Цього року захід відбувається в одному з найбільших міст Марокко Марракеші і триває з 7 по 18 листопада. Символічно, що 4 листопада набула чинності Паризька кліматична угода, текст якої погодили торік у Франції під час СОР21.
На зустрічі у Марракеші починають виробляти конкретні правила для втілення Паризької угоди на практиці. Нагадаємо, основні цілі документу, покликаного замінити Кіотський протокол, — обмеження глобального потепління на рівні +2°C і збільшення здатності країн світу до адаптації до негативних впливів зміни клімату. «День» дізнавався у представниць неурядової української делегації про перебіг конференції у Марокко.
«РІШЕННЯ ПРО ТЕ, ЩО ТРЕБА УХВАЛИТИ РІШЕННЯ»
«Попри конструктивну та ефективну роботу сторін в обговоренні деталей імплементації Паризької угоди, цей процес ще не завершений. У принципі, таке й очікувалося, адже це — перша сесія після Парижа, на цьому етапі сторони обмінюються ідеями і баченням, формулюють план роботи», — зазначає Ірина Ставчук, експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України.
«Країни здебільшого визначають формулювання, що саме малося на увазі в Паризькій угоді, і як організувати процес надалі, — додає Оксана Алієва, координаторка програми «Зміни клімату і енергетична політика» Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. — Наприклад, очікується, що одним з рішень буде визначено, що країни повинні до 1 квітня 2017 року подати свої пропозиції до процесу та формату підготовки і подання національних внесків у скорочення викидів парникових газів. Можна сказати, що це більшою мірою будуть рішення про те, що треба ухвалити рішення. Такий каламбур».
Також країни мають визначитись, як відбуватиметься процес переходу від Кіотського протоколу до Паризького і до якої міри вони хочуть забезпечити спадковість механізмів першого.
«УКРАЇНСЬКІ ДОСЯГНЕННЯ БУЛО ДЕЩО ПЕРЕБІЛЬШЕНО»
16 листопада на СОР22 виступив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, голова урядової української делегації. «Україна була в числі перших країн, які підписали та ратифікували Паризьку угоду. Боротьба зі зміною клімату стає пріоритетом нашої політики. Я вважаю, що інструменти Паризької угоди можуть стати для нас «машиною часу» для стрибка у технологічному розвитку», — цитують виступ Остапа Семерака на сайті Мінекології.
Міністр зазначив, що вирішальне значення для ефективного здійснення Паризької угоди матиме прозорість звітності про виконання зобов’язань. Причому, з одного боку, цей аспект повинен розглядатися у рівній мірі для всіх сторін, а з іншого, потрібна деяка гнучкість для країн, що розвиваються і вимагають цього в силу своїх національних умов.
Ірині Ставчук складно оцінити роботу української делегації у Марракеші, бо практично усі контактні переговорні групи були закриті для доступу громадськості. Але, на думку експертки, персональна участь Остапа Семерака на міністерській зустрічі перед початком переговорів і на сегменті високого рівня СОР 16 листопада є позитивним сигналом.
«У своєму виступі Остап Семерак відзначив успіхи України на шляху до низьковуглецевого розвитку. На мою суб’єктивну думку, наші досягнення були дещо перебільшені, і насправді нам ще є багато до чого прагнути, — вважає Оксана Алієва. — Так, досі не розроблено кліматоохоронне законодавство України в частині встановлення низьковуглецевого розвитку та адаптації до змін клімату. Також нам, громадським експертам та експерткам, поки не вдалось організувати офіційну зустріч з українською делегацією, щоб дізнатися деталі участі країни в переговорах (17 листопада така зустріч вже відбулась. — Авт.). З того, що ми спостерігаємо, представники та представниці урядової делегації здебільшого беруть участь у засіданнях щодо обговорення реалізації Кіотського протоколу».
«ЗАКІНЧЕННЯ ЛІДЕРСТВА США У БОРОТЬБІ ЗІ ЗМІНОЮ КЛІМАТУ»
У негативному сенсі в центрі уваги на СОР22 опинилися США, зауважує Ірина Ставчук. Дональд Трамп, який переміг на президентських виборах у Штатах, є представником бізнесу викопного палива і під час своєї передвиборчої кампанії неодноразово говорив, що виведе країну з Паризької угоди, не надаватиме фінансові ресурси структурам ООН і навіть скасує законодавство з обмеження викидів парникових газів, запроваджене Бараком Обамою. А оскільки США є другою за обсягами викидів країною в світі і найбільшим донором Зеленого кліматичного фонду (Green Climate Fund), позиція цієї країни дуже важлива.
«З приблизно десяти мільярдів доларів США бюджету Зеленого кліматичного фонду три мільярди обіцяли саме Сполучені Штати. На сьогодні виплачено тільки 500 мільйонів, і невідомо, чи буде надана решта коштів, — додає Оксана Алієва. — Попри те, що під час виступу на високому сегменті 16 листопада Генеральний секретар США Джон Керрі кілька разів підводив до того, що Штати виконуватимуть свої зобов’язання, багато експертів висловлюють думки щодо закінчення періоду лідерства США у боротьбі зі зміною клімату. Джон Керрі у своїй промові також висловив надію на те, що антикліматичні передвиборчі заяви Дональда Трампа залишаться на рівні декларацій, а країна в цілому продовжить свою політику боротьби зі зміною клімату».
У позитивному сенсі в центрі уваги на СОР22, на думку Ірини Ставчук, опинилась Португалія, що оголосила про наміри повністю відмовитись від викопного палива і перейти на 100% відновлюваної енергетики (ВДЕ) до 2050 року. «Насправді, Португалія вже досягла 50% генерації з ВДЕ з базових 16% у 2005 році, — акцентує Ірина Ставчук. — А в минулому про наміри перейти на 100% ВДЕ оголошували Швеція, Коста-Ріка, Данія, Німеччина, Ефіопія та інші».
Оксана Алієва відзначила Бразилію, бо ця країна підготувала свої пропозиції до багатьох питань порядку денного СОР22, і вони здебільшого є прогресивними. Крім того, для досягнення цілей Паризької угоди важлива позиція Китаю, оскільки він є одним з найбільших забруднювачів у світі.
Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Джерело: day.kyiv.ua
