Дощові садки проти підтоплень: як це працює у Львові

"Протидіяти локальним підтопленням у містах можна і потрібно, створюючи дощові садки"

Екстремальні зливи та, як наслідок, підтоплення становлять дедалі більшу загрозу для комфорту та безпеки містян. УКМ розповідає про рішення, які перетворюють виклик адаптації міст до зміни клімату на можливість вже сьогодні.

Будинок під номером 15 на вулиці Бандери у Львові, що неподалік Львівської Політехніки, впродовж багатьох років потерпав від підтоплень внаслідок злив. Після кожного дощу поруч із ним формувалася велика калюжа, вогкість від якої хронічно жила на стінах квартир першого поверху та у підвалі. Швидше на щастя, ніж на жаль, водостік будинку не був під’єднаний до системи загальної міської каналізації. Швидше на щастя, оскільки у цій частині міста, як і в більшості інших українських громад, чиста дощова вода потрапляє до загальної каналізації, втрачаючи свою якість та поглинаючи зайві ресурси платників податків.

Близько двох років тому увагу на проблему звернули у громадській організації “Плато”, що займається адаптацією міських просторів до наслідків кліматичної зміни із використанням природоорієнтованих рішень.

“Протидіяти локальним підтопленням у містах можна і потрібно, створюючи дощові садки. На вигляд вони схожі на звичайні багаторічні квітники, але завдяки дренажній системі у них затримується в рази більшу кількість дощових опадів”, – розповідає співзасновниця та координаторка проєктів організації Анжеліка Зозуля.

Так навесні минулого року на перетині вулиць Бандери та Чупринки у Львові з’явився перший громадський дощовий садок, а вже за кілька місяців це рішення використали і поруч із парком 700-річчя Львова. 

Дощовий садкок — це штучне заглиблення в рельєфі, засаджене вологолюбними багаторічними рослинами, які завдяки особливостям кореневої системи збирають та затримують опадову воду з території.

Дощовий садок на перетині вулиць Бандери та Чупринки у Львові (фото ГО “Плато”)

Дослідження свідчать, що дощовий садок може збирати і утримувати надо 40% більше води, ніж звичайний газон такої ж площі. У такий спосіб під час злив рішення нейтралізує локальні підтоплення, а у період посух допомагає підтримувати вологість ґрунту, слугуючи резервуаром води для висаджених рослин. Згодом, випаровуючись, вода з дощового садка зволожує та покращує якість повітря, нормалізує локальний мікроклімат. Крім цього, завдяки унікальній “співпраці” рослин і дренажної системи, дощовий садок ефективно відфільтровує воду.

Дощові садки у рази зменшують ризики підтоплень та перетворюють управління дощовою водою в містах на розумний, усвідомлений процес. На їх створення ми надихнулися за кордоном – у містах Європейського Союзу, Китаї та США ця технологія давно та успішно впроваджується та є складовою концепції “місто-губка”. Такі міста усвідомлюють цінність дощової води та роблять все можливе, щоб вона надовше затримувалася у екосистемі”, – зазначає виконавчий директор ГО “Плато” Микола Рябика.

Дощовий садок власними руками (відео ГО “Плато”)

 Технологія створення дощового садка не є складною. За умови правильних розрахунків та наявності усіх потрібних матеріалів, результат можна побачити вже за кілька годин. Серед акцентів, на які варто звернути увагу – визначення площі (в середньому вона має дорівнювати 2% від площі поверхні, з якої збирається вода) та локації садка (його не варто розміщувати впритул до будівель та поруч із мережами).

Дощовий садок можна зробити як у ґрунті, так і в контейнері. При цьому варто пам’ятати про те, що для правильного функціонування його глибина повинна досягати метра та складатися із дренуючих шарів щебеню, піску та ґрунту. В залежності від обставин, у конструкції можна використовувати ізолюючу плівку та дренажну трубу.

Поперечний розріз дощового садка (ілюстрація ГО “Плато”)

А для того, щоб дощовий садок був не тільки функціональним, але й максимально тішив око, варто подбати про рослинну композицію. Рекомендується, щоб не менше 70% в ній займали багаторічні рослини-гідрофіти, які очищають воду та водночас добре переносять і посуху, і надмірну вологість. Зокрема, можна висаджувати різноманітні види декоративних осок, ситників, ірисів, м’ят, моліній тощо.

Вартість дощового садкау залежатиме від його типу, розміру, кількості матеріалів та саджанців рослин. Кожен з двох львівських об’єктів обійшовся організації у суму до 10 000 гривень. Багато це чи мало – питання риторичне Зрозуміло тільки те, що кліматична зміна буде дедалі більше нагадувати про податок, обов’язковий для сплати абсолютно усім.

А тому приклад “Плато” – наочна ілюстрація того, що як окремим мешканцям, так і громадам у цілому під силу сприймати та приймати дощову воду як цінний природний ресурс, а  інтенсивні зливи – як можливість до його накопичення. І дощові садки готові з цим нам допомагати.

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6