17 липня у Мінприроди відбулася друга зустріч Робочої Групи з підготовки Другого національно-визначеного внеску України (НВВ2) до Паризької кліматичної угоди.
Нагадаємо, УКМ запропонувала при моделюванні сценаріїв нового ННВ, включити і такий, у якому не буде будівництва нових енергетичних потужностей на викопному паливі. Натомість, більший акцент зробити на розвитку потенціалу відновлюваної енергетики (https://ucn.org.ua/?p=5669). Ці вимоги були почуті і враховані.
ЯКІ ПЛАНУЮТЬСЯ СЦЕНАРІЇ?
Інститут економіки і прогнозування НАН України запропонував до моделювання наступні сценарії:
1) Базовий/Бар’єрний сценарій
За нього ситуація буде віповідати теперішній: за наявності державних цілей і законодавства у сфері кліматичної політики, більшість з них не виконуються або виконуються у неповній мірі. Тож буде проведене моделювання за умови, що такий негативний тренд продовжуватиметься і надалі.
2) Референтний сценарій
Сценарій поточної політики, за якого усі дотичні кліматичні політики, цілі та стратегії (такі як Енергетична 2035, Транспортна та інші) будуть виконуватися.
3) Альтернативний сценарій 1
Передбачає відповідність Паризькій кліматичній угоді і утримання глобальної температури на рівні 2°С та відповідність затвердженої урядом Стратегії низьковуглецевого розвитку України 2050 https://unfccc.int/sites/default/files/resource/Ukraine_LEDS_en.pdf
4) Альтернативний сценарій 2
Передбачає відповідність Паризькій кліматичній угоді і утримання глобальної температури на рівні 1,5°С та відповідність не лише Стратегії низьковуглецевого розвитку України 2050, але й включення ряду інших інноваційних технологій та політик для досягнення цієї мети. У цьому сценарії будуть враховані результати останнього звіту ІРСС про 1,5°С https://www.ipcc.ch/sr15/chapter/summary-for-policy-makers/, а також сценарій сталого розвитку Міжнародного енергетичного агенства (IEA) https://www.iea.org/weo/weomodel/sds/.
Тобто, принаймні частково вимоги УКМ щодо моделювання низьковуглецевого сценарію мають бути враховані у Альтернативному сценарії 1,5°С і саме до нього нам варто пильно придивлятися.
ДОДАТКОВИЙ АНАЛІЗ
Серед членів Робочої групи був розповсюджений опитувальник у якому можна було відмітити важливість додаткового аналізу запропонованих факторів або напрямків політик для прогнозування динаміки викидів ПГ до 2050 року, серед них зокрема:
– Стрімкий розвиток відновлюваної енергетики
– Скорочення частки АЕС у структурі генерації електроенергії
– Скорочення частки вугільних ТЕС у структурі генерації електроенергії
– Суттєве зростання цін (податків) на викиди СО2
та інші.
Сама наявність такого опитувальника показує, що наш лист не пройшов повз вуха та очі Інституту та Міністерства. Тож в залежності від результатів відповідей членів Робочої групи, буде проведений додатковий аналіз впливу вище зазначених факторів на рівень викидів у 2050 році (і відповідно у 2030-му).
КОЛИ ЧЕКАТИ РЕЗУЛЬТАТІВ МОДЕЛЮВАННЯ?
Результати моделювання мають бути представлені на наступному засіданні Робочої групи у вересні 2019 року.
Нагадаємо, що робота за даним проектом ЄБРР має бути завершена до кінця року, а подати новий НВВ до Секретаріату ООН Україна має до березня 2019 року.
ЯКУ МЕТУ БУДЕ ПОДАВАТИ УКРАЇНА В ООН?
Хоча сценаріїв буде і відповідно них вийдемо на 4 (а точніше 3, без базової) цілі, уряд України має визначитися з:
а) однією кліматичною метою і саме її подати у Секретаріат ООН
б) двома кліматичними цілями: безумовною (менш амбітною) і умовною (більш амбітною, але яка потребує для її досягнення більших ресурсів). З того, що ми чули від представників Мінприроди, саме такий варіант вони більше підтримують. Що не дивно, адже подаючи більш амбітну мету, ми показуємо, що готові робити більше, але нам для цього потрібні гроші.
Тобто, останнє слово у будь-якому випадку буде за рішенням Кабміну.
ПИТАННЯ, ЯКІ ЛИШИЛИСЯ:
Серед важливих питань, які залишаються відкритими:
– роль атомної енергетики у моделюванні;
– шлях України до мети 1,5°С: навіть якщо уявити низькі викиди у 2050 і майже-декарбонізацію до середини століття, крива може бути вигнута таким чином, що у 2030 році все одно матимемо більші викиди, аніж зараз;
– умови моделювання по кожному сценарію (детальна інформація буде у презентаціях, що будуть розміщені на сайті Міністерства, але навряд вона буде достатньо детальною для розуміння усіх даних, які заносяться у модель, як наприклад, по енергоефективності чи інших галузях);
– відсутність національної мети з декарбонізації до 2050 року і недостатньо амбітної Стратегії низьковуглецевого розвитку дають можливість проводити моделювання, відштовхуючись від реалій сьогодення, а не від конкретної державної довгострокової кліматичної мети. Це може дозволити уряду знову задекларувати в НВВ фактично будь-який результат, обґрунтовуючи це, як завжди прогнозованим зростанням економіки. Але треба буде дивитися, що покаже моделювання за сценаріями 2, 3 та 4.
Анна Акерманн, керівниця кліматичного відділу ГО «Екодія»
Фото Юлія Мельник
