів ґрунту (вторинне засолення).

Все це сприятиме падінню виробництва продовольства на зазначених територіях, що відгукнеться не лише на Україні, але й на тих країнах, куди ми постачали продовольство, зокрема  зерно, олію тощо. Тобто поглиблення світової продовольчої кризи неминуче.