Адаптуємо місто до локального підтоплення: кейс Кам’янського

Першим містом в Україні, яке ще в 2016 році провело експертну оцінку вразливості до зміни клімату, було Кам’янське. Розповімо, які заходи з адаптації міста до підтоплення реалізувала  громадська організація «Голос Природи» та про очікувані і несподівані результати проєкту.

Робота у Кам’янському розпочалась у лютому 2016 року з проведення семінару з оцінки вразливості міста до зміни клімату. На цьому семінарі було презентовано методологію оцінки Ольги Шевченко, канд. геогр.наук, доцента кафедри метеорології та кліматології КНУ. Це був перший досвід в Україні, коли оцінку вразливості робили не громадські діячі, а саме фахівці та представники державних та місцевих органів влади. Таким чином, Кам’янське стало піонером та лідером у питанні оцінки вразливості. На основі цієї оцінки громадська організація «Голос Природи» ініціювала складання документу «План адаптації громади міста Кам’янське до наслідків зміни клімату». Цей план був використаний для підготовки відповідного розділу ПДСР Угоди мерів. Це все сталося протягом 2016 року.

Як виявилося після оцінки, місто Кам’янське є найбільш вразливим до таких негативних наслідків зміни кліматулокальне підтоплення територій;   тепловий стрес; погіршення стану зелених насаджень.

Негативні наслідки локального підтоплення у Кам’янському: руйнування прибудинкових територій та дорожнього покриття; деформація будівель та споруд (просідання фундаменту, тріщини в стінах, зсуви та  перекоси конструкцій); пошкодження електричного та електронного обладнання;  проблеми санітарно-епідеміологічного характеру.

Як реалізувати?

Після розробки плану «Голос Природи»  розпочав реалізацію практичних проєктів, спрямованих на зменшення ризиків локального підтоплення.

Представники «Голосу Природи» оголосили збір заявок від мешканців та додатково зробили запити у департамент ЖКГ для збирання інформації про проблемні ділянки в місті. На основі скарг та звернень мешканців був складений перелік локацій, які страждають від підтоплення. Далі разом із представниками департаменту та спеціалістом-підрядником було організовано огляд 15 проблемних локацій у різних куточках міста.

«Для реалізації практичного проєкту нам був потрібен надійний підрядник. Ми почали відвідувати засідання тендерних комісій та знайомитися з організаціями, які обслуговують дренажні системи та системи з відведення дощової води. Таким чином ми знайшли підрядника. Він вигравав тендери в Запоріжжі, Кропивницькому, але не в нашому місті, хоча має гарний досвід і необхідне обладнання. Експерт нам відразу підказував, що можна зробити, і оцінював складність робіт. З нами був представник департаменту ЖКГ, щоб відразу бачити обсяг робіт і допомагати у виборі того, що можна реалізувати», – згадує керівник проєкту, виконавчий директор ГО «Голос Природи» Євген Колішевський.

«Голос Природи» відразу відклав проєкти, які передбачають реконструкцію або створення нової системи відведення води, тому що це передбачає складання проєктно-кошторисної документації. За умовами фінансування, вони не мали права робити витрати на проєктну документацію, тому обирали лише ті проєкти, де можна було провести ремонтні роботи.

Вирішили, що краще охопити більше невеликих локацій в різних районах міста, щоби продемонструвати різні способи вирішення проблеми підтоплення якомога більшій кількості стейкхолдерів.  Тож обрали чотири проєкти для реалізації.

Важливий момент: на такі роботи з порушення благоустрою необхідні дозволи. Вирішили це просто, за словами Євгена Колішевського: утворили при мерії спеціальну робочу групу під керівництвом заступника мера, який курирує сферу ЖКГ. В цю робочу групу увійшли представники департаментів ЖКГ та екології, МНС, водоканалу. Під час робочих засідань був затверджений перелік локацій для виконання ремонтних робіт.

«Наявність спеціальної робочої групи надала нам можливість уникнути складних механізмів погодження та спростила процедуру прийому виконаних робіт на локаціях. Тому ми радимо громадським організаціям не виконувати подібні проєкти самостійно», – підкреслює Євген Колішевський.

 

Результати проєкту

Короткий звіт про досягнуті результати вражає.

Локація№ 1: Проспект Дружби Народів, 53А

Було виконано такі роботи:

  • розчищено зливоприймальні камери;
  • встановлено 1 додатковий зливоприймальний колодязь обсягом 3,75 м3;
  • встановлено 2 кришки люків;
  • прокладено трубопровід довжиною 24 м (Ø 160 мм) під дорожнім покриттям;
  • встановлено 1 додатковий зливоприймальний колодязь обсягом 7 м3 за межами житлового мікрорайону.
  • Загальна вартість робіт: 35 860 грн.

Локація № 2: Вул. Бурхана, 21

Було виконано такі роботи:

  • розчищено зливоприймальні камери;
  • встановлено 4 зливоприймальні решітки;
  • встановлено 1 додатковий зливоприймальний колодязь обсягом 5,65 м3;
  • встановлено 3 кришки люків;
  • прокладено трубопровід протяжністю 86 м (Ø 200 мм);
  • розчищено 2 зливоприймальні колодязі (глибиною 6 м та 3 м);
  • розчищено систему дощових лотків відкритого типу.
  • Загальна вартість робіт: 70 360 грн.

Локація № 3: Вул. Маршова та Булавіна

Було розчищено систему дренажних каналів (з використанням важкої техніки):

  • риття траншеї (ширина 2 м, глибина 2 м) протяжністю 207 м;
  • прочистка оголовків переливних труб (загалом було вивезено близько 70 м3 мулу та сміття);
  • розчищення берегів каналів від надмірної рослинності, що перешкоджає току води (очерет, чагарники).
  • Загальна вартість робіт: 219 704 грн.

Звертаємо увагу, що на розчищення каналів як штучних об’єктів ОВД не потрібна. А результат цього заходу помітний відразу: вода пішла з підвалів будинків і підприємств, які розташовані поруч.

Локація № 4: Вул. Нікопольська, 40

Було виконано такі роботи:

  • встановлено 3 зливоприймальні камери обсягом  1,4 м3 кожна;
  • встановлено 3 зливоприймальні решітки;
  • встановлено 1 зливоприймальний колодязь закритого типу з кришкою (діаметр 1100 мм, висота 1600 мм) для запобігання просочуванню води в ґрунт;
  • прокладено ділянку трубопроводу (Ø 200 мм) протяжністю 70 м.
  • Загальна вартість робіт: 39 925 грн.

«Ми переважно міняли труби, встановлювали додаткові приймачі води. Застосовували ноу-хау: після грат-лотків ми залишили водоприймальні ємності з пластику, де поставили сіточки, щоб не забивалися сміттям. Змінювали труби, чистили колодязі», – підсумовує еколог.

Також придбали апарат високого тиску Karcher HD 9/23 G (вартість:  112 766 грн.), щоб очистити магістральні комунікації. «Апарат може чистити зливні труби в багатоповерхових будинках, стічні труби в їдальнях шкіл. Раніше чистили руками та лопатою, бо комунальники скупилися на гроші, зараз побачили, як працює обладнання і почали купувати техніку для міста теж», – посміхається Колішевський.

Загальні витрати на реалізацію проєкту становили 478 615 грн. грантових коштів. Час виконання зайняв усього 8 місяців (серпень 2016 – березень 2017).

 

 Підведення підсумків

Ще неочікуваний результат проєкту: після того, як за роботу взялася громадська організація, комунальники спохопилися і вирішили самі виконати ремонтні роботи на всіх 15 локаціях. Адже у ЗМІ спливла інформація, скільки насправді коштують люки, дренажні системи, труби, без «відкатів». За консультаціями приходило навіть СБУ, фотографувало, брало кошториси.

Після завершення проєкту були рекомендовані такі шляхи вирішення проблеми локального підтоплення:

  • проведення роз’яснювальної роботи з населенням;
  • інвентаризація міських систем відведення зливових стоків;
  • систематичне та якісне очищення, своєчасний ремонт зливових систем;
  • якісне проведення тендерів з відбору обслуговуючих компаній;
  • реконструкція старих та створення нових зливових систем з урахуванням тенденцій майбутніх кліматичних змін;
  • створення інструментів комплексного фінансування заходів

На жаль, інших практичних проєктів з адаптації у Кам’янському більше не було реалізовано. У 2018 році у місті змінився склад виконавчих органів влади, більшість заступників мера звільнили. План адаптації на сесії міської ради так і не прийняли.

На сьогодні Кам’янське свою роль кліматичного лідера в Україні втратило, але «Голос Природи» продовжує шукати можливості щодо реалізації нових цікавих ідей. Так, у 2019 році «Голос Природи»  провів у Дніпрі міжнародну науково-практичну конференцію з кліматичної адаптації, на якій експерти розповіли широкому загалу суть адаптаційних заходів та проєктів. «Голос Природи» готовий ділитися своїм досвідом з іншими містами віддалено.

 

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6