З 30 листопада до 12 грудня 2023 року в Об’єднаних Арабських Еміратах відбудеться 28 Конференція Сторін (Conference of Parties – COP28) Рамкової Конвенції ООН зі Зміни Клімату (РКЗК ООН). У цій позиції представлено бачення щодо рішень, які мають бути прийняті на міжнародному та національному рівні в Україні для досягнення цілей Паризької Угоди. До уваги взяті рекомендації звіту Глобальної інвентаризації кліматичних планів (Global Stocktake), а також важливі рекомендації у межах попередніх переговорів.
Окрім викликів, пов’язаних із кліматичною кризою, перед Україною також стоїть нагальний виклик — російська війна проти України. Збройна агресія, яка триває з 2014 року, напряму впливає на кліматичну кризу та відповідно — на весь світ. Кліматична криза та війна мають прямий зв’язок і одне коріння — це викопні палива.
Значна частина федерального бюджету росії формується саме за рахунок експорту викопних палив. Саме тому, кліматичні переговори, серед іншого, є також важелем впливу на дії агресора й опосередкованим інструментом недопущення фінансування агресії за допомогою викопних палив у майбутньому. Відтак, головним лейтмотивом делегації повинне бути просування відмови від викопного палива.
- Відмова від викопного палива
Важливо, щоб Сторони під час COP28 затвердили необхідність відмовитись від викопного палива та від його субсидування для досягнення цілей Паризької угоди, а також глобальна енергетична система має бути «повністю або переважно декарбонізована» у 2030-х роках, не залишаючи місця для вугільної енергії.
2. Врегулювання відповідальності за кліматичні збитки від збройних конфліктів
Під час COP27 Україна презентувала Глобальну ініціативу для оцінки збитків для довкілля від військових конфліктів. Під час цьогорічної COP28 широка коаліція Сторін має підтримати створення механізму відповідальності за збитки спричинені довкіллю в результаті війни Росії в Україні та збройних конфліктів загалом.
В той же час ми вважаємо неприпустимим продовження зарахування до кадастру викидів російської федерації викидів (не пов’язаних з військовими діями) з тимчасово окупованих територій України (Автономної Республіки Крим та інших тимчасово окупованих територій).
3. Екосистеми та збереження біорізноманіття
До наступного раунду подання національно визначених внесків важливо узгодити кліматичні амбіції країн з цілями Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової угоди про біорізноманіття. Зокрема, це стосується необхідності вжиття відповідних заходів зі зменшення інтенсивності факторів втрати біорізноманіття та розширення мережі природоохоронних територій в рамках національних планів і стратегій із захисту та відновлення природних екосистем.
Водночас, захист і відновлення екосистем не може використовуватися для компенсації викидів парникових газів. Це повинно відбуватися одночасно із швидким припиненням використання всіх видів викопного палива та різким скороченням викидів парникових газів в усіх секторах.
4. Вуглецеві ринки
Під час переговорів Україна не має підтримувати ініціативи що ставлять під сумнів прозорість моніторингу в рамках Статті 6 та будь-які ініціативи, які дозволять перенесення одиниць скорочення викидів з минулих періодів. Позиція України щодо ринкових двосторонніх інструментів в рамках Cтатті 6 Паризької угоди повинна відповідати критеріям щодо додатковості (additionality) та недопущення подвійного обліку одиниць скорочення викидів (double counting).
Ринкові механізми статті 6 мають супроводжуватися належними інструментами контролю. Ці інструменти мають забезпечити достатню деталізацію відстеження походження одиниць скорочення, щоб запобігти подвійному врахуванню: коли кілька країн можуть використати одну й ту ж одиницю скорочення для звітування щодо виконання національних кліматичних цілей.
5. Посилення участі України у глобальних кліматичних ініціативах
5.1. Представлення плану щодо відмови від вугілля в енергетиці (ініціатива Powering Past Coal Alliance)
Під час СОР28 Україна може ще раз наголосити на своїй готовності відмовитися від вугілля в енергетиці до 2035 року та у забезпеченні поетапної відмови справедливим чином: з чітким планом закриття вугільних підприємств, освітніми програмами та можливостями працевлаштування та соціальних гарантій для працівників вугільної галузі, а також диверсифікацією економіки шахтарських громад.
5.2. Ініціатива щодо зниження викидів метану (Global Methane Pledge)
В рамках діяльності щодо зниження викидів метану Україна повинна прозвітувати про впроваджені з 2021 року секторальні заходи та прийняття у 2023 році Плану заходів з реалізації кліматичної політики України в рамках участі в глобальній ініціативі “Global Methane Pledge”.
5.3. Декларація про ліси та землекористування
На СОР28 Україна повинна представила чіткий план, який продемонструє готовність втілювати в реальність положення із Декларації про ліси та землекористування.
5.4. Beyond Oil & Gas Alliance (BOGA)
Україна могла би долучитися до країн BOGA — міжнародної коаліції урядів і партнерів, які працюють разом, щоб сприяти поетапній відмові від видобутку нафти і газу. До коаліції входять Данія, Франція, Швеція, Ірландія, Коста Ріка та інші національні і регіональні уряди, які підписали Декларацію BOGA.
5.5 Куньмінсько-Монреальська глобальна рамкова угода про біорізноманіття
Важливо, щоб Україна якнайшвидше оновила національні стратегічні і планові документи та законодавство, що стосується сфери збереження навколишнього природного середовища та адаптації до зміни клімату. Зокрема Україні потрібно протягом найближчих 1-2 років розробити та затвердити національну стратегію та план дій зі збереження біорізноманіття до 2030 року.
Завантажити позицію УКМ до Конференції сторін (СОР28):
– скорочена версія
– розширена версія
