Всесвітній саміт з проблем змін клімату в Познані (Польща), який нещодавно завершився, відбувався під постійний «супровід» пікетувальників-екологів, які вимагали від представників 190 урядів взяти на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів на 25—40% від рівня 1990 року до 2020 року. Проблема глобального потепління стає все серйознішою: 2007 року група експертів ООН надала докази, що глобальні зміни клімату на планеті вже відбуваються і несуть серйозні загрози. В причинах вже ніхто не сумнівається: збільшення викидів парникових газів внаслідок людської діяльності.
Експерти стверджують, що нині середня температура на планеті вже підвищилася на 0,7 градуса, через що Земля і люди потерпають від природних катаклізмів та аномалій. Взагалі ж учені вважають допустимим рівнем підняття температури на Землі два градуси. Хоча й це не означає, що людей обминуть біди, пов’язані із посухами, повенями та буревіями.
Потепління на два градуси означає, що щорічно на планеті від повеней потерпатимуть від трьох до 15 мільйонів людей, що майже трьом мільярдам землян не вистачатиме питної води, що значно зросте смертність від повеней, засух та інфекційних захворювань, що почне танути тундра, а це призведе до значних викидів метану в повітря й підсилить процес глобальної зміни клімату, наголошують експерти. При потеплінні ж на 2,5 градуса можуть загинути від 20 до 80% амазонських лісів, вважають експерти Національного екологічного центру України.
Якщо ж викиди парникових газів збільшуватимуться, як це відбувається нині, то фахівці прогнозують, що до кінця цього століття температура на Землі зросте на сім градусів. Тому в подальшій перспективі — до 2050 року — експерти ООН бачать необхідність загального скорочення викидів парникових газів на 80—95%.
Що ж дали переговори в Познані та які зобов’язання взяла на себе Україна? За кілька тижнів до цієї події «День» писав про те, що в рамках ратифікованого Кіотського протоколу Україна має скоротити викиди на 55% до 2020 року. Наразі ж наша держава взяла на себе зобов’язання скоротити викиди на 20%. Про це заявив міністр охорони навколишнього середовища Георгій Філіпчук, який теж брав участь у переговорах.
«Така позиція не була прийнята позитивно ні іншими країнами, ні екологічними організаціями, — сказав представник робочої групи України зі змін клімату Олексій Пасюк. — Нині Україна викидає лише половину від сукупності викидів 1990 року й тому зобов’язання скоротити викиди на 20% від 1990 року насправді означає зростання викидів в 1,7 разу від нинішнього рівня».
Але не тільки Україна так «відзначилася» на цих переговорах. Екологи вважають, що саміт не приніс очікуваних результатів: два тижні дискусій завершилися «рішенням про відсутність рішення» з найбільш важливих питань.
— Країни в Познані ухвалили робочу програму на 2009 рік з підготовки нової міжнародної угоди зі скорочення викидів парникових газів. Ця угода вступить в силу після завершення дії Кіотського протоколу 2012 року. Найбільшим прогресом переговорів можна вважати згоду про рівень необхідного сукупного скорочення викидів парникових газів в розвинених країнах, яка складає мінус 25—40% від рівня 1990 року до 2020 року. Але найскладніше буде визначити, скільки викидатиме кожна з цих країн окремо і за якими принципами розподілити зобов’язання, — розповіла еколог Ірина Ставчук. — Розвинуті країни очікують, що найбільші країни, що розвиваються, такі, як Китай та Індія, теж візьмуть зобов’язання щодо зменшення викидів. А країни, що розвиваються, стверджують, що саме розвинені країни повинні взяти на себе усю відповідальність за кліматичну кризу.
Зокрема, за інформацією експертів, лише Європейський Союз та Норвегія заявили про свої плани скорочення викидів парникових газів до 2020 року на рівні, необхідному для стабілізації й прописаному в Кіотському протоколі. А, наприклад, Канада, Японія та Австралія «ховаються за США — найгіршого учасника переговорів — і пропонують незначні національні цілі скорочення викидів, що не відповідають ні потенціалу, ні фінансовим можливостям, ні рівню їхньої історичної відповідальності за зміни клімату».
Як стверджують учасники української робочої групи, найбільша суперечка на переговорах виникла під час вирішення питання: з яких джерел фінансуватиметься допомога найбіднішим країнам внаслідок зміни клімату (посух, повеней тощо). Тобто уряди вже думають, де взяти гроші на те, щоб боротися з наслідками потепління, адже, за інформацією експертів, бездіяльність в плані скорочення парникових викидів у найближчі роки призведе до втрат глобального ВВП на 5—20%. При цьому адаптація до змін клімату можлива тільки до певного рівня потепління, після якого можуть початися незворотні процеси, вважають екологи. Фахівці наводять приклад, що група острівних країн уже розглядає питання переселення усього населення своїх країн через можливість затоплення їхніх територій.
Останній день переговорів відзначився емоційним виступом Альберта Гора, що 2007 року отримав Нобелівську премію, та сенатора США Джона Керрі, які нещодавно розкритикували позиції колишнього президента США Джорджа Буша щодо проблеми зміни клімату. «Наша оселя — планета Земля, в небезпеці! — проголосив Гор. — Якщо викиди не почнуть знижуватися, то вже в найближчі десять років ми перейдемо межу незворотних змін, що ставить під загрозу можливість існування людства на планеті». Взагалі ж експерти стверджують, що на переговорах було «багато риторики та мало дій». Одна з причин — очікування, що новий президент США Барак Обама змінить політику, яка стосується викидів парникових газів, і за Америкою «потягнуться» інші країни.
Оксана МИКОЛЮК, газета «День», №236, четвер, 25 грудня 2008
