В Панамі на кліматичних переговорах обговорювали долю Кіотського Протоколу

З 1 по 7 жовтня 2011. у Панамі проходила позачергова зустріч країн – учасниць Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату. На зустрічі країни обговорювали долю Кіотського Протоколу перед переговорами, які пройдуть у грудні, в Дурбані, Південна Африканська Республіка.

Дискусія була сфокусована на 2-му періоді виконання зобов’язань Кіотського протоколу, а особливо на необхідних цілях індустріально розвинених країн зменшувати викиди парникових газів. Країни також обговорювали правила, які будуть діяти у 2му періоді Кіотського протоколу, особливо стосовно переносу надлишків квот (AAUs), гнучких механізмів та питання землекористування та зміни у землекористуванні та лісогосподарстві (LULUCF).

Щодо переносу невикористаних квот Демократична Республіка Конго говорячи від імені групи Африканських країн висловила пропозицію, що перенос квот у 2й період Кіотського протоколу повинен бути обмеженим до 1% квот, які мала кожна країна у 1-му періоді Кіотського протоколу. Ці країни повинні мати можливість продавати квоти, при чому 50% прибутків від продаж квот повинно бути передане в Адаптаційний Фонд на допомогу бідним країнам.

Країни закінчили зустріч з чернеткою переговорного тексту, який вони будуть обговорювати в Дурбані. Багато уваги було приділено пошуку фінансів для наповнення Зеленого Кліматичного Фонду, але до згоди країни не дійшли і Фонд досі залишається порожнім.

Доля Кіотського протоколу на сьогодні залишається невизначеною. Росія, Японія та Канада офіційно заявили, що вони не підтримують другий період виконання зобов’язань Кіотського протоколу. В той самий час група країн G77 (77 країн з Африки та Азії) та група острівних країн наполягають на прийнятті рішення щодо другого періоду Протоколу. Найбільш впливовим гравцем у цій ситуації залишається Європейський Союз. Але в ЄС ще не оголошували офіційної позиції чи готові вони «боротись» за Кіотський протокол.

Україна є зацікавленою у продовженні або прийнятті другого періоду Кіотського протоколу. На даний момент Україна отримала лише переваги ратифікувавши Кіотський протокол, а саме можливість реалізовувати проекти спільного впровадження (залучати додаткові інвестиції задля модернізації різних секторів економіки) та торгівля квотами.

Але найбільшою проблемою переговорів залишаються слабкі цілі країн зі зниження викидів парникових газів. З такими цілями до кінця століття світу загрожує підняття температури на 3-5 0С, замість критичної межі в 2 0С. В тому числі й позиція України, яка фактично означає збільшення викидів парникових газів до 2020 року замість необхідного скорочення.

«Україна зацікавлена у другому періоді Кіотського протоколу і може зіграти свою позитивну роль у досягненні рішення по другому періоду Кіотського протоколу на переговорах у Дурбані. Але для цього Україна також повинна проявити політичну волю і представити адекватну позицію зі скорочення викидів парникових газів та не наполягати на переносі невикористаних квот. Україна не може отримувати лише переваги, треба бути готовим для компромісу» – говорить Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України.

Нагадаємо, Кіотський протокол є єдиним юридично зобов’язуючим міжнародним договором, який направлений на скорочення викидів парникових газів задля попередження негативних наслідків зміни клімату. Дія 1го періоду виконання зобов’язань закінчується у 2012 році. Офіційну делегацію України на міжнародних переговорах ООН зі зміни клімату представляє Державне агентство екологічних інвестицій.

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6