Питання розробки адаптаційних заходів розглядається в Україні на загальнодержавному та регіональному рівнях. На міжнародному саміті ООН зі зміни клімату, який 11-22 листопада відбувався у Варшаві українська урядова делегація взяла участь разом з іншими країнами світу. Представники громадськості неодноразово намагалися налагодити діалог з офіційними делегатами, що виявився не вельми конструктивним, адже відкритими залишились питання:
– Який результат матимуть для України закриті пленарні засідання щодо Адаптаційного фонду?
– На прийняття яких важливих для України рішень сподіваються українські делегати?
– Чи підготують звіт про українську стратегію та план з Адаптації до зміни клімату? І який стан цих документів?
Відповідно до процедур передбачених РКЗК ООН фінансування заходів по адаптації до зміни клімату здійснюватиметься перш за все з Адаптаційного фонду.
В кінці другого тижня переговорів стало відомо, хто є донором Адаптаційного фонду, загальний бюджет якого налічує близько сотні мільйонів доларів. Найбільший внесок взяли зобов’язання зробити Німеччина та Швеція – 40,5 та 30,2 млн. $ відповідно. Не визначеною залишається ситуація з Австралією, яка офіційно не оголосила частку свого внеску.
Країна |
Частка |
Валюта |
млн.US$ |
Швеція |
200 |
SEK |
30.2 |
Бельгія |
4.45 |
EUR |
6.0 |
Норвегія |
2.5 |
USD |
2.5 |
Німеччина |
30 |
EUR |
40.5 |
Фінляндія |
5 |
EUR |
6.8 |
Швейцарія |
10 |
CHF |
11.0 |
Франція |
5 |
EUR |
6.8 |
Австрія |
0.5 |
EUR |
0.7 |
Загалом |
|
|
104.4 |
Визначено, що асигнування з Адаптаційного фонду матимуть змогу отримувати лише країни, що розвиваються (Україна належить до країн з перехідною економікою). Виділення коштів відбуватиметься за проектним принципом. Країни, що розвиваються подаватимуть не абстрактні вимоги проектів на адаптацію, а конкретні проекти для реалізації.
На саміті питанню адаптації приділялася увага як під час самого переговорного процесу, так і на чисельних сайдівентах (адаптація розглядалася в контексті будівництва, ґендеру і здоров’я, сільського господарства, лісистості, дощового стоку, енергетики, цифрових технологій, регіональної співпраці, діяльності в країнах, що розвиваються).
Адаптація до зміни клімату наразі стає актуальним завданням для України. Наслідки цього глобального процесу в останні роки для українців стали доволі відчутними. Збільшилась кількість днів з аномально великою кількістю опадів: інтенсивні зливи та снігопади можуть блокувати життя у великих містах та невеличких селищах. А от влітку почасти виникають так звані хвилі тепла (перевищення максимальної середньодобової температури цього періоду на 50С і більше), від яких найбільше шкоди людям похилого віку та дітям. В сільському господарстві виникає потреба адаптувати вирощувані культури до нестабільних погодних умов (збільшення посушливих періодів, незбалансованість опадів, розширення періоду вегетації).
Підготувала Ольга Власюк, спостерігач переговорного процесу 19-тої Конференції ООН від НЕЦУ
Olga.vl@necu.org.ua