7-9 червня 2021 триває Всеукраїнський форум «Україна 30: Екологія». Темою першого дня було посилення ролі України у глобальній боротьбі зі зміною клімату. Це фактично перша подія національного рівня, присвячена зміні клімату. Про результати заходу спеціально для УКМ розповіла Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» у Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine, яка була модераторкою секції.
– Що означає увага Президента та Кабміну до кліматичної проблематики, пані Оксано?
– Форум – це дискусійний майданчик, на якому представники влади всіх рівнів, експертного середовища, громадянського суспільства та міжнародної спільноти піднімають низку проблем, які потребують виважених рішень. Форум важливий як декларація, що на політичному рівні держава ставить питання довкілля на одному рівні з, наприклад, охороною здоров’я в часи пандемії. Перший день був присвячений саме зміні клімату, коли обговорювали глобальні зусилля, декарбонізацію. Присутність Президента можна розглядати як увагу до охорони довкілля на політичному рівні. Важливо, що президент артикулював зміну клімату як важливу проблему і зазначив, що Україна має діяти не лише на рівні глобальних зобов’язань, але це потрібно і нам. З другого боку, часто в Україні подібні події не несуть практичного характеру.
– Чи є в урядовців розуміння потреби прийняття амбітного НВВ?
– Представники Мінприроди декларують, що викиди мають скорочуватися хоча би на 65% від рівня 1990 року. «Зниження викидів парникових газів до 35 % до 2030 від рівня 1990 року – ця ціль повністю по силам українській промисловості і бізнесу, – зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський. В 2018 років рівень викидів було 39 % , в 2019 – 37% від рівня 1990 року». З іншого боку, ряд стейкхолдерів не підтримали такий НВВ. Немає підтримки НВВ з боку великого бізнесу і промисловості. Україна і так скоротила викиди, тож потрібно зберегти ту промисловість, яка лишилася, на їх думку. Немає розуміння переваг, які несе швидка декарбонізація і екологічна модернізація.
– Чи очікувати зміни енергетичної політики держави, на вашу думку?
– Урядовці визнають, що зелена енергетика важлива, але нема виважених рішень, як зберегти інвестиційну привабливість зеленої енергетики, як повернути борги перед інвесторами. Десь на фінішній прямій перебуває Національна енергетична стратегія, але консультацій з громадськістю ще не було. Так само немає оновлення плану з енергетики та клімату.
– Що важливого обговорювали з питань адаптації до зміни клімату?
– На жаль, дискусія велася в цілому в контексті скорочення викидів. Питання адаптації на цьому форумі майже не піднімали зовсім. Це вказує на недостатнє розуміння, що зміна клімату вже відбулася. Немає оцінок наслідків зміни клімату для України. З цікавого, відзначу виступ міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка. Він звучав як амбасадор кліматичних дій, який розуміє виклики, які стоять у зв’язку зі зміною клімату перед сільським господарством. Він говорив, що уже 2/3 території знаходиться у зоні ризикованого землеробства. Основна проблема сільського господарства – це збереження вологи. Відбувається деградація земель, зараз біля 6 млн земель потребують консервації, інакше будуть великі втрати земель. Є чітке розуміння, в яких секторах агропромисловості є потенціал до скорочення викидів. І був великий наголос на органічному сільському господарстві.
– Увага президента до кліматичних питань щось змінює у кліматичній політиці?
– Форум – це майданчик для спілкування і певних декларацій. А далі – щоденна робота для громадського руху стежити, щоби обіцянки знаходили своє втілення у відповідних планах і програмах. Наша роль – контролювати тих, хто приймає рішення.
