За більш детальною інформацією звертайтесь до:
Христини Рудницької
Координатор програми зі зміни клімату
Національний екологічний центр України
krudnytska AT necu.org.ua
Зміна клімату – одна з найголовніших проблем, з якими коли-небудь доводилося мати справу людству. Її наслідки вже спостерігаються і з часом лише посилюватимуться, якщо їх не зупинити. Як зазначено в IV оціночній доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) – зміна клімату становитиме загрозу економічному зростанню та довгостроковому розвитку, а також виживанню найбільш уразливих груп населення. Прогнози МГЕЗК засвідчують: якщо викиди зростатимуть існуючими темпами, вони, фактично, подвояться порівняно з доіндустріальним рівнем. Це призведе до того, що у цьому столітті світ зіткнеться зі зростанням середньої температури на майже 3° С. А відтак матимемо н наслідзворотні наслідки: підвищення рівня моря, а також збільшенням частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ – ураганів, повеней та посух.
Чому важливі міжнародні переговори ООН зі зміни клімату?
Кіотський проткол – єдиний міжнародний документ, який зобов’язує країни знижувати викиди парникових газів задля попередження проблеми зміни клімату та негативних наслідків. Дія Кіотського протоколу закінчується у 2012 році. На даний момент у людства залишилось дуже мало часу задля укладання нової пост-Кіосткої угоди. Переговорний процес затягнутий. Також процес ратифікації нової угоди в середньому займає 3 роки. Тому важливе укладання нової ефективної міжнародної угоди щодо попередження проблеми зміни клімату, яка має враховувати рекомендації вчених.
Чому світ повинен діяти як одне ціле?
Наукові дані свідчать: бездіяльність людства коштуватиме набагато більше, ніж активні дії. Економічний розвиток повинен бути перелаштовано на шлях із низьким рівнем викидів.
Щоб стримати глобальне підвищення температури та відповідні наслідки зміни клімату на якомога нижчому рівні, необхідні жорсткі скорочення викидів парникових газів у атмосферу. Перехід до суспільства з низьким рівнем викидів вимагає переорієнтації глобальних тенденцій економічного зростання.
За даними Міжнародного Енергетичного Агенства, світовий попит на енергію зросте на 55 % до 2030 року. У період до 2030 року інфраструктура енергопостачання в усьому світі потребуватиме інвестицій у 22 трлн. дол. США, з яких майже половину потребуватимуть країни, що розвиваються. Якщо світ не зможе екологізувати ці інвестиції, спрямовуючи їх у розробку екологічно безпечних технологій, до 2050 року викиди зростуть на 50 %, замість того, щоб знизитися на 50 %, як того вимагають вчені.
Згідно наукових даних, отриманих від МГЕЗК, передбачається: для того, щоб уникнути найкатастрофічніших наслідків зміни клімату, викиди парникових газів (ПГ) повинні досягти піку впродовж наступних 10 – 15 років, і надалі мають скорочуватися на 80 % нижче рівня 1990 року до 2050 року.
Огляд позиції України на міжнародні переговори в Канкуні у питаннях та відповідях
Який державний орган представляє позицію України на міжнародних кліматичних переговорах?
Національне агентство екологічних інвестицій представляє Україну на всіх переговорах з питань зміни клімату. Це Агентство також займається впровадженням гнучких механізмів Кіотського протоколу: торгівля квотами та проекти спільного впровадження.
Національне агентство екологічних інвестицій – www.neia.gov.ua тел. 380 44 594-91-11
Адреса: вул. Урицького. 35, Київ-03035
Які цілі та терміни повинні бути прийняті в новій угоді в Канкуніі?
Згідно висновків Міждержавної групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) загальне підвищення температури не повинно перевищити 2 градуси Цельсія щоб попередити небезпечні антропогенні зміни в кліматичній системі.
Всі індустріально розвинені країни повинні представити свої цілі до 2020 та 2050 років
Що говорять вчені про зменшення викидів парникових газів?
Відповідно до висновків Міждержавної групи експертів зі зміни клімату для досягнення стабілізації концентрації СО2 в атмосфері Землі на рівні 350 ppm (particles per million – часток на мільйон) та утриманні середньорічного глобального потепління в межах 2°С необхідно скоротити викиди парникових газів у промислово розвиненими країнами (до них також відноситься і Україна) на 25-40% до 2020 року від рівня 1990 року, та на 80-95% до 2050 року від 1990, що повинно бути досягнуто на національному рівні.
Які цілі по скороченню викидів парникових газів встановили інші країни?
Протягом останнього часу деякі країни оголосили нові цілі щодо скорочення викидів парникових газів. Так, наприклад, мета зі скорочення викидів ПГ ЄС – 20% від рівня 1990 року до 2020 року. Перед переговорами у Копенгагені в 2009 році, в Японії змінилась з 8% до 25% до 2020 від рівня 1990 року. В липні 2009 року Шотландія встановила мету скоротити викиди ПГ на 42% до 2020 року від рівня 1990 року. Норвегія оголосила мету скорочення на 40% до 2020 від рівня 1990 року. Вже рік очікується прийняття закона в США, відповідно до якого країна зменшує викиди парникових газів на 17% від рівня 2005 до 2020 року. Росія оголосила мету на 10-25%, Білорусь на 10-15% від рівня 1990 року до 2020 року.
Яку офіційну мету зі скорочення парникових газів встановила Україна?
В тексті проекту офіційної позиції України на міжнародні кліматичні переговори пропонується взяти зобов’язання щодо такого рівня викидів парникових газів, який на період до 2020 року не перевищуватиме 80% від рівня базового 1990 року. Також Україна наполягає на статусі країни з перехідною економікою, перенесенні квот та торгівля ними в майбутньому.
У 2010 році з’явились нові пункти офіційної позиції: щодо землекористування та земле відведення (LULUCF), звітності та верифікації дій зі зниження викидів (MRV), щодо національного вуглецевого ринку, з’явилась деяка гнучкість у позиції.
Що насправді означає мета України зі скорочення викидів парникових газів?
Базовим роком у Кіотському протоколі є 1990 рік, від якого відштовхуються у розрахунках всі країни. В 90ті роки в України відбувся різкий спад розвитку економіки, що призвело до зменшення викидів парникових газів.
На сьогодні викиди в Україні складають лише 45% від рівня 1990 року, що сталося внаслідок спаду виробництва та реструктуризації економіки.
Офіційна мета скоротити викиди на 20% до 2020 року фактично означатиме ріст викидів парникових газів на 70% від сьогоднішнього рівня. З цього слідує, що Україна планує тільки нарощувати викиди парникових газів, в той час як інші країни докладають зусиль з їх скорочення. Така позиція України на міжнародних переговорах ніяк не обґрунтована урядом.
В той же час за даними на 2007 рік Україна входить в 20-ку найбільших забруднювачів світу викидами СО2.
Що пропонують уряду громадські екологічні організації?
Українські неурядові екологічні організації пропонують, щоб Україна взяла мету стабілізувати викиди парникових газів на рівні 2004-2008 року до 2020 року з їх подальшим скороченням. Таке зобов’язання означає зниження викидів парникових газів в Україні принаймні на 55% від рівня 1990 року до 2020. Для України така мета є технічно та економічно доцільною і абсолютно виправданою, вважаючи на значний потенціал енергозбереження та доступу України до сучасних механізмів Кіотського протоколу і майбутніх механізмів пост-Кіотської угоди.
Як Україна може досягти такої мети зі скорочення викидів?
Україна є найбільш енергонеефективною державою в світі. На виробництво одиниці продукції ВВП в Україні необхідно витратити у 2-3 рази більше енергії в порівнянні з іншими країнами світу. Значне зменшення викидів парникових газів можливе за рахунок впровадження заходів з енергоефективності. За висновками Міжнародного енергетичного агентства, в Україні впроваджувати заходи з підвищення енергоефективності у 4-10 разів дешевше, ніж будувати нові теплові та атомні електростанції. Таким чином завдяки заходам з енергоефективності досягається 2 мети: скорочення викидів парникових газів та економія енергії і, відповідно, фінансових витрат на її виробництво.
Чи є у України кошти на запровадження заходів скорочення викидів парникових газів?
Згідно дослідження Міжнародного інститут прикладного ат системного аналізу (IIASA) та низки інших міжнародних досліджень, впроваджувати заходи зі зниження викидів парникових газів в Україні є рентабельним. Україна активно впроваджує проекти спільного впровадження (один з гнучких механізмів Кіотського протоколу). Також Україна отримує грантову галузеву допомогу від ЄС. Україна отримала від продажу квот Японії 300 млн.євро, які мають бути використані тільки на екологічні проекти. Повстає лише питання щодо ефективного та прозорого використання коштів на проекти зі зниження викидів парникових газів.
Чи повинна Україна вкладати кошти у Міжнародний Кліматичний Фонд?
Так. Україна відноситься до індустріально розвинених держав і несе історичну відповідальність за зміну клімату. Саме індустріально розвинені країни, по-перше – повинні скорочувати викиди парникових газів та, по-друге, – мають обов’язок фінансової допомоги країнам, що розвиваються, в скороченні викидів, адаптації та співпраці по технологіям.
Заходи, для яких потрібне фінансування в рамках пост-Кіотської угоди:
1) адаптація до змін клімату в країнах, що розвиваються,
2) передача технологій,
3) проекти зупинки вирубки тропічних лісів;
4) проекти скорочення викидів парникових газів в країнах, що розвиваються.
Україна повинна включити в свою офіційну позицію найбільш прийнятний варіант фінансової участі у майбутні кліматичній угоді. В той же час необхідно пам’ятати про необхідность диференційованого підходу для нашої країни, зважаючи на низький рівень ВВП. Досягнення згоди та прийняття ефективної пост-Кіотської угоди – в інтересах України як для вирішення проблеми зміни клімату, так і для продовження використання механізмів спільного впровадження. Це в першу чергу означає, що Україна, як країна індустріально розвинута, повинна йти на певні уступки та компроміси на переговорах, а не блокувати рішення.
Чому важливе розширення масштабів фінансової та технічної підтримки для адаптації та попередження зміни клімату?
Адекватна фінансова та технічна підтримка – рушійна сила розвитку міжнародного співробітництва з питань зміни клімату. Важливою частиною комплексної угоди є визначення того, як створити нові, додаткові, а головне передбачувані фінансові ресурси та технології. Ресурси, необхідні як для адаптації, так і для попередження зміни клімату. За оцінками експертів, в 2020 році становитимуть в цілому 250 мільярдів доларів на рік. Початкове фінансування має важливе значення, адже ця проблема особливо складна. Нині витрати на адаптацію покриваються загалом коштом постраждалих країн, у тому числі бідними вразливими громадами, які не несуть ніякої відповідальності за викиди.
Чи буде можливість торгувати квотами в майбутньому?
Українські екологічні громадські організації виступають проти перенесення квот з попередніх періодів виконання зобов’язань та механізму міжнародної торгівлі квотами як такого. Надлишок квот, який зараз має Україна, був отриманий не за рахунок системного впровадження заходів для зменшення викидів парникових газів, а за рахунок економічного спаду в 1990х роках. Торгівля «гарячим повітрям» (квотами, які були отримані не через впровадження нових, «зелених», технологій виробництва, а через колапс економіки у 90-х роках) не знаходить підтримки як серед громадських організацій, так і серед урядів багатьох країн.
Чи будуть контролюватись міжнародні зобов’язання у майбутній кліматичній угоді?
Механізм дотримання міжнародних зобов’язань встановлюється з метою цілковитого виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань, відкритості та прозорості їх запроваження. Ці питання є дуже важливими, тому повинна бути встановлена чітка процедура контролю та відповідальності за ті чи інші порушення. Відповідальність може полягати у накладенні фінансових санкцій, перегляді питання щодо можливості брати участь у механізмах торгівлі квотами на викиди парникових газів. На сьогодні в офіційній позиції Україні це питання не висвітлене