Роль лісосмуг для громад і фермерів величезна: стримування вітру, утримання вологи та запобігання ерозії ґрунтів, захист від суховіїв і пилових бур, підвищення врожаїв, зв’язування вуглецю. Проте багато лісосмуг було винищено. Як відроджувати лісосмуги?
З чого починати?
«Лісосмуги – рукотворні лісові насадження, що чудово інтегрувалися в екосистеми, та часто є єдиним осередком дикої природи серед українських агроландшафтів, лісосмуги є елементом екомережі, і це затверджено у Законі України про екомережу»,– підкреслює Яна Боброва, співзасновниця та виконавча директорка благодійного фонду Peli can live. Фонд Pelicanlive у грудні 2019 року створив проєкт #ЛісосмугиЖиття, щоб популяризувати роль лісосмуг та надати розуміння більш широкий аудиторії щодо важливості їх збереження та відновлення. Із врахуванням зміни клімату та потреби адаптації – площі під лісосмугами в Україні повинні зростати.
Фото: Юрій Іваненко для Peli can live
«Для проєкту «Відродження лісосмуг» ми вибрали за конкурсом дві громади в Полтавській області – Градижську та Новоселівську, – розповідає Максим Макуха, експерт ГО «Еколтава». – Суть проєкту полягає в тому, щоб провести дослідження стану лісосмуг, розробити план відновлення та, вже разом із громадою, почати реалізацію плану. Ми зібрали старі карти часів СРСР, де були нанесені лісосмуги. Лісосмуги раніше висаджували централізовано, і були вони підпорядковані колгоспам. Потім сільськогосподарські землі розділили на паї, а лісосмуги лишилися фактично нічиї. З 2014 року швидкість знищення лісосмуг зросла, адже ціни на газ зросли і їх почали активно рубати на дрова, а землі під ними розорювати. Скільки саме – невідомо, адже остання повна інвентаризація лісосмуг відбулася аж у 1976 році. З допомогою GIS-технології ми провели наше дослідження, фактично наклали шари і порівняли теперішній стан лісосмуг на території громад (сучасні супутникові знімки) з тим, що було (землевпорядна документація і карти радянських часів)».
Так громади дізналися, скільки площ лісосмуг вони втратили, та скільки треба відновити.
В цих двух громадах, як виявилося, було знищено близько 10% і 5% лісосмуг.
Фото: Юрій Іваненко для Peli can live
Які рослини висаджувати?
Ще за радянських часів розроблено інструкції з висадження лісосмуг для різних кліматичних зон в Україні, але з тих пір кліматичні умови змінилися. У свій час для посадки лісосмуг використовували такі породи дерев, як робінія псевдоакація, клен ясенолистий, в’яз низький, гледичія колюча та амфора кущова, верба ламка, що не є природними видами для теренів України, проте вони володіють високими адаптивними властивостями. (Консультантка проєкту «Лісосмуги життя», канд. біол. наук Наталія Пашкевич надає роз’яснення щодо основних видів немісцевих рослин, що небажані в українських лісосмугах.)
Основна ідея проєкту «Лісосмуги життя» – сприяти відновленню біорізноманіття, тому проєкт зосереджений на роботі із місцевими аборигенними видами рослин, що позитивно впливають на екосистему в цілому.
У співпраці з Національним природним парком «Пирятинський», Пирятинською громадою Полтавської області, та за фінансової підтримки Winner Group Ukraine благодійний фонд Peli can live відновив 2,2 гектари лісосмуги поруч із ділянкою парку, що належить до Смарагдової мережі. Так, поблизу села Харківці навесні 2021 року висадили саджанці груш, яблунь, абрикос, вишень, слив, а також кущі калини, глоду, свидини й шипшини та 9000 жолудів. Представники громади готували лісосмугу під висадку: розчищали, робили лунки для саджанців, подрібнювали гілки, що знайшли у лісосмузі, щоб отримати мульчу та забезпечили полив. «Як правило, ми намагаємося максимально зберегти старі дерева, адже вони створюють свій мікроклімат, допоки виростуть молоді дерева, – розповідає Яна Боброва. – Оскільки лісосмуга, яку ми відновлювали, була зрубана під корінь, то навесні ми висаджували жолуді навколо дубових пнів, що залишилися. Пні дали прихисток та живлення для молодих дубків, що проросли з жолудів. В крайні ряди обирали дикі плодові дерева та кущі, щоб також створити базу живлення для пташок та білок». Особливо цінним стало те, що отримавши практичний досвід, громада вже самостійно продовжила проєкт з відновлення нових ділянок лісосмуги.
Відновлення лісосмуги у Пирятинській ОТГ. Фото: Фейсбук громади
«Восени 2021 року до нас звернулась ГО «Екодія», щоб разом відновити лісосмугу у Київський області, – говорить Яна Боброва, – Після розмов з декількома громадами, ми вирішили зупинилися на Томашівській ОТГ, і були дуже задоволені активною залученістю громади. В Томашівській ОТГ не було коштів на інвентаризацію та оформлення лісосмуги, але ОТГ перевірила, що лісосмуга на її території, і такі вирішила отримати досвід з відновлення лісосмуги. Сподіваємося, що знайдеться фінансування на її належне оформлення».
Де брати саджанці? Важливе питання при відновленні лісосмуги. Звичайно, їх можна купувати, але не завжди є на це кошти у громад. «Можна пошукати 1-3 річні паростки у лісі, та, можливо, мешканці громади мають на своїх ділянках паростки, якими можуть поділитися, особливо це стосується плодово-ягідних дерев та кущів», – рекомендує Яна Боброва.
Експертка підкреслює важливість залучення професіоналів до планування лісосмуг, адже лісосмуги мають виконували свої полезахисні функції: “На асортимент дерев у склад лісосмуги можуть впливати різні фактори від її географічного розміщення до складу ґрунту, зазначає вона. – Обидві наші лісосмуги були заздалегідь сплановані науковим консультантом проєкту “Лісосмуги Життя”, доцентом кафедри відтворення лісів та лісових мілеорацій НУБІП Ганною Лобченко”.
Учасники відродження лісосмуги. Фото: Юрій Іваненко для Peli can live
На баланс!
«Інвентаризація лісосмуг для визначення їх площі та надання їм належного статусу землекористування – перший і головний етап їх відродження», – каже Максим Макуха. Відновлення кожної лісосмуги потребує залучення громади в першу чергу, бо саме ОТГ має право взяти лісосмугу на баланс чи передати в оренду фермеру». Хоча правила утримання лісосмуг і затверджені, але не прості у виконанні громадами, тож фермери не поспішають брати на себе цей обов’язок.
Громади спиняє те, послуги землевпорядкування недешеві, біля 7 тис. грн/га, тож іноді лісосмуги відновлюють без оформлення паперів. Іноді провести інвентаризацію допомагають благодійні фонди та підприємства, як було з Пирятинською громадою, де інвентаризація 2.2 га лісосмуги пройде за кошти Arzinger law firm.
Потрібні сильні інформаційні кампанії, особливо у степових регіонах України, для пояснення фермерам і громадам ролі лісосмуг в адаптації до зміни клімату. І держава має розробити офіційний, простий і зрозумілий, механізм прийняття лісосмуг на баланс ОТГ. Також потрібна державна підтримка фінансування належного оформлення (інвентаризації земель і лісовпорядкування) лісосмуг та посадки нових дерев, наприклад, у рамках програми «Мільярд дерев».
Лісосмуги допомагають захисту клімату. Фото: Юрій Іваненко для Peli can live
