Зберегти біорізноманіття у містах, а ще утримувати пил та дощову воду, допоможуть смуги біорізноманіття. УКМ продовжує розповідати про рішення з адаптації міст до зміни клімату, які впроваджуються в Україні.
За прогнозами вчених, у майбутньому зміна клімату буде одним з визначальних факторів для зміни біорізноманіття. Під загрозою зникнення опиниться близько 22% видів ссавців і 18% видів рослин, зокрема, численні сільськогосподарські культури. Криза аграрного сектору і надалі підриватиме продовольчу безпеку на місцевому та глобальному рівнях, посилюватиме соціальну нерівність та рівень бідності, викликатиме масові міграції та голод.
Знаходити шляхи сталого співіснування людей з біорізноманіттям та ділитися цими рішеннями з усіма бажаючими ставлять за мету у благодійній організації «Фонд захисту біорізноманіття України» (далі – Фонд). Вони ініціюють і підтримують наукові дослідження, реалізують освітні проєкти та створюють простори біорізноманіття в урбанізованому середовищі.
Модуль або смуга біорізноманіття – це рослинне угрупування, яке формується для збереження аборигенних і натуралізованих видів рослин.
Такі смуги сприяють тому, що різноманіття листя та стебел краще затримує пил та дощову воду, які потрапляють на ґрунт. Ще одне із завдань, яке вирішують такі смуги – це запобігання вивітрюванню, через яке відбувається руйнування та зміна складу ґрунту, погіршується його родючість. Висаджені рослини стримують надмірне висихання та промерзання ґрунту, слугують укриттям для дощових черв’яків, дрібних комах, які є їжею міським птахам.
Приклад Білої Церкви
У листопаді 2020 року за підтримки Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради у організації розпочали створення пілотного модулю біорізноманіття.
На звичайній розділювальній смузі, що розмежовує шосе з інтенсивним рухом автотранспорту було висаджено шість аборигенних (притаманних для місцевості) і натуралізованих видів рослин з різною будовою кореневих систем, надземних частин, а також різною морфологією листя. Зокрема, до складу композиції для забезпечення візуальної структурованості увійшли чагарники, а для візуального гармонійного різноманіття – злаки та квіткові рослини. Це неінвазійні види, що не пригнічують місцеву флору. Серед них кизильник, щучник, півники, орлики, королиці, мак-самосійка, роман, льон, тонконіг та інші.
«Створюючи смугу біорізноманіття, ми хотіли показати, що існують інші підходи до озеленення міського простору, орієнтовані на формування міського середовища якісного і для людини, і для природи. Посадка аборигенних видів рослин вздовж розділювальної смуги не лише сприятиме ошатності території, а й збільшить біорізноманіття, сприятиме адаптації простору до надмірної спеки та понаднормових опадів», – зазначає проєктний менеджер Фонду Микола Глухенький.
Фото 1. Облаштування смуги біорізноманіття (фото Фонду захисту біорізноманіття України)
Представники Фонду наголошують на постійній співпраці із науковцями. Під час створення смуги біорізноманіття команду консультувала експертка з ботаніки і засновниця еколого-просвітницького проєкту Native Planting in Ukraine Ангеліна Русанова.
Адже правильно обрати рослини для озеленення – тільки частина успіху, інша частина – правильно розмістити їх на ділянці, зазначають у Фонді.
«Завжди важливо, щоб створення насадження відбувалося за певною ідеєю. В нашій смузі біорізноманіття просторова ідея наступна: є чагарники, які розміщені геометрично. Коли вони розростуться і їх підстрижуть, утвориться впорядкована структура, така собі рамка. Це важливо для мешканців міст, бо додає відчуття впорядкованості, контролю. В межах цих геометричних меж трав’янисте різноманіття кольорів та фактур сприймається людиною не як хаос, а як контрольований художній безлад», – зазначає експертка проєкту Ангеліна Русанова.
Якщо зважати на фінансову складову, то створення подібної смуги біорізноманіття не потребує значних капіталовкладень. Основними частинами бюджету є ціна закупівлі посадкового матеріалу, яка залежить від кількості саджанців, а також роботи працівників, які попередньо очистять територію від небажаної рослинності та висадять посадковий матеріал. Подальший догляд за смугою передбачає у перший рік після висадки полив у спекотні періоди. Наступні роки, за оптимальних умов, смуга не потребує постійної уваги, що є значно дешевшим, ніж постійний догляд, наприклад, за газонами, які потрібно щодватижні косити та поливати.
Фото 2. Стан ділянки майбутнього модуля біорізноманіття влітку 2021 року (фото Фонду захисту біорізноманіття України)
Не дивлячись на те, що ще перед створенням смуги активісти заручилися підтримкою керівництва Департаменту ЖКГ міської адміністрації, насадження, які вдало перезимували і почали проростати, навесні були скошені недоброчесними підрядниками. Наразі ситуація вирішена, підрядники визнали свою помилку.
«Майже всі рослини після скошування відновилися, але з точки зору естетики бажаного результату досягнути не вдалося. Ділянку скосили до того, як вона мала заквітнути, а тому малюнок не проглядається, не всі рослини змогли адаптуватися до стресу. Наступної весни ми плануємо довпорядкувати цю ділянку, щоб за рік-два отримати повноцінний ефект та поділитися перевіреними практиками зі справжніми шанувальникам біорізноманіття», – зазначає проєктний менеджер Фонду Микола Глухенький.
Фото 3. Очікуваний результат (світлини Ангеліни Русанової)
Окрім смуг біорізноманіття у Білій Церкві, Фонд впроваджує всеукраїнську ініціативу зі створення мікро-просторів біорізноманіття. Навесні поточного року представники провели акцію-конкурс із залученням школярів, вчителів та керівників екологічних гуртків до поширення в міському середовищі насіннєвих м’ячиків – кульок з суміші глини з насінням всередині. Вони використовують льон, мак, шавлію, вівсяницю, тонконіг.
Відеоінструкція про насіннєві м’ячики: https://www.facebook.com/109413697193056/videos/467202411065538
«Біорізноманіття потерпає через надмірне навантаження з боку людини. Людство вже відчуває наслідки цього: зміна клімату та втрата біорізноманіття взаємопов’язані процеси. Кожен може зробити свій внесок в підтримку біорізноманіття, і ми у межах цього та інших наших проєктів показуємо приклад того, що можна робити на мікрорівні», – прокоментували ініціативу організатори.
