Фото Ярослава Поташника
Вчені впевнені, що з вірогідністю у 99-100% збільшиться частота та інтенсивність екстремально-гарячих днів. Почастішання екстремально-гарячих періодів впливатиме на танення льодовиків у горах, танення вічної мерзлоти, збільшиться кількість селів. Збільшиться частота сильних дощів у тропічних зонах та снігопадів в високих широтах, у той самий час зростатиме кількість посух в районі Середземномор’я, Центральної Європи та Північної Америки. Дуже ймовірно, що рівень Світового океану продовжуватиме зростати і спричиняти берегову ерозію, затоплювати берегові території, що є найбільшою проблемою для острівних країн, які знаходяться на межі зникнення. Такі основні висновки Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) у звіті «Управління ризиками екстремальних явищ та природних лих для адаптації до зміни клімату».
Згідно зі звітом, економічні втрати, пов’язані зі стихійними лихами, також зросли. Починаючи з 1980 року втрати зросли від декількох мільярдів до понад 200 мільярдів доларів США у 2010. Екстремальні явища будуть мати більш серйозний вплив на сектори водопостачання, сільського господарства, продовольчої безпеки, лісового господарства, охорони здоров’я та туризму.
З вірогідністю 66-100% загальна температура на планеті підвищиться до 30С до 2050 року та до 50С до 2100 року в залежності від регіону та рівня викидів парникових газів. Це особливо лякає, оскільки ті ж вчені встановили межу недопущення підвищення загальної температури на 20С, після якої починаються катастрофічні та незворотні зміни клімату.
Україна не є ізольованою країною на планеті, тому негативні наслідки зміни клімату очікуються і на нашій території, а деякі вже відбуваються. Згідно з П’ятим Національним повідомленням України з питань зміни клімату в Україні можливі, з різним ступенем ймовірності, такі наслідки зміни клімату: нестабільність погоди (велика амплітуда коливань температур протягом коротких періодів часу), затоплення великих ділянок суходолу, опустелювання, нестача питної води на певних територіях (в Україні це може торкнутися східних і південних регіонів), збільшення кількості стихійних лих (у тому числі лісових пожеж, повеней, зсувів), негативних погодних явищ (урагани, засухи, тривалі зливи тощо).
До економічних наслідків в Україні відносять незворотну втрату деяких природних ресурсів або значне їхнє зменшення (зокрема, водних, лісових, земельних), потребу у зміні територіальної структури економіки у зв’язку, зокрема, із затопленням територій, нестачею питної води, частими повенями та іншими природними лихами, збільшення навантаження на державний бюджет (через потребу в ліквідації наслідків природних лих, збільшення кількості непрацездатного населення, дотації сільському господарству тощо).
Для того, щоб уникнути цього та утриматися в межах 20С підвищення температури, індустріально розвиненим країнам, до яких також належить і Україна, необхідно скоротити викиди на 25-40% до 2020 року, а країнам, що розвиваються, на 15-30% від їхнього сценарію «бізнес як звичайно». Але на даний момент, зобов’язання, які можуть взяти на себе індустріально розвинені країни, ледве сягають загального скорочення на 12-18% до 2020 року, а країни, що розвиваються, поки що не готові до необхідних скорочень і їх викиди стрімко зростають.
«Перед початком міжнародних переговорів зі зміни клімату, політики мають дослухатися до інформації від вчених. Подолання наслідків змін клімату коштуватиме на порядки дорожче, ніж їхнє попередження. Критично необхідно зменшити викиди парникових газів, і для цього мають докласти зусиль усі країни разом» – каже Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату з Національного екологічного центру України.
Нагадаємо, Конференція Сторін Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату відбудеться з 28 листопада по 09 грудні в місті Дурбан, Південно-африканська Республіка.
Звіт за посиланням: http://ipcc-wg2.gov/SREX
За більш детальною інформацією звертайтеся до:
Христина Рудницька,
Координатор програми зі зміни клімату,
Національний екологічний центр України,
044 353 78 42
krudnytska at necu.org.ua
