Чому атомна енергетика не врятує клімат?


Покинута школа в м.Прип’ять
Фото: Shirley/Greenpeace

Прискорені темпи зміни кліматичного балансу та непередбачувані наслідки цього поставили людство перед питанням інтенсивного та якомого скорішого впровадження технологій, які б дозволили відмовитися від викопного палива та припинити використовувати атомосферу Землі як смітник для викидів парникових газів.

Сьгодні існує достатньо способів отримання енергії, які можуть забезпечити потреби у ній, не заподіюючи шкоди довкіллю. Але поряд із тим існує технологія, яку продовжують нав’язувати людству, подаючи її як альтернативу традиційним видам палива і потужним ресурсом, здатним вирішити ледь не усі енергетичні проблеми.

На міжнародних переговорах зі зміни клімату представники ядерної промисловості намагаються довести, що саме ядерна енергетика спроможна вирішити проблему зміни клімату.

Справді, атомні електростанції викидають набагато менше парникових газів, ніж теплові станції, які працюють на вугіллі, мазуті чи газі. Враховуючи повний цикл, включаючи виробництво ядерного палива, на одну вироблену кВт/годину атомна станція викидає тільки у 2,5-5 разів меньше СО2 ніж станція що працює на природному газі. Більш того, при комбінованому виробництві тепла та електрики з природного газу за існуючими технологіями, отримують викиди СО2 меньші ніж на атомній станції.

Але водночас атомна енергетика спричинює низку інших не вирішених екологічних та економічних проблем.

Численні дослідження стведжують що, атомна енергетика – найдорожчий і найнебезпечніший з усіх видів отримання енергії.

ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА ЗБИТКОВА


Звалище радіаційно-небезпечної
техніки в Чорнобильській зоні
Фото: Shirley/Greenpeace

Ядерна енергетика як галузь промисловості існує тільки завдяки державній підтримці, тобто завдяки фінансуванню її суспільством.

Ядерна енергетика – це не тільки непомірно дороге будівництво енергоблоків, але й величезні витрати на виведення станцій з експлуатації після закінчення терміну їхньої роботи, а також будівництво та обслуговування протягом сотень років сховищ відпрацьованого ядерного палива та відходів, помножені на коштовні витрати по забезпеченню безпеки цих об’єктів. Одне з багатьох досліджень проведене Грінпіс Росія демонструє як дотується ядерна промисловість в Росії.1

Якщо врахувати витрати на довічне захоронення відпрацьованого ядерного палива і амортизаційні та страхові відрахування в ціні за електроенергію, атомна енергетика втратить конкурентноздатність. На жаль, значні інвестиції в атомну енергетику, які планує уряд України, призведуть тільки до погіршення ситуації в енергетиці, економиці та охороні довкілля.

ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА ВИЧЕРПУЄ СВОЇ РЕСУРСИ


Відходи від видобутку уранової
руди в м.Жовті Води
Фото: В.Ільков

Уран є основним компонентом для вироблення ядерного палива. Використання цього ресурсу не є необмеженим. За даними Агенства з ядерної енергетики (NEA) і Міжнародного агенства з атомної енергетики (IAEA), загальні доступні резерви урану складають 3,5 млн тонн з урахуванням гарантованих і додаткових оціночних резервів, які можна добути за ціною $80 за кілограм.

Сучасні потреби в урані складають близько 67 000 тонн на рік, тобто його резервів світові вистачить на 50 років.

Значну частину уранових рудників уже вичерпано. Це стосується Намібії, Південної Африки, Казахстану та Австралії.

ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА ЗУМОВЛЮЄ ПРОБЛЕМУ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ


Скид радіоактивних відходів
в Атлантичний океан
Фото: Gleizes/Greenpeace

У процесі виробництва електроенергії на АЕС утворюються радіоактивні відходи, які залишатимуться небезпечними десятки тисяч років. Досі не існує безпечної технології утилізації, переробки та захоронення радіоактивних відходів.

Збільшення кількості блоків на українських АЕС та продовження строку експлуатації існуючих блоків, як заплановано урядом України в Енергетичній стратегії розвитку ПЕК до 2030 року призведе лише до збільшення радіоактивних відходів і нових ризиків для населення.

У місті Дніпродзержинську, Дніпропетровської області накопичено 42 млн тонн радіоактивних відходів, які лишилися місту після виробництва зі збагачення урану. Урядова програма з безпечного захоронення відходів чинна з 2003 року, але досі нічого з передбаченого нею не виконано, більше того, знайдені нові радіоактивні захоронення на території міста.

Всього Україна накопичила 120 млн м3 твердих та рідких відходів. Переробка 1 дм3 за світовими цінам коштує $50. Це означає, що Україна має витратити не менше $60 трлн. на умовно безпечне зберігання цих відходів. Таким чином, проблема перекладається на майбутні покоління.

ЯДЕРНА ЕНЕРГЕТИКА НЕБЕЗПЕЧНА

Сьогодні не існує жодного безпечного атомного реактора. На багатьох АЕС світу в результаті технічного дефекту чи людської помилки трапляються інценденти, що можуть призвести до аварії. Наслідки аварії на атомній станції значно перевищуватимуть матеріальні чи людські втрати, спричинені аварією на будь-якому іншому енергетичному об’єкті. За даними Державного комітету ядерного регулювання України на українських АЕС кожного місяця відбуваються 2-3 порушення у роботі реакторів.2

Витрати на підвищення безпеки реакторів роблять атомну енергетику ще дорожчою і все одно не гарантують повної безпеки.

Історія ядерної епохи – це історія катастроф.

Наведемо лише кілька прикладів.

Селафілд/Великобританія, 10 жовтня 1957 року

На першому реакторі Віндскейл, де відбувався процес обробки плутонію, сталася пожежа. У результаті значна хмара радіоактивних речовин потрапила в повітря. Радіоактивні хмари пройшли через усю Європу до Швейцарії. У Британії довелося вилити тисячі тонн зараженого молока.

Киштим/СРСР, 29 вересня 1957 року

Поломка охолоджувача в колекторі рідких відходів зумовила пожежу. Ємність з відходами вибухнула, відкинувши 2,5-метрову бетонну кришку з підземного бункеру. Стався викид 7080 тонн високорадіоактивних речовин. Унаслідок аварії виявилися зараженими тисячі квадратних кілометрів поверхні землі. Катастрофа була засекречена. Назви 30 сіл та невеликих міст зникли з мап.

Харрисбург/США, 28 березня 1979 року

Поєднання людського фактору та технічних недоліків призвело до того, що частково розплавилася активна зона другого блоку реактора електростанції в Тримайл-Айленді. Стався викид радіоактивних газів, було евакуйовано 3,5 тисячі дітей та вагітних жінок.


Аварія на 4-ому блоці
Чорнобильської АЕС
Фото: Музей Чорнобиля

Чорнобиль/Україна, 26 квітня 1986 року

Під час випробувань нової системи безпеки 4 блоку Чорнобильської АЕС низка помилок операторів АЕС призвела до того, що стала плавитися активна зона реактора. Вибух пари зірвав 1000-тонну кришку реактора. Радіоактивні хмари дійшли до Європи. В Україні та Белорусі виявилися зараженими 160 тис. км2 території. В колишньому СРСР від аварії постраждали 9 млн людей.

Токаимура/Японія, 30 вересня 1999 року

На заводі з виготовлення ядерного пального два робітники, нехтуючи нормами безпеки, змішали у контейнері занадто велику кількість розчину рідкого урану. Почалася ланцюгова реакція, утворилися радіоактивні продукти розпаду. Двоє робітників, що отримали високу дозу радіації, через місяць померли у лікарні. Близько 400 місцевих мешканців зазнали впливу радіаційного випромінювання.

ПРОБЛЕМА ПОШИРЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ ТА РИЗИК ТЕРОРИЗМУ


Атмосферні ядерні випробування
на Атолі Моруроа в Тихому окені
Фото: Greenpeace

У процесі роботи атомної станції виробляється плутоній, який є основним компонентом для виготовлення атомної зброї. Існує тісний зв’язок між цивільним використанням атомних технологій та їх військовим застосуванням.


Аварія потяга, що перевозив
радіоактивні відходи з Німеччини
до Великобританії, Апачі, Франція
Фото: Bredel/Greenpeace

В міру того, як зростає кількість АЕС на планеті, зростає ризик поширення ядерної зброї.

На всіх стадіях ядерного циклу присутній ризик випадкового чи навмисного використання радіоактивних матеріалів не за призначенням. В умовах зростаючої загрози тероризму збільшення кількості потенційних атак підвищує загрозу населенню. У небезпечному світі та небезпечному суспільстві не може бути безпечної атомної енергетики.

Побудова нових атомних станцій призведе до збільшення транспортування радіоактивних матеріалів, які можуть стати ймовірними мішенями терористичних атак.

СКІЛЬКИ АЕС ПОТРІБНО ЗБУДУВАТИ, ЩОБ ПРИЗУПИНИТИ ЗМІНУ КЛІМАТУ?

У найближчі десятиріччя для захисту клімату Землі треба скоротити викиди на 80%. Для цього потрібно побудувати близько 2000 нових атомних станцій потужністю 1000 МВт кожна.

Нерозмірними виглядають темпи, за якими треба скорочувати викиди, і темпи побудови нових АЕС.

Навіть для підтримки існуючого (2000 р.) рівня викидів СО2 від виробництва електроенергії у світі потрібно побудувати 2500 гігаватних реакторів до середини сторіччя. Тобто у період з 2010 до 2050 десь на Землі мають підключати новий ректор кожні 6 днів.4

Зараз на планеті працює 437 реакторів. Рівно стільки скільки й 10 років тому.

Інтенсивне розширення атомної енергетики вимагатиме усунення політичних перешкод – мораторіїв на будівництво нових АЕС.

Також не треба забувати, що масштабна розбудова нових атомних блоків зумовить катастрофічне накопичення радіоактивних відходів.

Сподівання вчених на появу у найближчі роки реактора нового покоління виглядають нереальними. Багато слів та заяв, але фактично такого реактора не існує.

Зважаючи на обмеженість фінансів, значні інвестиції в атомну енергетику призведуть до погіршення ситуації з розвитком відновлюваної енергетики, яка набагато дешевша та екологічно безпечніша.

В контексті ситуації в Україні, згідно з планами уряду щодо побудови нових 22 блоків та подовження роботи існуючих блоків понад проектний час, більшість фінансових потоків з державного бюджету будуть направлені на атомну енергетику, а не на програми енергозбереження, ефективного використання енергетичних ресурсів та стимулювання розвитку відновлюваної енергіїї.

АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА Є ДУЖЕ ВРАЗЛИВОЮ ДО ПОТЕПЛІННЯ, ЩО СТАВИТЬ ПІД ЗАГРОЗУ МОЖЛИВІСТЬ БЕЗПЕЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕАКТОРІВ

АЕС потребує воду для охолодження реакторів. Зі зміною клімату і частішими випадками спекотних днів, виникають проблеми для работи АЕС. В 2003 році, коли в Європі температура повітря досягала 40°С, 17 реакторів працювали на знижених потужностях або були повністю вимкнені. В результаті для задоволення потреб в електроенергії Французька енергетична компанія була змушена купляти електроенергію в сусідніх державах, де ціна зросла в 10 разів. В результаті державна енергетична компанія додатково витратила 300 млн. євро з бюджету.

Правила експлуатації ядерної електростанції вимагають, щоб температура води, що використовується для охолодження реактора, не перевищувала 30°С. Але температура в річках під час спекотних днів досягає цієї позначки, що ставить під загрозу можливість охолодження реакторів. У 2003 році приміщення реактора ядерної станції в місті Фесенеме в французькій області Ельзас протягом 5 днів поливали ззовні водою, бо температура в реакторному залі дійшла до 48,2°С із максимально допустимою в 50°С. Адміністрація вдалася до такого кроку бо не знала що ще вигадати для підтримки температури у нормі.3

ЩО ВРЯТУЄ КЛІМАТ?


Через відчинені двері
в під’їздах наших будинків
втрачається більшість енергії.
Закривайте двері!
Бережіть енергію!
Фото: Д.Тяжлов/Голос Природи

Основними вирішеннями для попередження катастрофічних наслідків зміни клімату є зниження викидів парникових газів, а це передбачає передусім зменшення використання викопного палива. На щастя, у людства ще є час і існують доступні технологічні розробки. Але діяти потрібно негайно, разом з іншими країнами та в усіх сферах економіки.

Задовільнити потреби в енергії та зменшити викиди парникових газів можна за рахунок ефективного споживання ресурсів та використання відновлюваних джерел енергії.

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ


Використання сучасних
енергозберігаючих матеріалів
для утеплення
стін будинків
Фото: С.Нечай/Голос Природи

Заощаджуючи енергію та ресурси ми сприяємо зменшенню викидів парникових газів в атмосферу.

Енергомісткі виробництва повинні перейти на сучасні технології споживання енергії.

В Україні це стосується, в першу чергу, металургійних, хімічних підприємств, а також житлово-комунального сектору.

Енергозберігаючі заходи здебільшого дешевші та екологічно безпечні, ніж будівництво нової тепло- чи електростанції. В Україні потенціал енергозбереження найбільший у світі, і ми все ще лідери за кількістю затраченої енергії на виробництво одиниці ВВП.


Витрати тепла
в комунальному господарстві
м.Дніпродзержинськ
Фото: Д.Тяжлов/Голос Природи

Потенціал України в енергозбереженні оцінюється у 42-48%, тобто половина енергоресурсів просто розтрачується і приблизно така ж кількість ресурсів купується за межами України.

Енергозбереження – це перш за все певні технічні заходи, обладнання, технології, впровадження яких дало б можливість економити ресурси та зменшувати витрати.

Наприклад, якщо у найближчі роки світ перейде на використання лише енергозберігаючих ламп розжарювання можна буде закрити близько 270 вугільних ТЕЦ (500 МВт).

Уряд Австралії прийняв рішення перейти на випуск та використання енергозберігаючих ламп до 2010 року, уряд Канади до 2012 року, уряд США до 2016, а штат Каліфорнія до 2012 року.5

ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА

Енергія вітру, сонця, біомаси, геотермо- та геліоенергетика, мала гідроенергетика та інші альтернативні види отримання енергії, що базуються на відновлюваних ресурсах Землі, упродовж найближчих кількох десятків років зможуть задовольнити потреби людства в енергії та призупинити зміну клімату.

За даними British Petroleum обсяги викопного палива зменшуються:

Нафти залишилось на 40 років,

Природного газу на 62 роки,

Вугілля на 224 роки,

Ядерного палива на 40 років.

Відновлювана енергетика з кожним роком вдосконалюється і займає все більш важливе місце в світовій енергетиці.

Сьогодні можна з упевненістю констатувати, що інвестиції в розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) стрімко зростають.

За даними Міжнародного енергетичного агенства у 2003 році в ВДЕ було інвестовано – $22 млрд, у 2005 році – вже $30 млрд.

У звіті Європейської Ради з питань розвитку ВДЕ йдеться, що до 2040 року ВДЕ зможуть забезпечити 50% світового споживання енергії.

Минулоріч у цілому світі продовжувався динамічний ріст вітроенергетики.

За рік були встановлені нові вітроенергетичні агрегати загальною потужністю 14900 МВт.

Наприкінці грудня 2006 року загальна встановлена потужність світової вітроенергетичної галузі досягла 73904 МВт. Це майже 25 атомних енергоблоків.

Майже в усіх індустріально розвинених країнах та таких швидко зростаючих країнах як Китай, Індія та Бразилія, на рівні держав приймається законодавство для стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії.

За даними Агенства з відновлюваної енергетики вітроенергетичний потенціал України достатній для виробництва близько 70 млн МВт*год на рік електроенергії, причому досягти такого рівня можна не пізніше 2050 року.

Частка вітроенергетики в енерговиробництві країни може сягнути 20% вже до 2020 року за умови стимулювання розвитку відновлюваної енергетики та перегляду принципів розвитку енергетичної галузі в Україні.

Україна має потужну науково-технічну базу для розвитку вітроенергетики.

Сьгодні в Україні 23 підприємства військово-промислового комплексу зайняті у виробництві комплектуючих для вітрогенераторів.

Швидкими темпами розвивається фотоелектрика. Сумарна потужність фотоелектричних батарей під’єднаних до мережі в кінці 2004 року становила 1,8 ГВт (у 2000 році – 0,16 ГВт). Це відповідає щорічному приросту, рівному 60%.

Використання звичайного сонячного колектора для гарячого водопостачання в родині з 4-х осіб скорочує викиди CO2 більш ніж на 2000 кг/рік.6

Наведемо лише один приклад.

В Іспанії за ініциативою Міністерства будівництва прийнято новий житловий кодекс. При будівництві нових будинків та ремонтуванні старих повинно бути встановлено фотопанелі. Для житлових будинків 30-70% електрики та горячої води повино бути вироблено за рахунок енергії сонця. (Агенція Ройтерс, 14 листопада 2006 року).

ТРАНСПОРТ

Викиди парникових газів від автомобільного та авіа транспорту, а саме, CO2, складають 30% від загальних викидів з інших галузей світової економіки і негативно впливають на клімат.

За рівнем впливу різних видів транспорту на клімат (співвідношення викидів парникових газів на 1 пасажира) найбільшими забруднювачами є літаки, за ними йдуть автомобілі, а найменший негативний вплив від громадського та залізничного транспорту

Тому вирішенням проблеми зменшення викидів від транспортної галузі є стимулювання грузових та пасажирських перевезень залізничним транспортом, створення комфортного громадського транспорту, поступовий перехід на біопаливо для автомобілів. Також потрібно не забувати про створення умов для безпечного користування велосипедами, які є найбільш екологічним видом транспорту, і, доречі, використовуються більшістю населення в маленьких та навіть великих містах Європи.

Завдяки потужному розвитку ринку біопалива у найближчі роки ми зможемо повністю відмовитися від викопних видів палива.

Європейський Союз поставив собі за мету довести частку біопалива у загальному обсязі пального до 10 % у 2020 році.

Фінські вчені стверджують, що у найближчі 20-30 років біопаливо зможе забезпечити усі енергетичні потреби.7

Україна має великі перспективи щодо розвитку виробництва біопалива. Залежність від імпорту нафти з Росії, нестабільність на вітчизняному ринку пального, зростаючий попит на біопаливо в країнах ЄС, робить виробництво біодизелю та біоетанолу в Україні вкрай привабливим.

Згідно з урядовою програмою розвитку виробництва дизельного біопалива на 2007-2010 роки буде побудовано близько 23 заводів з виробництва біодизелю загальною потужністю 623 тис тонни на рік. Це сприятиме зменшенню викидів СО2 та імпорту нафти до 1,9 млн тонн якщо б біодизель було виористано в Україні. Але для цього потрібно законодавство, яке б стимулювало використання біопалива на території України.


Донузлавська ВЕС
Фото: О.Пасюк/Greenpeace


Приватний будинок
у передмісті Києва,
обладнаний сонячними
панелями
Фото: А.Конеченков


Соломоспалювальний котел
в с.Струтинці,
Вінницької області
Фото: А.Конеченков

1 http://www.greenpeace.org/russia/ru/press/reports/29848 – доповідь Грінпіс Росія “Атомна енергетика збиткова”.

2 http://www.snrc.gov.ua Державний комітет ядерного регулювання України.

3 http://www.waterconserve.org

4 http://www.ieer.org/reports/insurmountablerisks – Безперечні ризики: небезпека використання атомної енергетики для вирішення проблеми зміни клімату (2006).

5 http://www.treehugger.com/files/2007/05/ban_the_bulb.php – “Ban The Buld”,

Рух по забороні звичайних ламп розжарювання, аналіз Лестера Р.Брауна (Lester R. Brown)

6 ”Зелена енергетика” №2-2006 р.

7 ”Зелена енергетика” №1-2007р.

Корисні посилання:

WWF, Всесвітній фонд захисту дикої природи. Клімат та ядерна енергетика – http://assets.panda.org/downloads/fullnuclearreprotwwf.pdf

Ядерна енергетика, Міфи та реальність. Зміна клімату та ядерна енергетика – http://www.boell.de/en/04_thema/3862.html

WISE/NIRS, Всесвітня інформаційна служба з енергетики/Інформаційний центр з ядерної енергетики – http://www10.antenna.nl/wise/621-22/621-22_en.pdf

?ko-Institut, Порівняння викидів парникових газів та вартості зниження рівня викидів на протязі життєвого циклу для атомної та альтернативної енергетики – http://www.oeko.de/oekodoc/315/2006-017-en.pdf

Енергетична ініціатива GRACE. Фальшиві обіцянки – http://www.graceenergyinitiative.org/download/FalsePromises.pdf

Агенство з відновлюваної енергетики – www.rea.org.ua

Портал про різні види палива – http://www.fuelalternative.com.ua/index.phtml

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6