Адаптувати міста до хвиль тепла і зробити їх більш комфортними покликані зелені коридори. УКМ продовжує розповідати про рішення з адаптації міст до зміни клімату, які впроваджуються в Україні.
Одним із серйозних кліматичних ризиків, з яким усе частіше стикаються міські жителі, є тепловий стрес. Ризики зростають через збільшення площ штучних поверхонь, які швидко нагріваються та довго зберігають тепло (асфальт, тротуарна плитка, бетон, покриття дахів тощо), недостатню кількість зелених насаджень, щільну забудову міста. Перебувати на вулицях чи площах міста на «островах тепла» влітку небезпечно для перехожих, особливо коли швидкість вітру і хмарний покрив малі. Рішенням, яке покликане вирішити цю проблему, є зелені коридори.
Зелені коридори – це об’єднані в єдину мережу міські парки, сквери, ліси, загальнодоступні водойми та їх береги, сади, які сполучають усі райони міста тінистими та безпечними для пішоходів шляхами. Їх основні принципи – неперервність, безбар’єрність і доступність.
Зелені коридори також називають «зелений каркас міста», «зелено-водний діаметр міста».
В ідеалі зелені коридори тягнуться від околиць до центру міста. Але їх розташування значною мірою залежить від наявних у місті природних об’єктів: водотоків, зелених зон, річок тощо.
Для чого потрібні зелені коридори
Зелені коридори виконують кілька важливих функцій:
- Екологічна функція. Зелені коридори створюють можливості для сталих форм мобільності в місті (пішки та велосипедом), зменшують використання транспорту. Повітря в місті стає чистішим, а біорізноманіття отримує нові площі.
- Адаптаційна функція. Зелені зони покращують міський мікроклімат, забезпечуючи охолодження через тінь і випаровування. Дерева та загалом рослинний покрив регулюють вологість і врівноважують кругообіг води. Крім того, дерева зменшують шумове забруднення та споживання енергії в будівлях. Місцеві види рослин є основою для розвитку біорізноманіття і служать середовищем існування для багатьох видів. Дерева стримують сильні різкі пориви вітру та захищають від пилу, який вітер піднімає у повітря.
«У містах дуже викривлений тепловий баланс. Це відбувається тому, що бетон, асфальт, будівлі поглинають тепло краще, ніж рослини і грунт, а дощова вода замість того, щоб випаровуватись і зменшувати температуру, скидається в каналізацію. Утворюється тепловий острів. На повністю засаджених дорослими деревами вулицях, а особливо у парках і скверах, температура повітря може бути нижчою на понад 5 °C. Більшість дерев створюють потужне затінення, достатнє для істотного охолодження поверхні. Більше того, рослинність може знижувати температуру поверхні навіть поза зоною затінення. Здорові насадження утримують температуру в межах до 27 градусів, це можна порівняти з нормою температури тіла людини. Тобто в зелених зонах яка б не була спека, а температура залишатиметься комфортною для життя людей», – пояснює Вікторія Власюк, співзасновниця міської екологічної ініціативи «Сад історій».
Додатково: зелені коридори адаптують місто до ризиків підтоплення. Правильно спроєктовані зелені зони утримують у собі частину опадів у місті, таким чином зменшуючи навантаження на зливову каналізацію. Для цього використовують різноманітні типи водопроникних покриттів, а також різні дренажні конструкції вздовж вулиць та інших міських об’єктів. Затримана дощова вода надає вологу зеленим насадженням.
- Соціальна функція. Зелені простори допомагають місцевим громадам розвиватися та підвищувати почуття приналежності, згуртованості та спільноти у людей. Зелені коридори дозволяють проводити широкий спектр заходів, які можуть варіюватися від пікніка з родиною та друзями до проведення великих концертів та подій на свіжому повітрі. Зелені зони можна також активно використовувати під час навчального процесу для дітей та молоді, проведення різних громадських та екологічних ініціатив тощо.
Створення зелених коридорів включає:
- прокладання транзитних та відпочинкових доріжок через зелені зони міста;
- сполучення наявних зелених зон (позаміських та міських – парків, скверів, набережних тощо) між собою;
- створення безпечних перетинів зелених коридорів з магістральними вулицями з інтенсивним транзитом;
- формування зручних просторів у пішій доступності від житла;
- використання засобів заспокоєння руху для безпечного транзиту через/уздовж житлових міських вулиць, що є елементами мережі зелених коридорів чи прилягають до них;
- включення потенційно сприятливих територій до активного громадського міського простору;
- використання тактильних та навігаційних засобів для орієнтування в просторі;
- покращення безбар’єрності та інклюзивності території міста;
- додаткове озеленення вулиць, проїздів;
- влаштування місць для тимчасового перепочинку вздовж транзитних шляхів;
- влаштування ігрових, спортивних і фізкультурних активностей та атракцій для відпочинку й дозвілля мешканців на шляхах руху зеленими коридорами та між ними;
- використання додаткового озеленення в межах приватних та садибних будинків, що прилягають до громадського простору;
- влаштування чи покращення освітлення відповідно до призначення території.
Зелені коридори Рівного
Спроба втілення зелених коридорів розпочалася у 2015 році з проєктом «Зелена стежка Рівного» – облаштування набережної вздовж річки Устя від Спілки велосипедистів. У 2020 році було зібрано ініціативну групу та напрацьовано документ концепції «Зелені коридори міста Рівне». У 2021 році розпочалися публічні консультації, дослідження та обговорення концепції, що тривають досі. Надалі планується доопрацювати документ та подати на затвердження Рівненської міської ради.
Проблема: У Рівному зафіксовані досить чіткі прояви глобальної зміни клімату: ріст температури повітря, зміна характеру випадання опадів, поява довготривалих бездощових періодів. Це накладається на неналежний стан міської інфраструктури, недостатнє фінансування цільових програм, високий рівень забруднення атмосферного повітря міста. Спільно ці природні та антропогенні фактори посилюють вразливість міста до потенційних негативних наслідків зміни клімату.
У 2018 році за ініціативи «Сад історій» та коаліція громадських організацій «Рада реформ Рівного» провели аналітичне дослідження «Рівне нагрівається: як уникнути аномальних спек завдяки озелененню». Згідно з найоптимістичнішими прогнозами, до 2023 року влітку середня температура по місту підніметься на градус. У центральній частині Рівного вона становитиме 27°C вже о десятій ранку. Така температура некомфортна для життя і негативно впливає на здоров’я.
Також виявилося, що стан дерев у місті є незадовільним. Більшість зелених зон Рівного сконцентровані в центральній частині міста і віддалені від найбільш заселених районів. У результаті рівняни обмежені у можливостях щоденного відпочинку в парках та зелених зонах.
Детальніше: https://treestory.in.ua/maps-researchs.
Рішення: Ініціатива планує домогтися прийняття концепції «Зелених коридорів Рівного» як стратегічного документу за яким місто розвиватиметься наступні 10-15 років. Створити єдину екосистему зелених зон, зручний шлях для пішоходів і велосипедистів з одного кінця міста в інший, і не лише вздовж річки Устя.
«Береги вздовж річки та сама річка Устя, яка є центральною водною артерією міста, довгий час не сприймались як важливий природний цілісний комплекс для рекреації та відпочинку. У результаті, окремі ділянки вздовж річки недоглянуті, непрохідні, використовуються як смітники й частково забудовані. Незважаючи на такий стан речей, територія навколо річки ідеально підходить для використання як рекреаційний об’єкт для різних соціальних груп міського населення, для розширення зелених зон Рівного та формування центрального зеленого коридору міста», – розповідає Вікторія Власюк.
Ознайомитися із концепцією зелених коридорів у Рівному>>
Це комплексна стратегія просторового розвитку, яка вимагає одночасної реалізації різноманітних заходів і розрахована на строк понад 10 років.
Автори концепції – Дмитро Котляров, Ольга Постнікова, Ольга Шевчук, Оксана Мар’юк.
У Рівному реалізацію концепції розбили на умовні етапи:
І. Підготовчий етап
Визначили, на які галузі потрібно вплинути, де провести зміни, консолідували сили активу міста. Включав три підетапи:
– розробка концепції;
– затвердження концепції як базового документа для подальших кроків;
– збір вихідних даних для аналізу програмних цілей. Орієнтовний час реалізації етапу: 6 місяців.
Фінансування реалізації: відсутнє.
ІІ. Стратегічний етап
На цьому етапі основні рішення концепції включають у головні стратегічні планувальні документи міста, для враховування у подальших планах та міських довгострокових програмах (стратегія міста, правила благоустрою, програми КП). Та підписують меморандум з прилеглими територіальними громадами про їх участь у реалізації концепції зелених коридорів та врахування цієї візії у стратегічних документах розвитку громад.
Орієнтовний час реалізації етапу: 9-12 місяців.
Фінансування реалізації: міський бюджет РМР, донорські кошти, інші джерела фінансування.
ІІІ. Початок реалізації
Передбачає розробку міської програми та її фінансування. Втілення починається з пілотного проєкту, аби на практиці виробити інструменти та способи реалізації стратегії, прорахувати точну вартість реалізації концепції.
Орієнтовний час реалізації етапу: 1-2 роки.
Фінансування реалізації: міський бюджет РМР.
IV етап. Реалізація
Цей етап передбачає реалізацію концепції через конкретні проєкти. Важливим також буде постійний щорічний моніторинг реалізації та внесення уточнень у міську програму, доопрацювання додаткових елементів, що будуть виникати у процесі реалізації концепції:
– покрокова реалізація концепції через фінансування міської програми зелених коридорів;
– щорічний моніторинг реалізації програми та внесення змін і уточнень мінімум 1 раз на 2 роки.
Орієнтовний час реалізації етапу: 10-20 років.
Фінансування реалізації: міський бюджет РМР, донорські кошти.
Хочете стежити за тим, як живуть Зелені коридори Рівного? Підпишіться на сторінку проєкту https://www.facebook.com/trailgreen
