Варшава, 21 листопада 2013 року
Свій виступ на міжнародних кліматичних переговорах Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков розпочав, висловивши подяку Польщі, що приймає делегації на цьогорічному саміті, та організаторам. А серед них, зокрема, структури, що якраз таки сприяють змінам клімату – французька компанія Alstom, яка виробляє устаткування для енергостанцій (у т.ч. атомних), та Польська енергетична компанія, що має намір побудувати першу в Польщі АЕС.
Проскуряков каже, що Україна розуміє проблему зміни клімату, тому суттєво скоротила кількість викидів і значну увагу приділяє енергоефективності: “До 2030 року частка відновлювальної енергії становитиме 11%”.
“Пан Олег не згадав, що крім заходів по енергоефективності, оновлена Енергостратегія України передбачає збільшення вугільних та атомних потужностей”, – коментує спостерігачка від Національного екологічного центру України Марія Сторчило.
У Варшаві українська сторона зосередилася на роз’ясненні правил Дохійської поправки, перш ніж ратифікувати Другий період Кіотського протоколу.
“І хоча міністр відзначив значний прогрес України у напрямку створення системи моніторингу, верифікації і звітності викидів парникових газів (МRV) пов’язаний із розробленням законопроекту, втім про успіх України у цьому напрямку ще зарано говорити, – каже юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина» Наталія Городецька, – Тимчасовим стимулом для дій у напрямку MRW є наявність фінансування від іноземних інвесторів. Втім, як свідчить практика, жоден із розроблених проектів законів у сфері зміни клімату (а їх близько 10-ти) досі не прийнято”.
“З таким прискіпливим розглядом міжнародного процесу можна очікувати, що Україна ратифікує Другий перід в 2019 попри те, що він триває до 2020”, – пожартувала Сторчило.
Що стосується підготовки нової глобальної угоди, як зауважив Проскуряков, Україна підтримує встановлення зобов’язань знизу вгору, коли цілі зі скорочення викидів країни визначать самотужки. Проти цього виступають, зокрема, уряди Європейського Союзу та Норвегії. Вони переконані, що така схема унеможливлює скоречення викидів, необхідного, аби утримати температуру на рівні 1,5/2°C.
