29 травня 2012, Бонн. – Україна далі затягує переговорний процес і не бажає йти на необхідні компроміси у питаннях зміни клімату. Якщо Україна не задекларує більш амбітні зобов’язання зі зниження викидів парникових газів та не відмовиться від невикористаних квот, її дії можуть призвести до затримки вступу в дію другого періоду Кіотського протоколу. Це стало ясно під час переговорів у Бонні, Німеччина, що завершилися 26 травня.
Питання кількісних зобов’язань щодо зниження викидів парникових газів обговорювалось протягом двох тижнів. Найбільш прогресивною була група Малих острівних країн (AOSIS), яка представила свої розрахунки щодо необхідних зобов’язань. Згідно з доповіддю AOSIS, для України можливо взяти зобов’язання на рівні 46% від рівня 1990 року до 2017. Це означає стабілізацію викидів парникових газів на сьогоднішньому рівні. Така пропозиція повністю збігається з позицією Робочої групи неурядових організації України з питань зміни клімату, а також узгоджується з рядом міжнародних незалежних досліджень. Тим не менш, Україна поки не проявляє бажання підвищити рівень зобов’язань.
«На переговори до Бонну Україна приїхала з порожніми руками: ані позиції зі зниження викидів парникових газів, ані гнучкості у позиції щодо переносу невикористаних квот на майбутнє. Якщо Україна зацікавлена у продовженні дії Кіотського протоколу, необхідно переглянути свої зобов’язання і подати їх найближчим часом до Секретаріату», – каже Христина Рудницька, координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України.
Іншим важливим для України питанням було обговорення умов переносу невикористаних квот, найбільшим власником яких у світі є Україна. На зустрічі у Бонні Україна не проявила жодної гнучкості та готовності йти на компроміс у цьому питанні.
«Якщо до кінця року країни не домовляться щодо переносу невикористаних квот, вступ в дію другого періоду Кіотського протоколу у 2013 році опиниться під загрозою. Україні необхідно відмовитися від переносу квот, тим більше, що до України немає черги з покупців квот», – доповнює Рудницька.
«Неприємно дивитися на цей абсурд, коли держави, як ті малі діти, показують один на одного пальцями, не бажаючи приймати серйозних рішень, у той час, коли вчені говорять про страшні наслідки зміни клімату, і у той час, коли існують технічні рішення, які потрібні для вирішення проблеми», – говорить Тови Марія Ридін (Tove Maria Ryding) координатор кліматичної політики Грінпіс Інтернешнл.
Водночас, був досягнутий певний прогрес щодо створення нової всеохоплюючої угоди на так званій Дурбанській платформі, текст якої країни мають укласти до 2015 року. Головною відмінністю угоди буде те, що згідно з нею всі країни мають докладати зусилля зі зниження викидів, а не лише індустріально розвинені.
Наступним важливим етапом у вирішенні проблеми зміни клімату буде зустріч у м. Доха, Катар, наприкінці 2012 року, куди країни мають приїхати із серйозним та конкретним рішенням йти на компроміс, особливо щодо найважливіших питань Кіотського протоколу: зобов’язання зі скорочення викидів, перенос невикористаних квот, довжина другого періоду Кіотського протоколу та інші.
За більше детальною інформацією звертайтесь:
Христина Рудницька
Координатор програми зі зміни клімату
Національний екологічний центр України
044 353 78 42
krudnytska at necu.org.ua
