Екологи та місцева влада Тернополя розглянули статистику надзвичайних ситуацій у країні. Зокрема для їхнього міста, – зазначають вони, – найбільшу загрозу становлять паводки.
Експерти визначили, що міста є найменш пристосованими до змін клімату – через густоту проживання та особливості екосистеми. Для аналізу ризиків застосували такі критерії:
- вразливість до теплового стресу;
- вразливість до підтоплення;
- наявність та стан міських зелених зон;
- вразливість до стихійних гідрометеорологічних явищ;
- вразливість до погіршення якості та зменшення кількості питної води;
- вразливість до поширення інфекційних хвороб та алергенів.
Виклики, до яких слід готуватися містам, залежать від їхнього географічного положення та економічного стану. Для Тернопільщини та інших західних регіонів найбільшу небезпеку вже сьогодні становлять паводки. На підтвердження учасники семінару згадали події 23–27 липня 2008 року, коли стихія підтопила 26 населених пунктів, знищила посіви 24 сільськогосподарських підприємств на площі 2074 га.
Питною водою Тернопіль цілком забезпечений, – запевняє Любомир Царик, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. За його словами, основні джерела водопостачання, які має Тернопіль, – 2 водогони: водозабір неподалік озера та за 18 км від Тернопільського регіону, в достатній мірі задовільняють населення міста питною водою.
На Тернопільщина за останні десятиліття потеплішало. З 1997 року річна температура вища за норму, 2000 та 2007 роки були найтеплішими за весь період спостережень, – розповідає Оксана Софінська, начальник Тернопільського обласного центру гідрометеорології. За її даними, в середньому за рік на Тернопільщині спостерігається від 90 до 100 небезпечних явищ погоди (за останні 10 років у 2010 році була рекордна кількість небезпечних явищ – 115 випадків), по 5–6 стихійних гідрометеорологічних явищ та 2–4 різкі зміни погоди.
Важливим проявом глобальної зміни клімату в області є наступ рослин-вселенців, більшість з яких є бур’янами і при цьому високо алергенними рослинами, – зазначив Олександр Панчук, заступник директора Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації. Відповідно до інформації наданою державною інспекцією карантину рослин по Тернопільській області, станом на 2011 рік площа, заражена амброзією полинолистою (сильний алерген), становила 44,88 га, а на кінець 2012 року – 56,003 га.
За подробицями та матеріалами семінару звертайтеся до Ольги Власюк: оlga.vl@necu.org.ua (еколог, координатор національної мережі зі зміни клімату Національного екологічного центру України).
Семінар «Підтримка регіональних зусиль з розробки регіональних планів заходів з адаптації до зміни клімату» відбувся 12–13 вересня у Тернополі. В ньому взяли участь представники місцевої влади та екологічних департаментів й управлінь.
