Українські позиції в міжнародному кліматичному рейтингу: поразка чи успіх?

Україна посіла 18 місце у рейтингу країн, які запобігають кліматичним змінам (Climate Change Performance Index – CCPI 2019). Рейтинг представила німецька неурядова організація Germanwatch спільно з партнерами під час конференції ООН із захисту клімату (COP24). Всього у рейтингу 84 країни світу, де оцінено їх досягнення у 4 категоріях:
– скорочення викидів парникових газів
– розвиток відновлюваної енергетики
– зменшення споживання енергії та кліматична політика.
Але як насправді Україні вдалося потрапити до ТОП-18 кліматичних лідерів і що це значить для Уряду та всієї країни?

Ян Бурк (Germanwatch) один із авторів рейтингу пояснює:
«Безумовно, деякі країни знаходяться в особливих умовах, що може вплинути на їх рейтинг. Два фактори визначили високий рейтинг України: скорочення викидів парникових газів і зменшення споживання енергії. Обидва розраховані за даними міжнародної статистики. Однак, рейтинг ССРІ не відображає економічний спад, який, на думку національних експертів, є основною причиною менших викидів. Це підтверджується цифрами: якщо подивитися на графіки ВВП, викидів СО2 та споживання енергії – вони мають зберігати подібні тенденції за останні 4 роки”.

Згідно звіту, висока позиція України у рейтингу через високі показники по категоріях “досягнуте скорочення викидів” та “використання енергії”. Експерти ССРІ зазначають, що високий рейтинг України є, радше, наслідком конфлікту на сході, втраті важкої промисловості та пов’язаного з цим економічного спаду, ніж цілеспрямованої енергетичної політики. Це відображено і в низьких оцінках внутрішньої кліматичної політики країни та не амбітних цілей як по скороченню викидів так і по розвитку ВДЕ.

Голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко коментує цю ситуацію так:

“Ми відзначаємо прогрес у національній кліматичній політиці, але цілі України досі не відповідають Паризькій угоді. Мінприроди зробили багато за останні два роки, але вони не можуть впливати на енергетичну, транспортну чи інфраструктурну політику а саме ці сфери є визначальними для змін клімату. Кліматична політика має бути наскрізною у всіх інших сферах, вона не може існувати ізольовано і бути відповідальністю одного міністерства.” – зазначає Ілля, що також зараз перебуває у якості спостерігача на СОP24

Дійсно, 1990 року в Україні відбувся економічний спад після розвалу СРСР, деіндустріалізація, занепад промисловості, а згодом окупація Донбасу. Завдяки цьому, за останні 25 років викиди вуглекислого газу від великих підприємств та заводів скоротилися втричі, якщо порівнювати з початком 1990-их.

Крім цього, ціль України у Паризькій кліматичній Угоді поки не надто прогресивна, й фактично призводить до зростання викидів СО2 майже вдвічі. У 2015 році національно-визначений внесок України передбачав “скорочення” викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року. Хоча фактичний рівень викидів CO2 у 2015 році був уже на рівні 32% порівняно з тим же 1990-м. Математика проста: не можливо знизити 32% на 60%.

Відповідно до рейтингу CCPI-2019, кліматична політика України була неефективною – отримано лише 40 балів зі 100 можливих. І якщо міжнародна кліматична політика була оцінена як посередня (medium), то національна політика – дуже не амбітна (very low).

“За останній рік у сфері кліматичної політики Україною прийнято декілька важливих документів, зокрема затверджений План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату, розроблена Стратегія низьковуглецевого розвитку та розпочата робота над законодавством щодо моніторингу викидів парникових газів. Однак цього недостатньо задля досягнення цілей Паризької угоди, а найбільшою проблемою залишається одна з найбільш неамбітних цілей по скороченню викидів парникових газів” – говорить Соф’я Садогурська, координаторка кампанії з питань зміни клімату Екодії, радниця Української Кліматичної Мережі

Підписатися на розсилку дайджесту УКМ

Отримувати анонси та новини членів мережі

Голова Ради Української кліматичної мережі             Медіа – координаторка УКМ

Ілля Єременко                                                                        Маргарита Мостова

illia@ecoclubrivne.org                                                            ucn@climategroup.org.ua

+380 63 4835122                                                                   +380 99 92 99 794

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6