Представляємо репортаж і презентації з конференції по ПДСЕРК, яку Українська Кліматична Мережа організувала 15 вересня у Запоріжжі у рамках проведення V Міжнародного Запорізького екологічного форуму.
Бристоль, Будапешт та Кутаїсі, Запоріжжя, Пирятин, Коростень, Хмельницький та Чорноморськ – за тисячі кілометрів один від одного, ці міста вирішують однакові кліматичні проблеми. Як знизити викиди парникових газів та перетворити міста на більш екологічні і комфортні для життя?
Міжнародні та українські спікери поділилися досвідом своїх міст і громад із вирішення цих проблем та знайденими рішеннями.
Як зазначила модераторка Оксана Алієва, координаторка програми “Зміна клімату та енергетична політика” Фонду ім. Гайнріха Бьолля, добре те, що своїм досвідом готові ділитися міста більш амбітні, які беруть на себе цілі більші, ніж їм пропонує національна політика. Тож мета досягнути нуля викидів до 2030 року, яку взяв Бристоль, – це більш амбітна мета, ніж план Британії стати кліматично нейтральною до 2050 рік.
Завдяки розвитку децентралізації в Україні досвід міст та ОТГ стає неймовірно важливим, адже в їх руках нарешті є достатньо багато інструментів для впливу на власний бюджет та стратегічних екологічних рішень. “Незважаючи на те, що Національно визначений внесок в Паризьку угоду – це документ всеукраїнського масштабу, для досягнення зазначених цілей зі скорочення викидів парникових газів необхідні злагоджені дії на місцевому рівні. Ми сподіваємось, що плани та стратегії місцевого рівня будуть більш системно враховані при національному плануванні, адже міста явно показують високу зацікавленість та готовність залучатись до діалогу та обміну кращими практиками,” – зазначила експертка з мережування ГО “Екодія” та радниця Української Кліматичної Мережі Ольга Бойко.
Хоч Україна поки не є офіційною учасницею Європейського Зеленого Курсу, ми неодноразово проявляли інтерес на найвищому рівні щодо приєднання до цієї ініціативи. Саме тому досвід міст з Євросоюзу, а також країн, що так само підписали угоду про Асоціацію, настільки важливий для України. В наших міст є набагато менше часу для прийняття та виконання амбітної кліматичної політики і саме тому їм необхідно бути готовими не повторювати помилки та враховувати досвід Європейських та найближчих сусідів.
Під час першої міжнародної панелі пані Алекс Айворі, менеджерка групи з питань зміни клімату міської ради Бристоля, розповіла про шлях міста до zero carbon. Зокрема, британці пішли шляхом збільшення частки енергоефективних будівель та частки відновлюваної енергетики. Фінансування лише частини цих заходів відбувається з місцевого бюджету, а більшість – завдяки партнерським проєктам. Ліга міста допомогла муніципалітету створити інвестиційну програму, яка допомагає модернізації міста для зниження викидів та створенню нових робочих міст, тож одночасно вирішуються екологічні та соціальні проблеми.
Презентація А.Айворі>>Бристоль енергорозвиток
Ада Амон, головна радниця мера м. Будапешт з кліматичних питань, вразила розповіддю про координацію роботи кліматичного відділу мерії, який складається з 25 осіб. Цей відділ має право блокувати рішення та постанови інших відділів мерії, якщо вони не відповідають кліматичним цілям.
Місто поставило мету знизити викиди парникових газів на 40%. Але головним для муніципалітету є мета адаптації містян для зміни клімату, вони працюють на випередження можливих впливів. У місті теж є дорадчий орган від містян – це Асамблея громадян, яка висуває питання, які мають бути вирішені.
Основний напрямок зниження викидів СО2 у Будапешті – термомодернізація будівель. І оскільки Будапешті транспортом у місті користуються щоденно 3 млн. містян та туристів, тож і цей напрямок розвитку став стратегічним.
Кетеван Цхакая, виконавча директорка Спілки вчених Імеретії “Спектр”, м. Кутаїсі, поділилася досвідом співпраці з мерією грузинського міста. Важливим заходом, окрім розвитку ВДЕ, для них є створення муніципального центру поводження з відходами, який допоможе скоротити викиди метану, зокрема, через компостування зелених відходів. Також у Кутаїсі 70% вуличного освітлення переведено на енергозберігаючі LED-лампи. Оновлено муніципальний транспорт, що дало економію 20% ПММ.
Презентація К. Цхакая>>Кутаїсі енергорозвиток
«Зміна клімату – незворотній процес, тож ми повинні пристосовуватися до цього процесу.
Тож на фінальній стадії підготовки знаходиться національний план адаптації до зміни клімату», – зазначив представник Департаменту кліматичної політики та збереження озонового шару Міндовкілля Михайло Чиженко на початку панелі «Досвід українських міст у кліматичній політиці».
Запорізька область є одним із енергетичних центрів України, зазначив Віктор Бондаренко, заступник начальника управління інвестиційної політики головного економічного управління Запорізької міської ради. За словами Бондаренка, тут виробляється до 130% фактичної енергії по всій країні. Особливо інвестиційно привабливим та екологічно важливим є розвиток вітрової енергетики. Крім того, Запоріжжя продовжує співпрацю з фінансовими організаціями. Наразі вже йде співпраця у проєкті Європейського інвестиційного банку, а також є програма розвитку муніципальної інфраструктури. «У Запоріжжі розроблено муніципальний енергетичний план. Також місто брало участь у проекті від USAID «Муніципальна енергетична реформа України». За результатами, ставши одним із міст-переможців, Запоріжжя отримало можливість розроблення плану сталого енергетичного розвитку міста. Зараз проводиться моніторинг щодо впровадження цієї європейської ініціативи», – розповів Бондаренко щодо розробки нового плану енергетичного розвитку відповідно до плану «30-30-30».
У Запоріжжі проведено енергоаудити на 100 об’єктах бюджетної сфери, проведено термомодернізацію 5 дитсадків, 2 дитячих амбулаторій, впроваджено енергосервіс у 5 лікарнях, встановлено енергоефективні вікна у закладах освіти та охорони здоров’я, знижено споживання електроенергії у КП «Водоканал», модернізоване вуличне освітлення Запоріжжя на основі світлодіодних світильників та сонячної електростанції.
Презентація В. Бондаренка>>Запоріжжя енергорозвиток 15.09.2021
У Пирятині ПДСЕРК створили вже у 2019 році, але план має бути скорегованим відповідно до змін в громаді, з урахуванням відомостей 35 приєднаних громад. «Наша мета – перегляд та оновлення ПДСРК, який відповідатиме дійсній ситуації в громаді, та відповідно буде відображати реальну картину щодо впровадження енергоефективних заходів громади та відповідно реальні показники щодо скорочення викидів СО2, адже без цих відомостей неможливо вирішити проблеми пом’якшення наслідків та адаптації до кліматичних змін», – зазначив Міхєєв Дмитро, начальник управління інфраструктури, житлово комунального господарства та комунальної власності виконкому Пирятинської міської ради. Проблемою було і визначення базового року для підрахунків, для чого отримували консультацію експертів Угоди мерів.
Презентація М.Мельниченка>>Пирятин енергорозвиток
Як розповів Владислав Пукас, головний спеціаліст відділу екології управління екології та контролю за благоустроєм ХМР, Хмельницький для зниження викидів СО2 впроваджує такі заходи, як модернізація тепломереж, модернізація шкіл і садочків, зміна вуличного освітлення, перехід на великогабаритний електротранспорт.
Не виконується будівництво очисних споруд, мало уваги приділяється озелененню.
Зате місто є учасником програми «Зелені міста», підготованим британськими консультантами.
Великі акценти робляться на розвиток екологічної свідомості населення, щоб люди не палили листя, раціональніше використовувати електроенергію, проводили день без автомобіля.
Заступник начальника ЖКГ Коростеньської міської ради Сергій Стужук розповів, що питаннями охорони довкілля міст займається давно і є підписантом Угоди мерів з 2010 року. До 2020 року їм вдалося знизити викиди на 19%. Введено 100% енергоменеджмент. У закладах бюджетної сфери встановлюють ІТП з погодним регулюванням. Діють програми підтримки власників багатоквартирних будинків за кошти міського бюджету через револьверний фонд на заходи з енергоефективності. Так само є потреба переробити ПДСЕР з урахуванням утворення ОТГ. Турбує містян проблема погіршення якості питної води, яку міська рада вирішує через розчищення місцевої річки Уж.
Юлія Кірвас, експертка проєкту «Амбітний План Дій Сталої Енергетичного Розвитку Та Клімату Для Чорноморська» у своїй доповіді акцентувала на досягненнях міста у сфері сталого енергетичного розвитку та адаптації до зміни клімату, зокрема до підтоплень морем.
У місті створена система стимулювання та підтримки впровадження енергоефективних заходів та ВДЕ, якою скористалося вже 200 юридичних та фізичних осіб. Частка енергії, що споживається житловим сектором та вироблена з відновлювальних джерел енергії, складає не менше 10%.
Експертка рекомендує збільшення кількості природо-орієнтовних рішень, збільшення кількості зелених насаджень та створення зелених коридорів, та активне залучення громади щодо внеску у вигляді інвестицій в особисті рішення «Що можу зробити я»;
Презентація Ю. Кірвас>>Чорноморськ енергорозвиток
Запис секції дивіться на Фейсбук-сторінці УКМ>>
Цього року громадські організації члени УКМ працюють з усіма містами, що були представлені на українській панелі над посиленням їх ПДСЕРК. Ця співпраця стала можливою завдяки проєкту ГО “Екодія”, за фінансової підтримки Федерального міністерства екології, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (German Federal Ministry for the Environment, Nature Conservation and Nuclear Safety), у рамках проєкту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).
Цикл заходів Української кліматичної мережі відбувається за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.
Співорганізатором заходу у Запоріжжі стала ГО «Екосенс» (Запоріжжя).
Організатори Запорізького екологічного форуму: Міндовкілля, МОНУ, Запорізька міська рада, ЗОДА, Запорізька торгово-промислова палата.
Фото: Юлія Катиба (“Еколтава”) та ЗТПП.
