Українська кліматична мережа (УКМ) – асоціація 38 природоохоронних громадських організацій з усієї України, надала Міндовкілля пропозиції до проєкту Закону України «Про Стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року».
Ціль 1. Зменшення викидів парникових газів в атмосферу.
Завдання 1. Поступова відмова від використання викопного палива (вугілля, нафта, газ, уран) у всіх сферах економіки.
Завдання 2. Ідентифікувати чинники, які впливають на встановлення допустимого обсягу (квоти) викидів парникових газів для установок як джерел викидів, серед яких, наприклад: енергоємність, вуглецеємність, вартість та питомі витрати на скорочення викидів парникових газів, показники скорочення викидів парникових газів, поточні і прогнозні викиди, технічний потенціал, вплив встановлення обмеження на викиди на конкурентоспроможність та дохід.
Завдання 3. Провести інвентаризацію полігонів відходів, що не є небезпечними, та здійснити їх оцінку ризику, створити умови та інфраструктуру для відновлення тих видів відходів (пет, пластик, скло, папір, відходи металу) та окремо органічних відходів, які і сприяють збільшенню метану на полігонах, залучення інвестицій та технологій для збирання газу метану з полігонів з виробленням енергії, забезпечити розробку та погодження у встановленому порядку регіональних та місцевих планів управління відходами.
Ціль 2. Створити стимулюючі умови для інвестицій у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) та енергоефективність (ЕЕ) для залучення людей з середнім рівнем достатку, а також громад.
Енергетичний перехід вимагає долученості всього суспільства. Українці переважно не можуть бути інвесторами у енергоефективність та ВДЕ в силу багатьох причин, що поєднуючись, підсилюють одна одну: слабкість інституцій, що веде до значних ризиків інвесторів; низькі доходи; брак історичного досвіду спільної діяльності; високий поріг для інвестицій. Набір політик та інструментів який зробить простими та надійними капіталовкладення у сталу енергетику зі сторони звичайних людей, їх об’єднань та органів місцевого самоврядування, дозволить не лише залучити значні ресурси, а й сприятиме нарощенню соціального капіталу громад.
Завдання 1. Перетворення субсидій для оплати комунальних послуг на інвестиції у ЕЕ та ВДЕ.
Урядові субсидії домогосподарствам не містять позитивного стимулювання до скорочення споживання енергії їх отримувачами. Включення подібних дієвих стимулів сприятиме ефективнішому використанню бюджетних коштів.
Індикатори: Скорочення споживання енергії отримувачами субсидій.
Завдання 2. Розвиток інституту енергетичних кооперативів.
Помітну кількість енергетичних потреб громад можна забезпечити, використовуючи місцеві ресурси (ВДЕ, с/г відходи, скорочення споживання завдяки енергоефективності), особливо у селах. Для використання цих ресурсів необхідні пристосовані до місцевих умов інституції, котрі забезпечать необхідні інвестиції. Досвід інших країн показує, що енергетичні кооперативи – об’єднання фізичних та юридичних осіб – успішно виконують перелічені задачі. В Україні такі практики поки не набули поширення. Уряду необхідно вивчити місцеві умови та розробити пакети типових документів зі створення енергетичних кооперативів, у тому числі, за участі місцевого самоврядування.
Індикатор: кількість прибуткових енергетичних кооперативів.
Завдання 3. Доступні державні та місцеві фінансові інструменти, що фінансують енергоефективність та ВДЕ.
Нерозвинений ринок цінних паперів, високі банківські відсотки за кредитами та складні вимоги для їх отримання роблять фінансування заходів зі скорочення викидів складним завданням. ОСББ мають попередньо фінансувати значну частку витрат для отримання гранту від Державного фонду енергетичної ефективності, що для багатьох стає значною перешкодою. Подекуди цільові муніципальні програми фінансування та револьверні фонди роблять внесок у вирішення перелічених проблем. Державний фонд регіонального розвитку теж може вирішувати перелічені задачі. Необхідно проаналізувати наявні фінансові інструменти, розробити типові їх положення та стимулювати їх запровадження муніципалітетами.
Індикатор: розмір фінансування, наданого через муніципальні фінансові інструменти підтримки енергоефективності та ВДЕ.
Завдання 4. Стимулювання ОСББ інвестувати у ЕЕ та ВДЕ (розробка пакетів типових документів, технічних умов, алгоритм подолання складнощів, фінансові стимули, інформаційна робота).
Завдання 5. Відмова від стимулювання інвестицій у створення енергетичних підприємств, які працюють на біомасі із деревини (за винятком малих підприємств, які розташовані у багатолісистих регіонах країни).
Ціль 3: Стимулювати зусилля громад, спрямовані на скорочення викидів парникових газів.
Завдяки децентралізації громади стали у значно більшій мірі визначати свій розвиток. Але наразі не існує державної кліматичної політики, спрямованої власне на органи місцевого самоврядування. Запровадження такої державної політики є критично важливим для включення муніципалітетів до діяльності, спрямованої на скорочення викидів парникових газів.
Завдання 1. Підтримка участі в Угоді мерів.
Угода мерів є добровільним об’єднанням тисяч муніципалітетів, що беруть зобов’язання зі скорочення викидів та адаптації до змін клімату. Ця Угода розвивається завдяки постійній підтримці Європейського Союзу. Більше 200 українських муніципалітетів стали підписантами, однак не всі з них виходять за межі сценарію «бізнес як звичайно». Ефективна державна підтримка долученості українських громад до Угоди мерів зробить внесок у скорочення викидів у громадах.
Індикатор: сумарні зобов’язання українських муніципалітетів зі скорочення викидів у тоннах СО2 екв.
Завдання 2. Стала мобільність у громадах.
Громадський транспорт, велосипедна та пішохідна інфраструктура залишаються слабкими місцями українських міст. Державна політика, спрямована на підтримку інституційної спроможності українських громад та на розробку планів сталої мобільності, даватиме не лише скорочення викидів від транспорту, а й підвищить комфортність міст.
Індикатор: кількість прийнятих планів розвитку сталої мобільності.
Ціль 4. Розвиток залізничного транспорту
Завдання 1. Зробити залізничний транспорт найбільш зручним та доступним засобом пересування громадян та здійснення вантажоперевезень між містами і між різними частинами (регіонами) України.
Ціль 5. Збільшення поглинання парникових газів шляхом відновлення природних екосистем
Завдання 1. Збільшення поглинання та утримання парникових газів лісами (ціль на 2030 рік: збільшено поглинання парникових газів лісами України на 50%).
1) Збільшити площу лісів України до 20% території країни (додатково включено до складу лісового фонду 2,4 млн га) шляхом розробки та впровадження державної програми із заліснення деградованих земельних угідь лісової зони України, лісостепової зони та зон Карпатських та Кримських гір; інвентаризації самозаліснених земель сільськогосподарського призначення та переведення їх до категорії земель лісового фонду.
2) Зменшити площу пожеж у лісах України на 50% шляхом забезпечення державного фінансування заходів з охорони лісів від пожеж, внесення змін у Правила поліпшення якісного складу лісів, які сприяють вирубуванні м‘яколистяних видів у насадженнях сосни, внесенні змін у Правила відтворення лісів з повною забороною створення монокультур хвойних видів, а також змішаних за складом штучних лісових насаджень з представників голонасінних (є загроза, що в обхід заборони посадять сосну звичайну і сосну чорну чи Банкса на одній ділянці) та забезпеченням контролю виконання цих змін незалежними аудиторами (типу FSC) .
3) Підвищити загальну біомасу лісів України шляхом збільшення площі стиглих і перестійних деревостанів до 20%; збільшення середніх показників збереження у лісах мертвої деревини завдяки забороні її вилучення на заповідних територіях і встановленню мінімально необхідної кількості мертвої деревини (30 м3/га) у лісах інших категорій.
4) Забезпечити стабільні показники поглинання й утримання вуглецю лісами через попередження деградації лісового біорізноманіття та лісових оселищ, зокрема шляхом розробки та впровадження національного плану дій з адаптації лісів до кліматичних змін; запровадження програм національного моніторингу лісового біорізноманіття й інвентаризації лісових оселищ; впровадження сталих практик лісокористування, що не призводять до деградації лісового біорізноманіття й оселищ.
5) Забезпечити рекультивацію в Українських Карпатах рекультивацію лісових волоків та проїздів, які підлягають рекультивації з лісівничих та природоохоронних міркувань.
Завдання 2. Зменшення обсягів видобутку торфу та відновлення торфовищ (ціль на 2030 рік: видобуток торфу скорочено на 90%; відновлено осушені торфовища).
1) Заборона видобутку торфу на всіх територіях, зайнятих типами природних оселищ, що включені до Резолюції 4 Бернської конвенції;
2) Рекультивація меліоративних систем, що не використовуються, з відновленням боліт.
Завдання 3. Зменшення емісії при сільськогосподарському використанні земель (ціль на 2030 рік: нульові викиди від використання земель (обсяги викидів компенсуються обсягами поглинання).
1) Вивести з обробітку деградовані землі (до 2030 року додатково виведені з обробки 15% орних земель; площа пасовищ і сіножатей збільшена до 15,8% площі країни). Запровадити стале землекористування з урахуванням запобігання змінам клімату й адаптації до їх наслідків, у т. ч. шляхом: запровадження системи моніторингу вмісту органічного вуглецю у ґрунті та розвитку агрохімічних досліджень ґрунту на сільськогосподарських землях; підтримки кліматичних технологій у сільському господарстві, зокрема органічного землеробства та технологій мінімального обробітку землі; стимулювання зміни структури посівних площ зі збільшенням частки угідь екстенсивного використання.
2) Забезпечити дотримання режимів функціонування і охорони прибережних захисних смуг.
3) Зменшити площі вирубування лісів суцільним способом,
- надавати пріоритет відновленню лісів природними способами, веденню лісового господарства у наближений до природи спосіб,
- підвищувати продуктивність лісів,
- сприяти відтворенню складних за породним складом, вертикальною і горизонтальною структурою лісостанів
4) Здійснювати боротьбу з інвазійними видами на системному загальнонаціональному рівні, заборонити їх культивування і здійснювати заходи щодо їх ліквідації, у тому числі шляхом запровадження адміністративної відповідальності за культивування інвазивних культур.
5) Зменшити використання мінеральних добрив, натомість сприяти збільшенню внесення органічних добрив, зокрема компосту, отриманого шляхом роздільного збору та компостування органічних та зелених відходів у містах та громадах.
Ціль 6. Адаптація до зміни клімату
Завдання 1. Провести оцінку вразливості до наслідків кліматичної зміни всієї території України із деталізованою інформацією щодо вразливості кожного з регіонів / областей.
Завдання 2. Зобов’язати розробку та затвердження органами місцевого самоврядування планів адаптації до наслідків кліматичної зміни із встановленням коротко-, середньо- та довгострокових цілей із переглядом ефективності планів кожні 3 роки.
Завдання 3. Зобов’язати органи місцевого самоврядування запровадити відповідальних осіб / структури задля постійного збору інформації, моніторингу процесу втілення планів адаптації, розробки рекомендацій щодо вдосконалення заходів з адаптації, проведення інформаційно-просвітницької кампанії серед населення тощо.
Завдання 4. Розробити та затвердити детальні рекомендації щодо впровадження природоорієнтованих рішень як одного із найдієвіших інструментів адаптації до наслідків кліматичної зміни.
Завдання 5. Забезпечити перехід системи ведення лісового господарства на систему адаптивного багатофункціонального наближеного до природи лісівництва.
Завдання 6. Удосконалити Методику оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, яка повинна враховувати негативні еколого-економічні наслідки зміни клімату (наприклад, збільшення викидів парникових газів у атмосферне повітря; переміщення людей з територій, які стають непридатними для проживання та поява кліматичних біженців; втрата земельного фонду (рекреаційні землі, землі в приморській зоні тощо), берегова ерозія, проникненням солоної води у ґрунти та підземні води; втрата водно-болотних угідь; упущена вигода; відновлення доаварійного стану та адаптація до нових кліматичний умов), що дозволяє оцінити ці наслідки в різних секторах економіки України, удосконалити систему фінансування заходів та розробити програми із адаптації до зміни клімату.
Завдання 7. Запровадити в Українських Карпатах водозбірний принцип управління лісами, моніторинг стану лісів та водозборів.
Завдання 8. Запустити масову державну інформаційно-просвітницьку кампанію щодо впливу наслідків кліматичної зміни на людей та довкілля, а також щодо необхідності адаптації, зокрема, завдяки природоорієнтованим рішенням.
Ціль 7. Узгодження національної та місцевої кліматичної політики
Завдання 1. Запровадити обов’язковий моніторинг проєктів законів та нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади щодо кліматичної складової та відповідності їх положень державним цілям і стратегіям в сфері протидії антропогенному впливу на клімат, адаптації до зміни клімату та досягнення вуглецевої нейтральності
Завдання 2. Залучення громад та ОТГ до розробки загальнодержавних планів та стратегій скорочення викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату, Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди та ін.
Ціль 8. Інтеграція екологічної політики в контексті зміни клімату в різні сектори економіки.
Завдання 1. Розробити проєкт закону «Про запобігання та адаптацію до зміни клімату», який регулює організаційні аспекти моніторингу, звітності, верифікації та скорочення викидів парникових газів, інституційні засади та принципи екологічної політики в контексті зміни клімату, який є базовим для формування політики у цій сфері.
Завдання 2. Розбудувати інституційну спроможність та забезпечити інтегральне застосування економічних, правових, організаційних та інституційних інструментів в різних секторах економіки при реалізації екологічної політики України в контексті зміни клімату, що є необхідними передумовами для забезпечення належної координаційної діяльності органів державної влади і розподілу нормотворчих, розпорядчих та контролюючих функцій між різними органами та гілками влади.
Завдання 3. Сформувати підходи для врахування аспектів зміни клімату при інтеграції екологічної політики в контексті зміни клімату в різні сектори економіки.
Ціль 9. Виокремлення на нормативному рівні клімату як об’єкту еколого-правової охорони поряд з навколишнім природним середовищем та іншими природними ресурсами, враховуючи, що клімату є середовищетвірний компонент, який впливає на умови життєдіяльності людини та напрями розвитку економіки.
Завдання 1. Розробити та внести зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», який визначає об’єкти еколого-правової охорони, серед яких – навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Ціль 10. Правова визначеність низьковуглецевого розвитку
Завдання 1. Запровадити єдине загальновживане визначення «низьковуглецевий розвиток» шляхом визначення його у законі України про Стратегію низьковуглецевого розвитку.
Завдання 2. З метою поліпшення якості довкілля та посилення реагування на наслідки зміни клімату і досягнення цілей сталого низьковуглецевого розвитку всіх галузей економіки Україна провести інвентаризацію виконання ратифікованих міжнародних документів щодо протидії зміні клімату та поліпшення якості атмосферного повітря.
Завдання 3. Внести зміни у законодавство з метою визначення повноважень, прав та обов’язків усіх суб’єктів щодо застосування та впровадження ідей низьковуглецевого розвитку та виконання ратифікованих міжнародних документів щодо протидії зміні клімату та поліпшення якості атмосферного повітря.
Завдання 4. Розробити зміни до Податкового кодексу України у частині запровадження пільг для суб’єктів господарювання, що впроваджують низьковуглецеві технології. Переглянути розмір податків за викиди та забруднення довкілля.
Ціль 11. Розвиток науки, впровадження інноваційних рішень щодо низьковуглецевого розвитку
Завдання 1. Застосування штучного інтелекту з метою сприяння переходу до низьковуглецевого розвитку держави та зменшення ресурсоємності;
Завдання 2. Фінансування державою наукових розробок щодо сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва.
Завдання 3. НАН України включати у переліки науково-технічних проектів дослідження з метою якісного та ефективного провадження низьковуглецевої економіки в Україні.
Завдання 4. Міндовкіллю та МОЗ розробити методики оцінки впливу документів державного планування на довкілля у частині низьковуглецевого розвитку, які можна б було застосовувати під час здійснення стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля.
Автори документу:
Андрій Мартинюк, виконавчий директор ГО «Екоклуб»
Олена Вусик, голова ГО «Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів»
Леся Лойко, голова ГО «Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА»
Мар’яна Винярська, керівниця ЕДЦ «Правова аналітика»
Тарас Харачко, експерт з питань лісовідновлення і екоосвіти ГО «Лісові ініціативи і суспільство»
Олексій Василюк, голова Правління ГО «Українська природоохоронна група»
Микола Рябика, керівник ГО «ПЛАТО»
Олег Царук, заступник голови ГО «Екологічний клуб «Еремурус»
Ірина Миронова, ГО «Нуль відходів Львів»
Софія Шутяк, провідний юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина»
Оксана Мар’юк, голова Ради УКМ
