Обговорення ролі гендерної рівності в декарбонізації та зеленому відновленні відбулося в Українському павільйоні. Чому при впровадженні локальних кліматичних рішень необхідно врахувати інтереси місцевих громад і та як використовувати потенціал гендерної рівності, читайте.
«Для України це дуже важливо. Зелене відновлення може бути використано як вихідна точка не лише для декарбонізації та екологічної модернізації, але й для соціальних трансформацій. Соціальна справедливість і гендер мають стати наскрізними питаннями екологічного відновлення, щоб ми могли відновити країну після війни краще не лише з точки зору екологічних показників», – зазначила координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна Оксана Алієва.
Згідно даних Міжнародного енергетичного агентства (IEA) тільки 5% жінок займають посади топ-менеджерок в енергетичних компаніях, а на рівні старших менеджерок працює близько 14% жінок. Жінки наразі недостатньо представлені в багатьох секторах економіки, які, як очікується, зазнають серйозних трансформацій у процесі післявоєнного відновлення, наприклад, енергетичний сектор чи металургія. Жінки становили лише 22% зайнятих у традиційній енергетиці та близько 31% у відновлюваній енергетиці в Україні у 2018 році.
При впровадженні локальних кліматичних рішень необхідно врахувати інтереси місцевих громад і використовувати потенціал гендерної рівності.
Залучати жінок-лідерок до вибору кращих для них технічних рішень, жінок до роботи на енергетичних підприємствах. Для цього мають бути розроблені державні політики гендерної рівності, підтримуватися і поширюватися кращі практики і досвід гендерної рівності у приватному секторі. Гендерна рівність це не тільки про жінок, але і про права та можливості чоловіків. Для досягнення цього необхідна дієва співпраця громад і муніципалітетів, державних органів і міжнародних інституцій, бізнесу та громадянського суспільства. З цим погодилися представниці африканських та німецьких організацій.
Генеральна директорка з питань клімату Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини Біргіт Швенк зазначила, що гендерна рівність та різноманіття в енергетично-кліматичному секторі має багато викликів. Жінки більш вразливі до наслідків зміни клімату, а також мають менший доступ до прийняття відповідних рішень.
«Для того, аби мати прогрес, ми маємо працювати над подоланням бар’єрів на шляху досягнення гендерної рівності. Ми вважаємо, що потрібно сфокусувати нашу увагу на п’яти основних напрямах. Найбільш складний з них – це робота над політикою, яка сприяє гендерній рівності. Інший виклик – технічні та лідерські навички для жінок. Крім того важливим є володіння даними щодо поточного стану, адже ми ніколи не зрозуміємо прогрес, якщо ми не знаємо, де ми наразі знаходимося. Також ми маємо бути впевнені, що створюємо різні можливості для жінок в енергетичній чи кліматичній сферах. І що найважливіше – нам потрібні історії успіху жінок з різних країн», – вважає Рана Гонейм з відділу енергетичних систем та інфраструктури організації ООН з промислового розвитку ЮНІДО.
Заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Світлана Гринчук підкреслила, що в Україні планують зелене відновлення. І при відбудові систем, треба залучати жінок. «Багато біженок з Україні нині перебувають у Європі, і ми в Україні маємо подумати, як їх повернути та дати їм кращу роботу в різних секторах енергетики та промисловості. Ми повинні залучати жінок як дизайнмейкерів у плануванні цих рішень декарбонізаціії, слухати їх думку про краще майбутнє для жінок і дітей». Таким чином, усі зацікавлені сторони отримають вигоду. Органи влади сприятимуть працевлаштуванню переміщених осіб і прийматимуть кращі рішення щодо екологічного відновлення, а бізнес отримує доступ до якісної робочої сили та матиме кращі показники ESG, додає Алієва.
Щоб змінити ситуацію, учасниці кліматичного руху хочуть ставати сильнішими, бути тими, хто творить зміни, та підтримувати одна одну.
