СОР16: від глобальних кліматичних змін журналістам ні холодно ні жарко

ГПУ звинувачує Юлію Тимошенко у зловживанні коштами від продажу квот за Кіотським протоколом. Може, хоча б тепер ЗМІ зацікавляться навколокліматичною темою? Саміт зі змін клімату COP16, що напередодні відбувся в Мексиці за участі 192 держав, не став серйозним інформаційним приводом для ЗМІ більшості світу і України зокрема.

Від 16-ї Конференції сторін рамкової конвенції ООН зі змін клімату, що з 29 листопада по 10 грудня тривала в Канкуні, учасники чекали нової пост-Кіотської угоди та уваги ЗМІ до нагальних проблем. Передусім ідеться про гострі питання екології, сталого розвитку, економіки, політики та про необхідність громадського нагляду за владними представниками країн – щоби глядачі, читачі й слухачі знали, про що саме йдеться під час переговорів депутатів і чиновників і як це може вплинути на громади та суспільства в цілому. Однак їх спіткало розчарування.

По-перше, холодно сприйняли конференцію американські ЗМІ. По-друге, порівняно з попереднім кліматичним самітом у Копенгагені, європейські медіа були представлені менше і, відповідно, не так активно висвітлювали події.

Під час саміту в Копенгагені працювали дві знімальні групи з України – телеканалів «Інтер» і ТОНІС. Цього ж року, за деякими винятками, саміт не став інформаційним приводом для українських ЗМІ і не спонукав їх до висвітлення кліматичних та екологічних проблем і питань модернізації промисловості для скорочення викидів парникових газів.

Не кожен український канал готовий делегувати знімальну групу до Канкуна, виділивши близько 1200 американських доларів на особу. Хоча проблема бюджету могла й не постати перед телеканалами чи виданнями, що мають корпункт у США чи спецкорів в Америці. Зокрема, географічною близькістю США та Мексики скористалася російська інформаційна агенція ITAR TASS, чий кореспондент у Мехіко Сергій Новожилов працював під час саміту в Канкуні, оперативно подаючи новини з переговорного процесу. За його словами, під час саміту в Канкуні працювала також кореспондентка РІА «Новости».

Очевидно, такий слабкий інтерес до цьогорічного кліматичного саміту можна пояснити тим, що, на відміну від Копенгагенського, в ньому не брали участі лідери світового рівня – ані Барак Обама, ані Ангела Меркель, ані Дмітрій Медведєв. Утім, делегації держав часто очолювали президенти чи прем’єр-міністри. Зокрема, Україну під час виступів високого рівня представляв міністр Кабміну Анатолій Толстоухов.

До Мексики з акредитацією

Як розповіла «Телекритиці» одна зі співробітниць відділу по роботі зі ЗМІ Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Кароліна Ґютерез (Carolina Gutierrez), відповідальна за акредитацію журналістів на саміт у COP16, журналістів, що працювали у Канкуні, насамперед цікавила участь у конференції політиків високого рангу, переважно з власних країн.

За словами пані Ґютерез, заявок на акредитацію подали близько чотирьох тисяч представників ЗМІ, з них акредитували лише дві тисячі осіб – такою була цьогорічна квота для ЗМІ від секретаріату саміту. Перевагу надавали місцевим мексиканським медіа, а також журналістам із країн, що розвиваються. За словами співробітниці медіавідділу секретаріату Конвенції ООН, зрештою прибули й працювали близько 1300 представників ЗМІ. За цією інформацією, кількісно переважали телевізійники, менше прибуло представників друкованих медіа та інернет-видань і найменше – радіо. Найбільше журналістів прибуло з Китаю, й на порядок менше – з Європи. Зокрема з телерадіокомпанії DW прибуло 6 осіб із різних відділів. Серед них і вільна кореспондентка української редакції радіо DW і єдина журналістка з України, що працювала на саміті, Ольга Веснянка, поїздка якої стала можливою за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Втім, українським ЗМІ навіть в Україні можна було висвітлювати перебіг міжнародних переговорів, і не надсилаючи до Мексики журналістів. Для цього варто було лише спробувати дізнатись, про що саме там ідеться, і звернутися по коментарі до відповідних чиновників, економістів, екологів в Україні тощо. Наприклад, у прес-релізах Національного агентства екологічних інвестицій України і робочої групи з питань зміни клімату йшлося не лише про позицію української делегації під час саміту, а й було вказано номер телефону в Києві, за яким можна було зв’язатися з представниками екологічних організацій України, які стежили за перебігом переговорів на COP16.

Разом із тим, відеоматеріали з Мексики були у розпорядженні не всіх каналів. Зокрема, як зазначила головний редактор інформаційної служби каналу ICTV Олена Фроляк, передплатники Reuters могли розраховувати на відео лише однієї з подій COP16 – прибуття човна «Туранор», що працює на сонячній енергії.

Новини з Канкуна

Враховуючи необізнаність українців у питаннях клімату та екології, відповідальні представники ЗМІ зобов`язані глибше вникати у ці аспекти. Однак доповіді і суперечки, що відбувалися під час COP16,більшість журналістів і редакторів оцінили як такі, що не варті уваги і далекі від нагальних проблем країни. Більшість із них найважливішою новиною з Канкуна визначили для себе нагородження України антипремію«Динозавр дня». І донесли її до глядачів, слухачів і глядачів у максимально стислий та поверхневий спосіб.

Нагадаємо, на COP16 Україна вже вдруге за історіюміжнародного кліматичного саміту отримала антипремію«Динозавр дня». Така ж «відзнака» цього року у Росії, Нової Зеландіїта Австралії. Таким чином засновники «Динозавра» ? міжнародні екологічні організації та Міжнародна Кліматична Мережа CANInternational– наголосили на незгоді з «деструктивною позицією у пошуку рішень щодо відмови від перенесення надлишку одиниць встановленої кількості (надлишку прав на викиди парникових газів) на другий період зобов’язань Кіотського протоколу». Адже делегації України, РФ, Австралії та Нової Зеландії «блокували переговорний процес», вимагаючи, щоб невикористані квоти на викиди парникових газів перенесли на періоди після закінчення дії Кіотського протоколу.

Позиція України у цьому питанні під час саміту не змінилася і залишилася, як вказують посадовці, «реалістичною» та «відповідає економічним реаліям». «Україна готова скорочувати викиди парникових газів і на 50, і на 70 відсотків. Питання – де взяти гроші на проекти енергозбереження, які є досить затратними. Тоді як поточна позиція як раз передбачає парникові квоти як джерела інвестицій саме на такі проекти – «зелених інвестицій» та спільного впровадження, які вже виконуються в рамках Кіотського протоколу», – відзначають у Національному агентстві екологічних інвестицій України.

Під час виступу у Канкуні Анатолій Толстоухов відзначив, що нині в Україні понад 40% одиниць скорочення викидів у світі за проектами спільного впровадження мають українське походження, що свідчить про лідерство держави у реалізації проектів спільного впровадження. Також він повідомив про розроблення в Україні законодавчої бази для створення національного ринку торгівлі викидами та його майбутнього зв‘язку з відповідними ринками інших країн і регіонів.

Тобто, йшлося про те, що Україна «не відмовляється скорочувати викиди парникових газів, а прагне стабільних джерел інвестицій у екологічні та енергозберігаючі проекти».

Вникати у суть «парникового» питання у ньюзрумах українських телеканалів не стали. Також ніхто з них не повідомив, що 3 грудня під час COP16 Україна висловила незгоду з врученням премії «Динозавр дня».

ЗМІ не зацікавили економічні аспекти парникових квот. Зокрема, куди спрямовуються кошти від цих продажів. А вони йдуть на модернізацію українських підприємств, принаймні так заявляли представники України наголошували під час СОР 16.

«Ключовим великим питанням»для України під час конференції у Канкуні було створення національного вуглецевого ринку та наступне його об’єднання із європейською системою торгівлі викидами.

Також українська делегація приймала участь в обговоренні програми Східногопартнерстваможливих галузей співпраці з екологічних питань. Під час цієї зустрічі представників Польщі, яка наступного року головуватиме в ЄС, делегатів з України, Вірменії та Білорусі піднімалась тема співпраці в рамках програми Східного партнерства – щодо країн колишнього Радянського союзу і ЄС та питань зміни клімату.

Українськими ЗМІ майже нічого не було сказано про підсумки COP16, які більшість країн назвали успішнимиі важливими для відродження міжнародного процесу захисту клімату. Як зазначає «Німецька хвиля», цитуючинімецького міністра охорони довкілля Норберта Реттґена, «Уперше світова спільнота офіційно визнала необхідність не допустити потепління більше, ніж на два градуси. Ми маємо конкретні рішення щодо захисту лісів, щодо міжнародного обміну технологіями й довгострокового фінансування».

Відкриття, закриття та яхта саміту

Основними подіями, про які повідомили канали, були відкриття саміту («Інтер», ТОНІС), його підсумки («Інтер», ТОНІС) та нагородження України антипремію «Динозавр дня»за блокування переговорного процесу по скороченню викидів парникових газів(ТОНІС). Також канали охоче розповідали про найбільший у світі човен на сонячній енергії «Туранор», що прибув до Канкуна під час саміту, не заглиблюючись у саму суть акції («Інтер», ТОНІС). Оминули увагою саміт, зокрема, телеканали «Україна», СТБ та Новий канал. Утім, повідомити 6 грудня новину про те, що «знаменита імперія “Плейбой” відкрила казино на мексиканському узбережжі курорту Канкун», Новому не завадив ніхто.

«Інтер»

«Інтер» не надто завантажував представника власного бюро у США: про COP16 інформували здебільшого в лапідарних «безухах». При цьому перевага надавалася оригінальному мексиканському відео, українських екологів до коментування не залучали, хоча з-поміж них до Канкуна вилетіли не всі.

Зокрема, розповідаючи про відкриття COP16, канал повідомив таке: «Представники майже двохсот держав збираються у Мексиці – щоб вирішити, як захищати довкілля.У місті Канкун відкривається саміт країн-учасниць Конвенції ООН з питань зміни клімату. Говоритимуть про збереження лісів та допомогу бідним країнам у боротьбі зі змінами клімату. Це щорічний саміт, який відбувається у різних містах світу. Минулого разу він проходив у Копенгагені і експерти назвали його провальним. Адже резолюція, ухвалена на зустрічі, не накладала жодних конкретних зобов’язань на учасників. Цього року – очікують навіть гірших результатів».

Докладнішим був сюжет Максима Драбока про завершення конференції. Він зупинився на тому, що експерти не очікують остаточного рішення про ухвалення дії Кіотського протоколу, та підкреслив, що ідею не підтримали представники Росії та Японії.

«Кіотський протокол зобов’язує держави зменшувати викиди парникових газів в атмосферу. Частина країн виступає за продовження дії документа. Інші ж не хочуть брати на себе нові зобов’язання», – скупо пояснили глядачам суть очікувань.

Про те, що вКанкуні було запроваджено «зелений фонд» для допомоги країнам, що розвиваються, у скороченні викидів та адаптації до змін клімату, не йшлося. Не було повідомлено й про те, що саміт схвалив угоди щодо сплати компенсацій країнам, що розвиваються, за скорочення вирубки лісів. Також у рамках сюжету було подано синхрон керівника делегації РФ Олександра Бедрицького, тоді як участь у саміті брала офіційна делегація з України, виступаючи як повноцінний і активний учасник переговорного процесу. Імовірно, телеканал виходив з можливостей відеоматеріалів, а пан Бедрицький виступав як представник країни, що, як і Японія, не підтримала остаточного рішення про ухвалення дії Кіотського протоколу:

«Олександр Бедрицький, керівник делегації РФ на саміті:
– Росія неодноразово заявляла, що прийняття другого періоду зобов’язань згідно з Кіотським протоколом не буде ефективним економічно, політично чи з наукового погляду».

Знайомлячись із БЗ про «вирішальний день кліматичного саміту ООН», глядачі «Інтера» дізналися, що в Канкуні триває «кількатисячний марш протесту, поліції довелося виставити додаткові кордони довкола місця проведення форуму». При цьому про саму суть вимог демонстрантів їм не повідомили:

«Мексиканський Канкун в облозі захисників природи. Там – ключовий день кліматичного саміту ООН.

Щоб зупинити кількатисячний марш протесту, поліції довелося виставити додаткові кордони довкола місця проведення форуму. Демонстранти закликали зупинити глобальне потепління і допомогти бідним країнам боротися з наслідками кліматичних змін. До Канкуна з’їхалися представники 200 країн і міжнародних організацій.

Пан Гі Мун, Генеральний секретар ООН:
– Наша мета – не порожня декларація, а реальні домовленості на всіх фронтах. Світовий бізнес відповідальний перед мільярдами людей за те, що горизонти нашої планети зникають. У Канкуні ми маємо досягнути прориву і не допустити, щоб це продовжувалося».

ТОНІС

«Екологічний» ТОНІС інформував про COP16 під час випусків новин та почасти у проекті «Життя». Загалом, новини з Канкуна мало інформували про суть саміту і участь в ньому України.

29 листопада глядачам коротко і ясно розповіли про суть і очікування від конференції:

«У Мексиці стартував двотижневий екологічний саміт. Попри велику кількість країн-учасниць спостерігачі не очікують від нього майже нічого. Провал торішнього форму в Копенгагені яскраво продемонстрував, що про будь-яку міжнародну єдність у питаннях екології мова не йде зовсім.
Вітровий генератор, який постачатиме екологічно чисту енергію учасникам кліматичного саміту в Канкуні, запустив особисто Президент Мексики Феліпе Кальдерон. Вітряк генерує півтора мегавати. Цього достатньо, щоб повністю забезпечити делегації зі 193-х країн електроенергією.

Феліпе Кальдерон, президент Мексики:
– Мені дуже приємно відкрити цей вітровий генератор. Він – яскравий приклад того, як людство має розвивати відновлювані джерела енергії.
“Давайте зможемо у Канкуні”. Це головне гасло грінпісівців. Вони спорудили зменшену копію піраміди народу майя. Символічне і місце, де звели монумент: у покинутому древньому місті Чичен-Іцу. Мета – нагадати учасникам саміту, що гинуть навіть найбільш розвинені цивілізації.

Крістіана Фигейрес, виконавчий секретар кліматичної конференції:
– Важливо, щоб усі країни зрозуміли – говорити про кліматичні зміни має стати модно. Тільки разом ми можемо досягти успіху.
Підписання глобальних угод у Мексиці експерти не очікують. Реалістичним вважають хіба що досягти домовленостей стосовно захисту тропічних дощових лісів. ОМ, 24, ТТ».

2 грудня новину про те, що Україна вдруге отримала антипремію «Динозавр дня», було підкріплено лише довідковою інформацією про саму «почесну» нагороду та проте, що на минулорічному копенгагенському саміті Україна отримала «аж дві» такі нагороди:

«Україна вдруге отримала антипремію “Динозавр дня”. Її щороку вручають країнам, які заважають переговорам зі зменшення викидів парникових газів. На кліматичному саміті, який проходить у мексиканському Канкуні ми опинились в одному ряду з Росією, Новою Зеландією та Австралією.
Київ, зокрема, звинувачують у продажі Японії квот на шкідливі викиди. Завдяки цьому, мовляв, промислово розвинені країни можуть лише формально виконувати свої зобов’язання.
Минуло річ на Копенгагенському саміті Україна отримала одразу дві анти нагороди – одну за найбільш неконструктивну позицію на переговорах. Бо прагнула збільшити викиди. Другу – за підтримку проектів вловлювання та зберігання СО2»

7 грудня в рамках одного сюжету інформаційній службі ТОНІСа вдалося змішати докупи і протести грінпісівців, і перемогу енергозберігаючих ламп у Мексиці над звичайними. Логічною зв’язкою для них став синхрон президента Мексики Філіпе Кальдерона: «Кожна нація повинна докласти зусиль для зменшення нищівних наслідків глобального потепління. Не лише багаті держави відповідальні за боротьбу зі змінами клімату. Кожен, у межах своїх можливостей, може зробити свій внесок»

9 грудня, розповідаючи про «Туранор», кореспонденти ТОНІСа зупинилися не лише описовому тексті для супроводу відео яхти:

«Найбільша у світі яхта на сонячних батареях підкоряє акваторію курортного містечка Канкун, де другий тиждень поспіль представники 190 країн-членів ООН намагаються дійти згоди, як ліпше уберегти планету від парникового ефекту. На думку екіпажу катамарану, головне – мати політичну волю, спрямовану на захист природи. А рішення лежать на поверхні. Команда, зокрема, поставила собі на меті – популяризацію використання сонячної енергії та інших природних джерел. Тим більше, досконалі сучасні технології зараз дозволяють робити це добре, як ніколи. При створенні цього катамарану було використані усі можливі новинки науки і техніки. Площу сонячних батарей вдень, коли сонце найактивніше, можна істотно збільшувати. Завдяки сучасним акумулятивним системам, катамаран може працювати і вночі, а також у похмуру погоду. Батареї вистачає на 60 годин руху без сонця. На сьогодні це єдиний катамаран, який здійснить навколосвітню подорож використовуючи лише сонячну енергію. Канкун – це одна із зупинок на шляху до рекорду»

«1+1»

ТСН зацікавила акція «Зміни себе, а не клімат», що тривала в Києві 4 грудня. Не маючи прямого відношення до СОР16, подія стала інформаційним приводом для «інфодромчика» новин із Канкуна без зайвих нудних подробиць:

«Юлія БОРИСКО, ведуча: На Майдані розгулювали білі ведмеді – агітували киян берегти природу. У Києві провели акцію “Зміни себе, а не клімат”. Люди слухали ведмедів і обіцяли економити воду та світло, сортувати сміття та їздити на велосипедах. У цей час у Мексиці на міжнародних переговорах ООН зі зміни клімату обговорюють нову міжнародну угоду, яка за два роки має замінити Кіотський протокол. Україна вже отримала антинагороду “Динозавр дня” разом з Росією, Новою Зеландією та Австралією за блокування переговорного процесу і намагання заробляти на викидах парникових газів.
Юрій ПИВОВАРЕНКО, координатор проекту “Зробимо Україну чистою”: “Україна відмовилася зменшувати викиди СО2. І навіть навпаки підвищила квоти на викид СО2. Це робиться тому що насправді Україна може торгувати своїми квотами і отримувати за це гроші. Але для клімату це погано”.»

5 канал

4 грудня про акцію «Зміни себе, а не клімат» ішлося також у сюжеті Дарії Безродної. Окрім подробиць акції було подано інформацію про те, що її присвячено Дню кліматичних дій. І лише в синхроні однієї з учасниць було сказано, що цього дня такі події відбуваються в багатьох країнах світу. Інформації про COP16 подано не було, адже сюжет стосувався власне Києва: «4 грудня 2010 року на Майдані Незалежності кияни оголосили про те, на що вони готові, аби попередити глобальні зміни клімату. Під час акції учасники писали фрази „Я готовий сортувати сміття, якщо…” або „Я готовий їздити на велосипеді, якщо…” на спеціальних табличках і фотографувалися з ними, аби привернути увагу керівництва країни до проблем глобальних змін клімату»

Про окремі подробиці переговорного процесу у Канкуні глядачі 5-го мали можливість дізнатися з новин «Голосу Америки».

Не відео єдиним

Долучилися до висвітлення COP16 працівники інформаційних служб радіо. Окрім «Німецької хвилі», яка присвятила саміту п’ять докладних матеріалів, інформували про події саміту слухачів радіо «Ера». Здебільшого це були короткі інформаційні повідомлення без коментарів експертів:

«Відкривається сесія ООН, присвячена питанням зміни клімату
У мексиканському місті Канкун відкривається щорічна сесія ООН, присвячена питанням зміни клімату.

Результати минулорічної зустрічі в Копенгагені багато хто оцінив як провал, тому що резолюція саміту не накладала ніяких вимог на уряди країн, які брали участь у переговорах.

У цьому році очікування від зустрічі значно нижчі. Учасники саміту планують досягти домовленостей, спрямованих на збереження лісів, а також питання допомоги бідним країнам у боротьбі з кліматичними змінам».

Активно події висвітлювали інтернет-ЗМІ, зупиняючись на сенсаційних заголовках.

Кілька розширених новин підготував «Екопортал»:«Активісти Greenpeace “втопили” Біг Бен та Ейфелеву вежу», Україну на кліматичних переговорах знову назвали “Динозавром дня”», «Канкун: у найближчі 50 років глобальне потепління не зупинити», «Розпочалися міжнародні кліматичні переговори у Мексиці».

Докладні публікації з нагоди саміту вийшли в газетах «Коммерсантъ-Украина» і «Дзеркало тижня». «Коммерсантъ» скористався повідомленням про антипремію «Динозавр дня», щоб розповісти, за що саме об’єднані міжнародні громадські організації Climate Action Network (CAN) критикують Україну. На противагу звинуваченню CAN у неконструктивній позиції України щодо перенесення надлишків вуглецевої квоти до пост-Кіотської угоди, у статті наведено аргументиНаціонального агентства екологічних інвестицій: «Избыточные квоты киотского периода определяются не прогнозными величинами, а фактической эмиссией в 2008–2012 годах относительно базового года. Это определено Киотским протоколом и не требует дополнительных пояснений {…}Огромный излишек квоты сформировался из-за перехода от устаревших промышленных технологий к энергосберегающим. Такая же ситуация наблюдается в других странах бывшего СССР. Заявления такой авторитетной организации, как CAN, должны быть компетентными». Від «Динозавра» у статті перейшли до перспектив прийняттяпроекту кліматичного протоколу.

Тижневик «Дзеркало тижня» зупинився на ймовірних наслідках змін клімату, не наголошуючи, що йдеться лише про один із прогнозів, що означає загальне і приблизне змалювання перспектив: «Згідно з прогнозом, опублікованим на переговорах зі зміни клімату в Канкуні під егідою ООН, до 2030 року зміна клімату побічно призведе до смерті 1 мільйона людей щорічно, а також збитку світовій економіці в розмірі 157 мільярдів доларів (у нинішніх цінах)».

«Менше ніж через 20 років майже всі країни у світі відчують на собі високу вразливість перед зміною клімату і подальшим розігрівом планети», — цитує видання найнапруженіші місця доповіді, не заглиблюючись у наслідки такого прогнозу для України та не аналізуючи «високості» вразливості.

Загалом, повідомляючи про події COP16, українські ЗМІ обмежувалися мінімальними втратами сил та часу, натомість одностайно надаючи перевагу таким міжнародним новинам, як найменші й найбільші подробиці скандалу Wikileaks.

«Екологи б’ють на сполох»

Фахівці про типові помилки журналістів у висвітленні питань змін клімату

Керівник відділу Національного екологічного центру України Олексій Пасюк:

? Найчастіше журналісти телефонують до НЕЦ із двох питань. Кілька разів на рік, коли буває дуже спекотно і дуже холодно, їх цікавить, «це вже зміни клімату чи ще ні?». Друге за популярністю запитання – «А ви можете зобразити нам карту, що відображатиме, який вигляд матиме Україна за 30 років, коли зміни клімату вже відбудуться?»

Будь-які конкретні відповіді тут є спекуляціями: нікому з учених достеменно не відомо, що саме відбуватиметься далі. Є гіпотези, сценарії розвитку подій дослідження для земної кулі, що розробляється з ініціативи ООН для міжнародних переговорів. Із цих сценаріїв важко робити висновки щодо того, що саме відбуватиметься на території України. Проте є один важливий висновок – зміни клімату вже відбуваються внаслідок діяльності людини.

Давати оцінку кожному окремому випадку щодо «дуже спекотно» теж складно, тому щофакторів, які впливають на погоду, більше. Але якщо взяти до уваги картину не України, а всього світу, можна простежити, що аномальні природні явища спостерігаються все частіше, і це дає підстави для висновків про глобальні зміни. Також у контексті «змін клімату» всі звикли говорити про «глобальне потепління», вживаючи ці поняття як синоніми. Справді, на глобальному рівні відбувається підвищення температури. Але підвищення температури на два градуси, яке вважається катастрофою, здається незначним. Проблема в тому, що таке підвищення температури на глобальному рівні перетворюється на екстремальні погодні явища на локальному рівні. Тож до терміну «глобальне потепління» варто ставитися обережно – він уже віджив своє і створює хибне враження про те, що відбувається. Ми маємо говорити саме про «зміни клімату».

Один із елементів переговорів щодо екології й політика, яку в світі намагаються прийняти, – це адаптація. Якби точно знати, що відбувається, то й адаптуватися було б простіше. У тому-то й справа, що подробиці нікому не відомі, і журналісти мають розуміти, що спроби створити чітку карту змін в Україні, хто б не взявся це зробити, є лише приблизними здогадами.

Представник робочої групи українських ГО зі зміни клімату та голова ради ГО «Екоклуб» (Рівне) Андрій Мартинюк:

? Найчастіше журналісти довіряють неперевіреним та вкрай сумнівним публікаціям або дослідженням. У цій царині немає невизнаних геніїв. І коли «вчений» розповідає дивні речі про зміни клімату, варто поцікавитися принаймні, де він представляв свої сенсаційні дослідження перед науковою громадськістю. Інформуючи щодо змін клімату чи екології, журналіст у першу чергу має враховувати кілька точок зору на проблему. Також про зміни клімату не можна робити висновки лише на підставі одного холодного чи теплого сезону року.

На жаль, ЗМІ мало інформують про те, що кожна людина може зменшити свій негативний вплив на клімат. Ми всі споживаємо енергію, відповідно впливаючи на клімат. Так, уваги медіа потребує необхідність зниження викидів парникових газів. Для України це означає перш за все модернізацію, тобто економічний розвиток.

Олена Коркодим, Ольга Веснянка

Джерело: osvita.telekritika.ua

Поїздка журналістки здійснена за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6