Українська кліматична мережа у 2020 році провела всеукраїнське соціологічне опитування «Зміна клімату та кліматична адаптація». Результати представлено у брошурі, яку рекомендовано використовувати ОМС та ГО екологічного спрямування.
Проблема зміни клімату – одна із ключових для сучасного суспільства, яка впливає на його безпеку. За оцінками Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату ООН, приземна температура повітря на планеті зростає з 1970 року швидше, ніж будь-коли в останні дві тисячі років. При цьому останнє десятиріччя виявилось найтеплішим за 170 років. В Україні в останні 20 років зміна середньої за рік температури повітря в країні втричі перевищувала швидкість зміни глобальної температури. Останнє десятиріччя виявились найтеплішими за весь період інструментальних спостережень за погодою. Внаслідок цього в Україні суттєво змінився температурний режим, режим зволоження, вітру, збільшилась повторюваність та інтенсивність небезпечних явищ погоди. Проте ці зміни не були однаковими на території країни і мали певні регіональні особливості.
Як впливає зміна клімату на різні регіони України з точки зору населення? Що має робити місцева влада та держава для адаптації населених пунктів до наслідків зміни клімату?
На ці та інші питання відповіли 3765 респондентів. Опитування проводилося протягом серпня–жовтня 2020 року та охопило всю територію України, в тому числі АР Крим, Луганську і Донецьку області. Бесіди з респондентами проводилися в м. Києві, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Рівненській областях, членами та волонтерами ГО «Умка», «Еколтава», «Екосенс», «Голос Природи», «Мій дім – Манява», «Екоклуб».
Головні висновки опитування
Оксана Мар’юк, голова Української кліматичної мережі, розповіла про результати проведеного опитування. Найголовніший висновок: населення у всіх регіонах відчуває на собі наслідки зміну клімату та розуміє потребу адаптації. 44% українців почали помічати прояви зміни клімату за останні 3–5 років, а 22% — протягом останніх 10–15 років. Лише 3% опитаних не бачать зміни клімату взагалі.
Результати опитування свідчать, що прояви зміни клімату більше відчувають жителі Південного Сходу України — Запорізької та Дніпропетровської області. «Такі результати відображають реальний стан кліматичної системи, оскільки саме цей період в Україні був, імовірно, найтеплішим за останні 100 років. Останнє десятиріччя, а надто період з 2016 по 2020 рік, в Україні, як і на планеті загалом, виявились найтеплішими з 1900 року, а 2020 рік в країні був найтеплішим за весь період інструментальних спостережень за погодою. У південних та східних областях країни протягом останніх років відзначався суттєвий дефіцит опадів, особливо у теплий період», – коментує Віра Балабух, завідувачка відділом прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, канд. геогр. наук, ст. наук. співробітниця. З точки зору науки, найбільші зміни спостерігались на північному сході країни — у Чернігівській та Сумській областях.
Основною причиною зміни клімату більшість (85%) українців назвала діяльність людини. При цьому, на думку 58%, найбільше до цього доклалася промисловість. Половина українців (49%) знає про шкідливість для клімату розорювання землі, зменшення площ лісів. Лише 33% знають про спалювання викопного палива як головний фактор зміни клімату, і лише 12% усвідомлюють вплив викидів тваринництва.
58% респондентів та респонденток, особливо у південних і центральних областях країни, зазначають, що завдяки зміні клімату вони найбільше відчувають на собі сильну спеку, задуху, посуху, тоді як для жителів західних областей ці зміни є не такими актуальними. Ця проблема характерна для Центральної України та Півдня. І менше спека вразила Західну Україну — Івано-Франківську та Рівненську області. Погіршення якості та зменшення кількості питної води, висихання джерел, колодязів, річок сильно впливає на 48% українців. Особливо ця проблема хвилює жителів Полтавщини та Київщини.
55% учасників та учасниць опитування відзначили почастішання таких явищ, як інфекційні захворювання та алергії, загострення серцево-судинних хвороб і нові види захворювань.
46% респондентів та респонденток скаржаться на висихання, загибель рослин, поширення шкідників, хвороб рослин. Особливо страждають Південний Схід та центральна частина України. Про це повідомили 52% жителів Полтавської області, 49% — Запорізької та 47% — Дніпропетровської. Стихійні метеорологічні явища несуттєво впливають на українців: їх назвала менш ніж третина опитаних. Третина опитаних зазначила що на них впливають стихійні метеорологічні явища, такі як зливи, шквали, хуртовини, пилові бурі.
Велика кількість опитуваних зазначила, що зміна клімату найбільше впливає на їхній бюджет та матеріальне становище через збільшення витрат на комунальні послуги. Збільшуються витрати електроенергії і, відповідно, коштів на полив та кондиціювання. Про збільшення витрат на комунальні найбільше говорять у Дніпропетровській (54%) та Запорізькій (46%) областях. Ще 23% повідомляють про ускладнення умов для землеробства та тваринництва, зниження врожаїв. Це найбільше відзначили респондент(к)и з Полтавської (50%) та Дніпропетровської (42%) областей.
27% українців відзначили вплив зміни клімату на погіршення самопочуття та працездатності через спеку, посуху, дощі чи снігопади. Найчастіше це зауважували респонденти та респондентки з Запорізької (53%), Рівненської та Дніпропетровської (50%) областей. Також як один із наслідків виділяють почастішання інфекційних та вірусних захворювань (23%). «Цей висновок узгоджується з тими процесами, що спостерігаються в Україні. Збільшення кількості спекотних днів, зростання тривалості спекотного періоду та підвищення максимальної температури повітря зумовлюють зростання теплового стресу і теплового навантаження на організм людини, впливають на збільшення повторюваності серцево-судинних захворювань, підвищення рівня захворюваності та смертності від ішемічної хвороби серця, захворювань органів дихання, нервової системи, діабету, психічних розладів. Найбільш вразливими є люди похилого віку, ті що мають хронічні захворювання, та немовлята, особливо у великих містах», – пояснює Віра Балабух.
73% українців вважають, що найбільше потерпає від зміни клімату сільське господарство, 70% — лісові ресурси / лісове господарство та 65% — водні ресурси / водне господарство. Про вплив зміни клімату на водні ресурси найбільше говорили жителі Полтавської області (84%). Необхідно зазначити, що жителі Рівненської та Івано-Франківської областей (85% і 83% відповідно) вважають, що найбільше вразливе сільське господарство. Незначна частина опитаних вважає, що потерпає туризм та туристична галузь.
«Зміна термічного режиму сприяє також появі нових рослин-вселенців (борщовик, амброзія тощо), які можуть викликати алергічні реакції у населення, поширенню комах та гризунів, які є збудниками інфекційних захворювань, таких як кліщовий енцефаліт, малярія, лихоманка Денге тощо. У холодний період року підвищення температури призвело до того, що на значній території України температура повітря протягом зими коливається в межах від 5⁰С до –5⁰С. Такі умови є сприятливими для поширення вірусних захворювань, зокрема грипу», – доповнює Віра Балабух.
На думку більшості українців, у нашій країні найбільш вразливими до зміни клімату є сільське, лісове господарство та водні ресурси. Такий висновок збігається з висновками фахівців та Всесвітньої метеорологічної організації. Саме ці галузі потребують підтримки держави насамперед.
Як адаптуватися?
93% опитаних українців вважають, що адаптаційні заходи необхідні в містах та громадах. Більшість хочуть збільшення зони зелених насаджень та реконструкція старих і побудова нових каналізаційних систем. З точки зору науки, справді, збільшення зони зелених насаджень зможе не лише знизити температуру повітря, зменшити швидкість вітру та стік дощових потоків, а й суттєво скоротити викиди СО2, оскільки зелені насадження є їхніми природними акумуляторами
73% пропонують збільшити площі зелених зон та розробити нові правила й методики озеленення населених пунктів з урахуванням зміни клімату та місцевих особливостей. 68% вважає потрібною реконструкцію старих каналізаційних систем та будівництво нових стоків дощової води, резервуарів для збирання дощової води.
51% відповіли, що держава повинна ефективно управляти лісами. 38% опитаних пропонують підвищити штрафи за порушення природоохоронного законодавства. 37% наголошують, що саме держава повинна зобов’язати підприємства скорочувати викиди парникових газів.
Опитування показало, що самі українці недостатньо активні в питанні протидії до зміни клімату. Тільки 47% опитаних сортують чи мінімізують сміття. Цей показник найвищий в Івано-Франківській області (62%) та найнижчий в Дніпропетровській (34%). 46% опитаних висаджують дерева. Цей показник найвищий в Івано-Франківській області (55%) та найнижчий у Київській (36%). Прикметно, що близько третини (35%) українців бережуть енергію. Варто зазначити, що тільки 30% українців користуються екологічними видами транспорту. 29% українців намагається не використовувати пластикову та поліетиленову упаковку, 28% харчується переважно місцевими продуктами, ремонтує речі замість купівлі нових (19%) та тільки 6% не споживають м’ясо і молочні продукти.
Рекомендовані заходи з адаптації
Українська кліматична мережа запропонувала приклади заходів з адаптації до зміни клімату, які застосовуються в різних країнах і можуть бути використані в Україні.
Для зменшення впливу посух на сільськогосподарське виробництво – сумісне використання дерев та зернових у сільському господарстві (Франція). Зменшенню посушливості сприяють збільшення природних запасів води, збереження дощової води (Португалія, Італія) та економія води (Іспанія), збільшення кількості зелених насаджень.
Зменшення вразливості населення щодо теплового стресу потребує прогнозування спеки, інформування про неї населення, створення зелених коридорів для притоку свіжого повітря і подолання острову тепла, створення у великих містах «островів холоду» — доступних громадських просторів з нижчою температурою. Такі заходи успішно реалізуються в Німеччині та Франції.
Зменшенню ризику підтоплення інфраструктури у містах сприяє використання міських площ для короткострокового зберігання надлишкової вологи у містах (Угорщина, Данія).
Жінки частіше скаржилися на збільшення кількості інфекційних хвороб, алергій, загострення серцево-судинних хвороб та виникнення нових видів захворювань, пов’язаних з наслідками зміни клімату, на тривожність і страх втратити роботу. Кліматична несправедливість прослідковується у тому, що жінки частіше відзначали складність оплачувати зростаючу, зокрема і через зміну клімату, вартість комунальних послуг: електроенергії для кондиціонерів, води для поливу та привозної питної води. Також, згідно опитування, жінки більш схильні протидіяти наслідкам зміни клімату особисто, ніж чоловіки, є більш дієвими.
“Зміна клімату сильніше впливає на соціально вразливі групи, зокрема на жінок, – зазначила Оксана Алієва, координаторка програми “Зміна клімату та енергетична політика” Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна. – Дослідження, проведене УКМ, підтвердило цей факт для України. На додачу, соціально вразливі групи, в тому числі люди з доходами нижче середнього, жінки, люди похилого віку зазвичай споживають менше ресурсів і таким чином зробили менший внесок у зміну клімату. При цьому ці групи мають менше ресурсів і можливостей для адаптації до наслідків зміни клімату. Тому дуже важливо враховувати думку і потреби саме цих груп під час розробки і впровадження кліматичної політики на місцевому і національному рівнях, зокрема планів з адаптації до наслідків зміни клімату”.
Антоніна Платонова, головна спеціалістка відділу політики адаптації до зміни клімату та кліматичної звітності, додала, що спланувати заходи з адаптації на локальному рівні – це обов’язок місцевої влади, згідно з Національною стратегією екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. І тут варто зважати на думку населення, донесену в опитуванні «Зміна клімату та кліматична адаптація».
Олеся Крамаренко, заступниця директора КП «Інститут розвитку міста Запоріжжя», розповіла про використання результатів опитування «Зміна клімату та кліматична адаптація» для формування планів роботи з розвитку міст. Реконструкція скверів має відбуватися з врахуванням підвищення температури та потреби висаджувати більше дерев, які даватимуть тінь, зміни рослин для озеленення вулиць на більш посухостійкі.
Юрій Іванишин, заступник Солотвинського селищного голови Івано-Франківської області, поділився, ЩО їх ОТГ планує враховувати заходи з адаптації до зміни клімату, зокрема, планує збирання дощової води та профілактики підтоплень.
СКАЧАТИ БРОШУРУ Zmina klimaty ta klimatuchna adaptacia_oputyvannia UCN
Представлене опитування проведене за фінансової підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Шведське товариство охорони природи (SSNC), та Міжнародного фонду «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
