Степи як важливий складник адаптації до кліматичної зміни

Степи є цінними територіями як з точки зору біорізноманіття, так і з точки зору пом’якшення кліматичної зміни. Кожен третій вид, що занесений до Червоної книги України – степовий. А розорювання степів пришвидшує вплив глобальної зміни клімату на Україну, вивільнюючи запаси вуглецю з ґрунту, викликаючи ерозію та спричинюючи пилові бурі та посуху. Розповімо, як Українська природоохоронна група бореться за збереження степів.

Україна є лідером в Європі з розораності, а також займає 2-е місце в світі за цим показником. З кліматичної точки зору це провокує до вивільнення вуглецю з ґрунту, вплив якого є більшим на зміну клімату, ніж діяльність, наприклад, важкої промисловості та автотранспорту.

«Як тільки степ переорюється, там більше немає суцільного килиму трав, перший дощ промочує ґрунт і бактерії починають робити свою справу – розкладати і вивільняти те, що накопичувалося там останні 5 тисяч років. Це набагато більші обсяги вуглецю, ніж продукують заводи чи автомобілі», –  зазначає Олексій Василюк, керівник Української природоохоронної групи. – Якщо почитати старі підручники з географії України, то у 1930-х роках писали, що на Херсонщині 2 метри чорнозему, в 1950-х – 1,5 метри, а зараз ми розуміємо, що його багато де вже немає взагалі. Тобто оті колишні 2 метри чорнозему, які мінімум на 58% складаються з чистого вуглецю, менш ніж за 100 років опинилися в атмосфері”.

Фото: Микола Перегрим

Ще однією проблемою, яка постає через розораність степів стає дефіцит води. За словами експертів Української природоохоронної групи, Україна посідає перше місце по вододефіциту в Європі, про що свідчить рівень ґрунтових вод, який у квітні 2020 року був на 94 сантиметри меншим, ніж попередній історично зафіксований мінімум.

«У зв’язку з цим були і пилова буря, і пожежі. І це все логічно: ґрунт як легко промокає, так легко і просихає. Якщо природної рослинності занадто мало, то ґрунт просихає і підтягує ґрунтові води. Тобто масштаби розорювання впливають на наявність ґрунтових вод. А ґрунтові води живлять усі річки, крім гірських. Тобто це абсолютно логічно, що у нас зникають річки, через те, що у нас найбільша розораність», – зазначає Олексій.

Щоб вплинути на ситуацію, яка склалася, Українська природоохоронна група разом із громадами створює заказники, надаючи експертні коментарі, зауваження при проведенні ОВД, і зупиняють земельні торги. Наразі робота відбувається із 350 громадами.

«Тут не потрібно шукати компромісу, адже те, що ми маємо, це вже значно менше, ніж можливий компроміс. Тому ми й намагаємося доносити до громад свою позиції. Не всі схвально реагують, але є й ті, хто дослуховується до нас. Ми підрахували і виявилося, що сумарно врятували від торгів 3000 гектарів цінних територій», – говорить Олексій.

Розораний степ. Фото: Лариса Боровик

ОТГ були неприємно вражені інформацією, що обласні відділення Держгеокадастру до останніх днів власних повноважень, перед передачею під опіку органам місцевого самоврядування, згідно закону №2194, намагались продати їхні природні ділянки.

«Органи місцевого самоврядування погоджуються з тим, що ділянки, які виставлялися на торги, мають природну цінність, й не планують проведення земельних аукціонів щодо них, з моменту передання їх у власність громад. Тому наші звернення певним чином зробили чимало громад нашими союзниками. От, наприклад, Семенівська сільська рада, що на Запоріжжі, дослухалася до нашої пропозиції і виключила ділянку з аукціону», – розповідає Олексій.

Але на цьому Семенівська сільська рада не зупинилася, розпочавши боротьбу за збереження своєї природи. Виявилось, що без відома ради, ще 2 роки тому Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області та колишній керівник Головного управління Держземагенства на Запоріжжі уклали договір оренди земельної ділянки площею майже 73 га під пасовище. А потім у 2020 році заступниця начальника Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області видала наказ, яким змінила призначення угіддя – з пасовища на ріллю, що суперечить Закону України «Про охорону земель», адже крутизна схилу земельної ділянки становить понад 7 градусів і такі території розорювати заборонено.

Задля збереження природної території Українська природоохоронна група надіслали звернення до Офісу Генерального прокурора України, а Семенівська сільська рада – до Територіального управління Державного бюро розслідувань в Мелітополі, Державної екологічної інспекції України, Центрального управління НАБУ. У листах вони просять визнати дії Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області протиправними, скасувати наказ про зміну виду угідь та зберегти природну ділянку.

Ландшафтний заказник “Нагольний кряж”. Фото: Олексій Василюк.

Серед значних досягнень УПГ є те, що головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області зняло з торгів загалом 182 га заповідних степів, що входять до складу Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» та ландшафтного заказника «Михайлівський». А Старомлинівська сільська рада Донецької області зняла з торгів близько 221 га земель, які охороняються в Україні відповідно до резолюції 4 Бернської конвенції.

В Українській природоохоронній групі зазначають, що законодавство України цілком дозволяє вирішити проблему втрати степів через зменшення розорювання на 15%, а на збережених територіях можна займатися тваринництвом. Воно може замінити орне землеробство, яке призводить до ерозії ґрунтів, пересихання річок та значно впливає на клімат Планети.

При збереженні степу в природному стані значні території стають витривалішими як до періодів спеки, так і до інтенсивних опадів, відбувається підтримка біорізноманіття та стану ґрунтів. Врятовані ж степи потребують ретельного контролю та уникнення висаджування лісів.

 

 

 

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6