Бонн, 2 червня 2009 року, – В Німеччині почався другий день чергової зустрічі сторін Конвенції ООН зі зміни клімату. Представники 192 країн вперше обговорюють проект посткіотської угоди з боротьби з глобальними змінами клімату, яка прийде на зміну Кіотському протоколу в 2013 році.
Підписання нової угоди повинно відбутися вже цього грудня в Копенгагені (Данія). Але чи буде досягнуто домовленості наразі невідомо.
Попередня зустріч в квітні, на якій обговорювалися технічні аспекти припинення глобальних змін клімату, відзначилася позитивними зрушеннями в загальній атмосфері переговорів. Наприклад, США заявили про свою тверду рішучість підписати цього року нову угоду в Копенгагені. Вони також висловили намір до 2020 року знизити викиди парникових газів до 15% від поточного рівня. Але фактично ця мета означає, що в 2020 році викиди в США знизяться до рівня 1990 року – що занадто мало в порівнянні з необхідними скороченнями викидів.
Головною перепоною на переговорах залишається прийняття рішення про загальний обсяг скорочення викидів парникових газів для індустріально розвинених країн на період до 2020 та до 2050 років. Єдиним результатом переговорів у Познані в грудні 2008 року, на які екологи покладали багато надій, стала лише домовленість «про досягнення домовленості в майбутньому».
Поки переговори тривають, наукові спостереження доводять, що клімат змінюється набагато швидше, ніж це передбачалося навіть за найгіршим сценарієм Міжнародної групи експертів зі зміни клімату при ООН (МГЕЗК) 2007 року. Ці факти створюють величезний тиск на переговорах як на розвинені країни, так і країни, що розвиваються. На розвинені – щодо обсягу необхідних скорочень викидів, що за рекомендацією МГЕЗК мають до 2020 року скласти 25-40% від рівня 1990 року.
Інші гострі питання стосуються фінансування пристосування до змін клімату та скорочення викидів в країнах, що розвиваються. Найбільшим з країн, що розвиваються, також потрібно буде запроваджувати політику скорочення викидів, але за умови фінансової та технологічної допомоги від розвинених країн. Вони мають впровадити заходи для зменшення викидів у 2030 на 15-30% від очікуваних,
Нагадаємо, що Україна часто опиняється серед країн, що гальмують переговори, не бажаючи брати на себе будь-які серйозні зобов’язання. Ще в Познані український уряд заявив про свою готовність взяти зобов’язаня до 2020 року скоротити викиди на 20% від рівня 1990 року. Екологи впевнені, що така мета замала, оскільки викиди України вже зараз впали на 55% від рівня 1990 року. Відповідно, урядова позиція передбачає ріст викидів на 70% від сьогоднішнього рівня.
За дослідженням ЄС щодо розподілу зобов’язань серед індустріально розвинених країн, Україна має зобов’язатися скоротити викиди на 10% від сьогоднішнього рівня або на 60% від рівня 1990 року. Така оцінка проведена на основі індикаторів ВВП, технічного потенціалу скоротити викиди, динаміки росту населення та історичної відповідальності.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Ірина Ставчук, email: irina.stavchuk at necu.org.ua
Національний екологічний центр України www.necu.org.ua
Робоча група НУО зі зміни клімату www.climategroup.org.ua
