Україна має зменшити викиди та відмовитися від перенесення квот

На міжнародні переговори зі зміни клімату, що розпочалися 14 травня у Бонні, українська делегація вкотре подалася з позицією, що надає можливість збільшувати викиди парникових газів вдвічі, а не зменшувати їх. Це надалі стримує впровадження енергозбереження та розвиток відновлювальних джерел енергії в Україні.

«Слабкі цілі країн зі зниження викидів парникових газів надалі залишаються проблемою на переговорах. Якщо зобов’язання країн зменшити викиди парникових газів не будуть розширені ще на 6 мільярдів тон, тоді підвищення температури на Землі може сягнути 3-5 °С, що стане катастрофою. Позиція України на кліматичних переговорах є оманливою та небезпечною для планети, тому необхідно змінити мету до 2020 року та зупинити ріст викидів парникових газів на рівні 54% від 1990», – каже голова Робочої групи неурядових громадських організацій з питань змін клімату Андрій Мартинюк.

Україна їде на переговори з готовністю зменшення викидів парникових газів на 24% від рівня 1990 року (попередня ціль –20%). У дійсності, економічний розвиток України за останнє десятиліття відбувається без зростання викидів парникових газів. Тому, всупереч заявам України про зниження забруднення атмосфери парниковими газами, насправді вона отримує можливість їх нарощувати.

Під час переговорів Україні також варто добровільно відмовитися від перенесення невикористаних квот з першого періоду дії Кіотського протоколу на другий. По-перше, українська позиція і без цього є слабкою. По-друге, уже отримані за продаж квот на викиди парникових газів гроші використовуються поспіхом та неефективно. Так, було зареєстровано 987 проектів на 3,7 мільярдів гривень – при цьому скорочення викидів парникових газів від їх реалізації очікується лише на 0,069% усієї кількості викидів в Україні. Крім цього, під назвою «зелених інвестицій» в Україні намагаються реалізувати подеколи сумнівні проекти, наприклад, з оновлення автопарку Міністерства внутрішніх справ чи реконструкції сміттєспалювальних заводів.

«Ми бачимо, що в Україні є гроші на енергозбереження, але немає ані стимулів, ані механізму, який дозволить їх ефективно використати. Одним з таких механізмів для населення повинно стати часткове повернення коштів, витрачених на енергозбереження у житловому секторі та будівлях бюджетної сфери. Адже саме там зосереджений значний потенціал зменшення викидів парникових газів», – зауважує експерт Національного екологічного центру України Андрій Желєзний.

Для забезпечення виконання зобов’язань в Україні слід впровадити всебічну національну кліматоохоронну політику. Така позиція сприятиме успіху переговорів, забезпечить збереження важливих для України ринкових кліматоохоронних механізмів та стратегічно надасть можливість розвивати державу, дбаючи про довкілля.

За додатковою інформацією звертайтеся:

Андрій Мартинюк,
+ 38 0362 267891
office at ecoclubrivne.org
Голова Робочої групи неурядових громадських організацій з питань змін клімату

Андрій Желєзний,
+38 044 3537842
ferum at necu.org.ua
Національний екологічний центр України

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6