Україна разом з іншими країнами мають заявити більш амбітні цілі по скороченню викидів парникових газів. Такими є висновки міжнародних Кліматичних переговорів OOH (COP23) у Бонні, які завершилися 17 листопада. Поточні цілі по скороченню викидів, подані країнами до Паризької угоди, ведуть світ до потепління на 3 градуси і роблять кліматичну катастрофу фактично неминучою. Саме тому, на кліматичній конференції особливу увагу було приділено процесу узгодження та перегляду вже заявлених цілей, а також посиленню дій по скороченню викидів у період до 2020 року.
В ході кліматичних переговорів міністром екології та природних ресурсів України Остапом Семераком була зроблена важлива заява, що Україна готова переглядати національну ціль зі скорочення викидів. Підставою для перегляду цілей Україною є розширення підтримки енергоефективності та прийняття низки законів у енергетичній сфері в 2017 році, в тому числі Енергетичної стратегії 2035, а також затверджена Концепція державної політики у сфері змін клімату.
Однією з найцікавіших для України тем на переговорах є розробка правил проектної співпраці між країнами для скорочення викидів. “Це щось подібне до гнучких механізмів Кіотського протоколу, тобто різні форми залучення інвестицій на проекти зі скорочення викидів, – говорить Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі. – Однак, втілення подібних механізмів в рамках Кіотського протоколу було не досить вдалим. Тому переговори по розробці нових механізмів просуваються повільно та обережно”.
“Найгучнішою заявою на цих переговорах стали наміри 27 країн і регіонів повністю відмовитися від споживання вугілля до 2030 року та перейти на відновлювані джерела енергії. Закриття шахт і згортання вугільної галузі є неминучим процесом, тому що вугілля буде програвати відновлюваним джерелам енергії з економічної точки зору вже в найближчому майбутньому”, – говорить Ірина Ставчук, виконавча директорка НГО “Екодія”.
Оксана Алієва, координаторка програми “Зміни клімату і енергетична політика” фонду імені Гайнріха Бьоля зазначає: “Важливою темою переговорів були питання соціальної справедливості. Такі галузі, як вугільна, сприяють збільшенню соціальних диспропорцій серед населення. Якщо подивитися на субсидії викопної енергії, то варто спитати, кого ж насправді ми фінансуємо, надаючи бюджетні кошти на підтримку вугільної галузі України.”
“Наступним кроком для України на національному рівні повинна бути розробка та прийняття відповідних програм, створення механізмів для реалізації наявних стратегій і концепцій, що стосуються питань зміни клімату, зокрема, в частині скорочення викидів. Інший першочерговий крок – імплементація положень директив щодо зміни клімату, передбачених Угодою про асоціацію”, – зазначила Наталія Куць, юрисконсульт “Екологія-Право-Людина”.
Довідково: Затверджена влітку Енергетична стратегія України передбачає скорочення викидів на 15% від рівня 2010 року, в той час як подані Україною цілі до Паризької угоди передбачають зростання викидів на 17% за цей же період.
Ілля Єременко
Голова Української Кліматичної Мережі
illia@ecoclubrivne.org
тел: +380634835122
Ірина Ставчук
Виконавча директорка НГО “Екодія”
is@ecodiya.org.ua
тел:+38 (095) 273 26 73
Оксана Алієва
Координаторка Програми “Зміни клімату і енергетична політика”
Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні
Фото: Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
