На Кліматичних переговорах ООН в Бонні, що тривали з 6 по 17 листопада, найгучнішою заявою стали наміри 27 країн і регіонів повністю відмовитися від споживання вугілля до 2030 року та перейти на відновлювані джерела енергії.
Глобальний альянс післявугільної енерегетики (Global Alliance to Power Past Coal) започаткували Великобританія та Канада. До нього вже увійшли Італія, Мексика, Нова Зеландія, Фінляндія, Франція, ряд африканських країн, штатів США та провінцій Канади. Країна, під президентсвом якої відбувся COP23 – Фіджі – теж стала стороною Альянсу.
На презентації створення Альянсу Катрін Маккенна, Міністр охорони навколишнього середовища та зміни клімату Канади, зазначила: «Відмова від вугілля – це хороша новина для клімату, для нашого здоров’я і для наших дітей. Вугілля буквально душить наші міста – близько мільйона людей вмирають щороку від вугільного забруднення. Я дуже рада бачити такий сильний глобальний імпульс для переходу до чистої енергетики, і це лише початок».
Хоча з вугілля виробляється 40% електроенергії в світі, через посилення кліматичної політики і економічні причини вугілля втрачає позиції: 448 компаній вийшли з вугільного бізнесу за останні 7 років. Вугілля вважається найбільш “брудним” та шкідливим викопним паливом з точки зору впливу на здоров’я населення, викидів парникових газів та споживання водних ресурсів.
Тим часом, Україна має великий парк старих вугільних електростанцій, середній вік яких становить 45-50 років. Вони характеризуються вкрай низькими техніко-економічними показниками та високими питомими викидами СО2 через низьку ефективність. Крім того, вони не відповідають нормам з обмежень токсичних викидів в атмосферу (директиви Європейського Союзу 2001/80/EC та 2010/75/EU), які, згідно з Договором про Енергетичне Співтовариство, Україна має імплементувати та виконувати вже з 2018 року.[1]
“Наразі нагально потрібен послідовний та відповідальний підхід до реструктуризації вугільної галузі, який має враховувати всі аспекти – економічні, соціальні, екологічні та безпекові. Згортання державного вуглевидобутку вже відбувається, але радше під тиском обставин. Щоб не повторити помилки 90-х років, країні потрібне довготермінове бачення трансформації всього енергетичного сектору, яке надавало б колишнім шахтарським регіонам нову роль в постіндустріальному розвитку”, – відзначив Олег Савицький, журналіст та експерт з вугільної енергетики.
Половина вугільних електростанцій України внаслідок збройного конфлікту на Донбасі залишилася без поставок проектного палива – антрациту, оскільки всі шахти, які видобували цей тип вугілля, опинилися на окупованій території. Через ці події видобуток вугілля скоротився в Україні в двічі – з 84 млн. тонн у 2013 році до 40 млн. тонн у 2015 році, при цьому частка видобутку з державних шахт скоротилася з 29% до 17%.
“Найближчі роки вугілля буде невідворотньо програвати відновлюваним джерелам енергії з економічної точки зору, тому закриття шахт і згортання вугільної галузі є неминучим процесом. Більш того, єдиний шлях запобігти зміні клімату – це поступове скорочення спалення викопного палива, що допоможе знизити рівень пов’язаних з цим викидів парникових газів”, – говорить Соф’я Садогурська, координаторка кампанії з питань зміни клімату ГО “Екодія”.
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час переговорів зробив заяву, що Україна також готова переглянути національну ціль зі скорочення викидів, виконуючи свої зобов’язання по Паризькій Угоді. Підставами для цього є низка розроблених, або вже затверджених документів: Концепція державної політики у сфері змін клімату, Стратегія низьковуглецевого розвитку тощо.
“Наступним кроком для України на національному рівні повинна бути розробка та прийняття відповідних програм, створення механізмів для реалізації наявних стратегій і концепцій, що стосуються питань зміни клімату, зокрема в частині скорочення викидів. Інший першочерговий крок – імплементація положень директив щодо зміни клімату, зазначених у Додатку ХХІХ до Угоди про асоціацію”, – зазначила Куць Наталія, юрисконсульт МБО “Екологія-Право-Людина”.
Як додала Оксана Алієва, координаторка програми “Зміни клімату і енергетична політика Фонду ім. Г. Бьолля в Україні: “Важливим аспектом у цьому контексті залишається питання соціальної справедливості, якому також приділялась значна увага під час переговорів в Бонні. Такі галузі, як вугільна, сприяють збільшенню соціальних диспропорцій серед населення, адже мешканці і мешканки регіонів вуглевидобутку змушені або долучатись до галузі, або залишатись за бортом. Зокрема, якщо розглядати більш детально питання субсидій викопної енергії, то варто поставити питання: Кого насправді ми фінансуємо, надаючи бюджетні кошти на підтримку вугільної галузі України?”
Світова тенденція до згортання вугільної енергетики та перехід на відновлювані джерела енергії є дуже важливим сигналом для України. Подібний підхід до формування національної енергетичної політики зміг би суттєво покращити екологічну ситуацію та забезпечити енергетичну безпеку держави.
За додатковою інформацією звертайтесь:
Ілля Єременко
Голова Української Кліматичної Мережі
illia@ecoclubrivne.org
тел: +380634835122
Садогурська Соф’я
Координаторка кампанії з питань зміни клімату
НГО “Екодія”
sofia@ecodiya.org.ua
тел:+38 (068) 7902118
Оксана Алієва
Координаторка Програми “Зміни клімату і енергетична політика”
Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні
тел: +380938999541
oksana.aliieva@ua.boell.org
Притімки:
[1] Позиція НЕЦУ щодо необхідності реструктуризації вугільної енергетики України http://necu.org.ua/wp-content/uploads/NECU-Official-coal-position_pub.pdf
