Україна збільшить свої міжнародні зобов’язання у протидії кліматичним змінам. Як це вплине на політику держави?

Сьогодні, Міністр Екології та природних ресурсів України – Остап Семерак заявив про перегляд національної цілі країни у протидії кліматичним змінам. Заява прозвучала під час міжнародних кліматичних переговорів ООН в Польщі – СOP24
Оновлення внеску потребуватиме моделювання економіки, орієнтованої на відмову від викопного палива. А досягнення оновленого внеску потребуватиме співпраці усіх міністерств в напрямку низьковуглецевого розвитку. Посилення зобов’язань країни у міжнародних кліматичних домовленостях відобразиться на усій політиці Уряду

Оновлений внесок , має бути підтриманий іншими профільними Міністерствами та Урядом і включенням кліматичних цілей у реформи економіки, інфраструктури, освіти, та ЖКГ
На сьогодні, національно – визначений внесок України у Паризьку кліматичну Угоду передбачає скорочення викидів парникових газів на 60 % порівняно з рівнем 1990 року. Україна однією з перших подала Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, як того вимагає Паризька угода. Стратегія передбачає скорочення викидів на 31-34% від рівня 1990 року. Українська кліматична мережа очікує, що новий національний внесок в Паризьку угоду буде не нижчим ніж мета передбачена стратегією.

Міністр екології Остап Семерак коментує пріоритети політики у кліматичних цілях так:
“Час усвідомити, що кліматична політика – це не лише палкі виступи зі світових сцен чи гасла, а цілком конкретні заходи із модернізації всіх секторів економіки.Саме з цих причин наш Уряд ухвалив Стратегію низьковуглецевого розвитку, що не лише дозволило Україні стати 9-ою країною світу, яка розробила даний документ, але й виписати для себе чіткі завдання щодо розвитку відновлювальних джерел енергії, заходів з енергоефективності та енергозбереження, модернізацію електромереж та транспортної інфраструктури” – пояснює Міністр на своїй офіційній сторінці у соц.мережах.

ФОТО: Міністр екології і природних ресурсів України – Остап Семерак на СОP24 ( Польща) 

Досягнення більш амбітного національного внеску потребуватиме збільшення міжнародних інвестицій в “зелені”проекти та “зелених” реформ в усіх секторах, збільшення державної підтримки заходів з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики. А головне – вектор країни на енергонезалежність за рахунок раціонального використання енергії та її генерації з відновлюваних джерел.

На локальному рівні посилення кліматичної політики означатиме, що місцеві ради і адміністрації мають збільшити фінансування заходів з термомодернізації житлового та комунального сектору. Повинні самостійно залучати та виділяти кошти на локальні програми з енергозбереження та енергоефективності, розглядати відновлювану енергетику, як основне джерело забезпечення енергією. Здійснювати інвестування зекономлених коштів від енергозбереження в нові проекти по ВДЕ.

Ілля Єременко, Голова Української Кліматичної Мережі, що також перебуває на кліматичних Переговорах коментує заяву Міністра:

“При оновленні національного внеску потрібно врахувати що багато українських міст мають власні цілі щодо скорочення викидів, і вони амбітніші ніж національні цілі. Поєднання національних і місцевих цілей необхідна для дієвого впровадження кліматичної політики” – пояснив очільник Української Кліматичної Мережі.

Перегляд внеску України у протидії кліматичним змінам відповідає запитам на локальному рівні. Влітку цього року 4 українських міста офіційно заявили про ціль на 100 % перейти на відновлювані джерела енергії до 2050 року, підписавши меморандум з міжнародною організацією 350.org. На думку очільників цих міст – ціль забезпечить енергонезалежність на локальному рівні і має довгостроковий ефект. Результат економії коштів та споживання газу за рахунок енергоефективності та ВДЕ, міста вже відчувають на собі.

Світлана Романко, регіональна координаторка міжнародної кліматичної організації 350.org у регіоні СЄКЦА коментує ситуацію з містами:

“У нас уже є міста, мери та громади, для яких перехід України на 100% ВДЕ є проголошеною ціллю та бажаною реальністю. Відповідні цілі України на національному рівні повинні складатись із нових амбітних рішень регіонального рівня, і Житомир, Львів, Чортків та Кам’янець-Подільський доводять – вони готові до енергетичного переходу. Сьогодні Україна проявила гучне кліматичне лідерство і тільки тоді, коли кожна держава у світі зробить так само, а кожне місто розробить амбітні кліматичні та енергетичні плани, ми можемо утримати глобальне потепління на рівні 1,5С” – відповіла пані Світлана.

Щоб зрозуміти, на скільки енергоефективність та ВДЕ актуальні для українців варто навести приклад програми “теплих кредитів” від Держенергоефективності. Заплановані кошти на підтримку заходів енергозбереження були використані жителями у перші 3 місяці дії програми.
Перегляд національного внеску країни до Паризької Угоди підтримують міжнародні фінансові інституції та фонди – Світовий Банк, ЄБРР, SIDA. Фахівці з «Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України» спільно з Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні у своєму дослідженні доводять – в нашої держави існують необхідні технічні та економічні спроможності перейти на 91 % споживання енергії з відновлюваних джерел.

Повний текст цитат за посиланням. 

Маргарита Мостова
медіа-координаторка Української Кліматичної Мережі

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6