Екологічна відповідальність корпорацій нівелюється вихолощеними заявами і безплідними банальностями. Бізнес потребує набагато більшої згуртованості. Рішення, прийняті комітетами, зазвичай найменш конкретні. Бо ж мають задовольнити всіх. Поодинці очільники деяких корпорацій визнають, що світова економіка потребує радикальних зрушень у вирішенні соціальних та кліматичних проблем. Водночас коли вони виступають єдиним фронтом, різкість їхніх голосів спадає нанівець.
Так сталося й на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Зустріч відвідало чимало екологічно свідомих осіб, але помітних наслідків їхнього зібрання немає. І це проблема, адже саме прогресивні бізнесмени мають стати попереду об’єднаного фронту на кліматичному саміті ООН у Нью-Йорку у вересні цього року і в Парижі у 2015-му.
“У 2015 році в Парижі країни мають підписати нову кліматичну угоду, яка діятиме після 2020 року. За розрахунками Міжурядової групи експертів, для того щоб втримати глобальне потепління на рівні 20С країни мають взяти на себе зобов’язання скоротити викиди на 80-95% від рівня 1990 до 2050.
Поки що країни не проявляють надзвичайного ентузіазму у взятті на себе зобов’язань по скороченню викидів, а бізнес продовжує лобіювати свої вугільні інтереси. Для того щоб змінити ситуацію на краще, обговорення кліматичних проблем має виноситися на більш високий рівень – представників держав, а бізнес компанії мають робити вибір на користь «зеленої» економіки”, – наголошує Марія Сторчило, експерт НЕЦУ.
Бізнес-лідери не демонстрували злагодженості у просуванні кількох великих ідей, які мали шанс прозвучати голосно для широкого коло урядовців і громадян.
Всесвітній економічний форум (ВЕФ) 2014
Джордж Келл, голова Глобального договору ООН, зазначає, що урок Давоса очевидний: потрібно докладати набагато більше зусиль, щоб бути почутими критично налаштованою масою людей. Лідерам бізнесу час свідоміше відстоювати правильні зміни у суспільних практиках разом з конкурентами і партнерами задля спільної справи.
Нік Мебей, CEO організації E3G, зазначає, що поки прогресивна частина бізнесу спілкувалася у Давосі, сектор викопного палива продовжував розминати м’язи. “Була неузгодженість між оптимізмом бізнесменів, готових інвестувати в кліматичні рішення, і поразкою низьковуглецевих підприємств під час дебатів щодо кліматичних цілей ЄС на 2030 рік у Брюсселі. Ставка на низьковуглецеве майбутнє потребує набагато кращої підготовки, щоб бути здатною змінити глобальну політику щодо кліматичних змін. Інакше у 2015-му в Парижі нас переможе вуглецеве лобі, як сталося нині у Брюсселі”.
Так що потрібно робити? Перш за все, керівники компаній мають проявляти свої лідерські якості у відстоюванні позицій. Також потрібно залишити позаду такі ініціативи, як кліматична декларація принципів “Ceres” у США. Задля отримання якомога більшої кількості підписів ця декларація була настільки вихолощена, що нічим не відрізнялася від загального шуму на тему клімату.
Також не потрібно повторювати такі заклики, як проголошений “B Team” напередодні Давоса. У ньому не було жодної конкретної рекомендації, лише банальності на кшталт “керівники мають піднятися над вузькими інтересами свого сектору і працювати з урядовцями, щоб створити нову концепцію ініціатив і санкцій, заохочуючи інвестування в людей і планету”. Члени B Team могли б стати впливовою силою, але змусити їх досягти згоди щодо єдиної позиції – як збирати котів у стадо.
Компанії мають звертатися не лише до урядовців, а й до простих громадян, особливо до молоді, аби змінити політичний порядок денний.
Щоб почали діяти політики, їм конче потрібно показати, як компанії підтримують рух до «зеленої» економіки. І громадяни, і політики мають переконатися, що така економіка здатна забезпечувати людей роботою.
Наступні кілька місяців покажуть, чи готовий бізнес змагатися з лобі викопного палива серйозно, чи він почекає Давоса-2015, щоб знову нічого не зробити і піти на нічну вечірку.
Джерело: theguardian, переклад climateinfo. Переклала та підготувала Євгенія Продаєва, редактор: Анастасія Чубрей.
