Познань, Польща, 16 грудня 2008 року – Міжнародні переговори ООН зі зміни клімату в Познані не принесли очікуваних результатів. Два тижні дискусій серед 190 урядів завершилися рішенням про „відсутність рішення” з найбільш важливих питань. Україна на переговорах відзначилася двічі: по-перше, небажанням скорочувати викиди, по-друге, небажанням допомагати країнам, що розвиваються, пристосовуватися до негативних наслідків зміни клімату.
Країни в Познані прийняли робочу програму на 2009 рік з підготовки нової міжнародної угоди зі скорочення викидів парникових газів. Ця угода вступить в силу після завершення Кіотського протоколу в 2012 році.
Найбільшим прогресом переговорів можна вважати згоду про рівень необхідного сукупного скорочення викидів парникових газів в розвинених країнах, яка складає мінус 25-40% від рівня 1990 року до 2020 року. Але найскладніше буде визначити скільки викидатиме кожна з цих країн окремо і за якими принципами розподілити зобов?язання.
Розвинуті країни очікують, що найбільші країни, що розвиваються, такі як Китай та Індія, теж візьмуть зобов’язання щодо зменшення викидів. В той час як країни, що розвиваються, стверджують, що саме розвинені країни повинні взяти усю відповідальність за кліматичну кризу.
Міністр охорони навколишнього природного середовища України, Георгій Філіпчук, що також брав участь в переговорах, у своєму виступі заявив про бажання України сприяти вирішенню проблеми зміни клімату. За його словами, Уряд України планує взяти зобов?язання скорочення викидів на 20% від рівня 1990 року до 2020 року та на 50% до 2050 року.
„Така позиція не була прийнята позитивно ні іншими країнами, ні екологічними організаціями, – заявив Олексій Пасюк, представник Робочої групи НУО України зі зміни клімату [1], – На сьогодні Україна викидає лише половину викидів від рівня 1990 року і тому скорочення на 20% від 1990 року означає насправді ріст викидів в 1,7 раза від сьогоднішнього рівня”.
„Україна намагається перехитрувати світову спільноту і отримати від Кіотського протоколу лише фінансову користь, – переконаний Андрій Мартинюк, голова організації „Екоклуб Рівне», – В той же час, Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети і має величезний потенціал скорочення викидів”.
Найбільша суперечка на переговорах стосувалася вирішення питання джерела фінансування для підготовки до майбутніх наслідків від зміни клімату в найбідніших країнах. Одним з варіантів наповнення адаптаційного фонду [2], було відрахування 2% від міжнародної торгівлі квотами та механізму спільного впровадження. Україна не хоче віддавати цю частину майбутнього доходу для вирішення проблем країн, що розвиваються. Тому офіційна делегація виступала проти прийняття такого рішення, і воно не було затверджене.
«Україна даремно хвилюється, бо ці 2 відсотки буде платити покупець», – коментує Олексій Пасюк.
Останній день переговорів відзначився емоційним виступом Альберта Гора, що в 2007 році отримав Нобелівську премію, та сенатору США Джону Керрі, які розкритикували позиції Джорджа Буша щодо проблеми зміни клімату.
“Наша оселя, планета Земля, в небезпеці! – проголосив Гор, – Якщо викиди не почнуть знижуватися, то вже в найближчі 10 років ми перейдемо межу незворотних змін, що ставить під загрозу можливість проживання людства на планеті”.
[1] Робоча група НУО України з питань зміни клімату (РГ НУО ПЗК) – мережа громадських природоохоронних організацій, які співпрацюють з 2001 року з метою реалізації права громадян на життя в безпечному навколишньому середовищі у зв’язку із загрозою глобальної зміни клімату. www.climategroup.org.ua
[2] Адаптаційний фонд призначений для фінансування пристосування малозабезпечених країн до наслідків зміни клімату
За додатковою інформацією звертайтеся:
Ірина Ставчук
Раб. Тел. 8044 3537841
Моб.Тел. 8095 2732673
Email: irina.stavchuk AT necu.org.ua
Національний екологічний центр України
www.necu.org.ua