Climate Action Tracker визначив, що зобов’язання України для виконання Паризької Угоди критично недостатні

limate Action Tracker – це міжнародна наукова платформа, що аналізує процес кліматичних дій з 2009 року. Щорічно, САТ публікує звіт про реальні дії кожної країни  для протидії кліматичним змінам.

«У липні 2018-го, Україна ухвалила Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Держава може виконати свої «критично малі» зобов’язання в рамках Паризької угоди, що ґрунтуються на сучасних політичних тенденціях та викладені в тексті стратегії. Якби всі заплановані заходи і напрямки в Стратегії було впроваджено, Україна могла би суттєво перевиконати свої цілі Паризької угоди, а отже, могла би переглянути їх найближчим часом. Поки що ця держава – серед тих, чиї цілі Паризької угоди настільки незначні, що їх досягнення майже не потребує зусиль.

Аби стимулювати розвиток відновної енергетики, у червні 2018 року в український парламент було подано законопроект, який пропонує нову схему підтримки ВДЕ у вигляді аукціонів. Такі зрушення показують, що Україна потенційно може збільшувати відсоток відновної енергії у загальному енергобалансі.
Нові дані спостережень 2016 року показують, що викиди, крім тих, що пов’язані із землекористуванням та лісогосподарством, знизилися на 64 відсотки й становили менше, ніж у 1990 році. Однак, з позиції теперішніх кліматичних цілей України, її викиди суттєво збільшуються у порівнянні з попередніми показниками, тоді як повинні послідовно зменшуватися, аби обмежити потепління в межах 2 градусів Цельсія. Є певні сумніви стосовно національно визначеного внеску (НВВ) України та впровадження нею кліматичних політик, зокрема, через політичну нестабільність. До того ж, уряд заявив, що перегляне цей внесок після «відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету.

Запланована кількість викидів  СO2 в Україні у 2030 році на 3-9% менша за ціль національно визначеного внеску – сягає 562 мегатонни вуглецевого еквівалента. Такі розбіжності спричинені невизначеністю навколо впровадження кліматичних політик в Україні, зокрема, через політичну нестабільність.

Наголошуємо, у  2018 році Україна оприлюднила Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, реалізуючи яку,  можна було б зменшити викиди СO2  на 20-44 % . В той час, як національновизначений внесок України (НВВ)  сьогодні надто низький, аби досягти тих же 20-44 %.

Країна заявила, що активно долучатиметься до наявних та майбутніх міжнародних ринкових процесів, але теперішні її наміри скорочення викидів СO2 демонструють інше. Під час перегляду свого національного внеску державі слід попрацювати над урахуванням впливу землекористування та лісогосподарства на викиди парникових газів та міжнародних ринкових процесів – це збільшить прозорість її цілі та дасть можливість точніше порівнювати НВВ з іншими країнами»

Оригінал статті тут: https://bit.ly/2BRUIkd 

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6