Нещодавно (7 лютого 2019 року) Державне Агентство з Енергозбереження та Енергоефективності України (ДАЕЕ) прозвітувало про свою роботу за 2018 рік та поділося планами на 2019. Агентство створено в 2011 році, як профільну установу, що розвиватиме альтернативні джерела енергії в країні та скорочуватиме енергопотреби українців.
Найбільше говорили під час звіту про залучені інвестиції, працюючі механізми енергозбереження та кількість зекономленого газу. Давайте проаналізуємо «сухі» цифри а факти про співпрацю з агентством пишіть у коментарях.
Як зазначає Сергій Савчук — голова ДАЕЕ, найбільше інвестицій у вітчизняну економіку та розвиток місцевого бізнесу додала відновлювана енергетика:
“Біля 500 млн євро інвестовано у встановлення більше 2100 МВт нових потужностей, що генерують тепло «не з газу».” – заявив Савчук.
Першим кроком має бути скорочення споживання енергії тобто енергоефективність і потім – встановлення нових потужностей, що генеруватимуть енергію. Поступове заміщення газу – це позитивна тенденція тоді, коли газ не заміщують торфом або вугіллям. Нагадаємо, діяльність вугільних ТЕС на території України це одне із основних джерел викидів вуглецевого газу в атмосферу, забруднення річок, підземних вод та повітря. Наприклад, з можливими наслідками діяльності нових енергоблоків на Слов’янській ТЕС можете ознайомитися у матеріалі.
Заміщення газу біомасою також не має шкодити довкіллю. Вирощування енергетичних культур не повинно виснажувати грунти а з лісу не можна забирати всю мертву деревину, інакше він деградує.
Найчистіша енергія — це зекономлена, тобто така, споживання якої вдалося уникнути завдяки заходам з енергоефективності. Щоб перейти на 91% ВДЕ до 2050 року Україна має економити 40% енергії відносно перспективного споживання.
Альтернативний сценарій розвитку енергетики Україні з переходом на 91% ВДЕ у 2050 році.
Понад 1,2 млрд євро інвестовано у 1300 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики з початку 2015 року — стверджують в ДАЕЕ.
Дійсно, Агентство взяло курс на збільшення потужностей відновлюваної енергетики (ВДЕ) Адже згідно нової Енергостратегії України до 2035 року, частка енергії з ВДЕ у загальному енергобалансі країни має становити 8 % до 2020 року та 35 % до 2035 року. В країні все більше набувають популярності сонячні електростанції промислових масштабів. Наприклад, за минулий рік кількість промислових СЕС зросла майже вдвічі – 730 млн євро вкладено в нові станції сумарною потужністю 813 МВт “зеленої енергії”. Переважно це новий вид бізнесу, адже досі в Україні один із найпривабливіших «зелених» тарифів на «сонячну» енергію – від 5 до 14 гривень. Слід зазначити, що якщо виробництво електроенергії з СЕС для непобутових споживачів стимулюється добре, то виробництво енергії з біогазу не має таких вигідних умов. Тариф на енергію з сміття значно менший, хоча в цьому напрямку регіони мають значний потенціал.
За весь 2018 рік встановлено 1388 МВт потужностей СЕС серед яких 157 МВт електроенергії, що генерується приватними (домашніми) станціями, які встановили українці. Уряду подано Законопроект про «Зелені аукціони», який передбачає тендерний механізм на закупівлю державою енергії від об’єктів відновлюваної енергетики.
Графік: публічна презентація ДАЕЕ про роботу у 2018 році
Наведена у графіку динаміка показує, що, сьогодні, найбільшу кількість енергії генеруть великі СЕС, лише незначна частка припадає на домашні електростанції та біогазові установки. Але саме розподілена генерація енергії, яка продукується на дахах українців – є основним показником енергетичної незалежності і демонструє потенціал відновлюваної енергетики для звичайного громадянина.
Про переваги розподіленої (домашньої) генерації енергії з сонячних, вітрових та інших станцій читайте у матеріалі членів УКМ — фахівців Екодії.
При спорудженні нових об’єктів ВДЕ, що принесуть великі інвестиції та надходження до бюджету варто враховувати і вплив таких станцій на довкілля і туристичний потенціал. Наприклад, зараз і досі точаться дискусії між орнітологами, екологами та власниками Сиваської вітроелектростанції на тему того, на скільки нові потужності ВЕС зашкодять фауні озера Сиваш.
“Останні 4 роки, зокрема 2018 рік, відзначилися суттєвими здобутками у питанні економії енергетичних ресурсів – повідомляє Савчук.
“6 млрд м3 газу у рік зменшено у 2018 р. у порівнянні з 2014 р. такими категоріями, як населення, бюджетна сфера та теплокомуненерго. Це означає, що близько 1,2 млрд євро у рік заощаджено на закупівлі імпортного газу;
більше півмільйона українських сімей (а це фактично вся Черкаська область) утеплилися та заощаджують до 70% на комунальних послугах завдяки співфінансуванню «теплих кредитів» із державного та місцевих бюджетів. У 2018 р. програмою скористалися ще 150 тис. родин.” – йдеться в прес-релізі презентації ДАЕЕ.
Це дійсно суттєвий показник роботи Агентства. Програма «теплі кредити» все більше набуває популярності серед населення та демонструє попит на технології енергозбереження. На жаль, у минулому році Уряд країни виділив все ті ж 2 млрд грн на всю галузь енергоефективності України. Це лише близько 0,5 % від загального бюджету країни. Українці з нетерпінням чекають на стабільну роботу нового Фонду Енергоефективності країни, який на старті своєї роботи має 1,6 млрд грн державної підтримки. І лише 400 млн залишається на комплексну енергомодернізацію українських домівок. Як показує практика 2018 року цієї суми вистачає лише на три місяці дії програми «теплі кредити», що розрахована на рік. За 90 днів громадяни, шляхом отримання кредитів в державних банках, повністю використали надані державою кошти. Тож, всі організації Української Кліматичної Мережі наполягають на збільшенні фінансування енергоефективності країни — об’єктивно це має бути не менше 1 % видатків з бюджетів всіх рівнів, що будуть спрямовані на енергоефективні заходи.
Про попит на “теплі кредити” та додаткові механізми для утеплення домівок свідчать і у самому Звіті:
“- тільки за 2018 р. понад 1600 ОСББ модернізували багатоповерхівки за «теплими кредитами» на суму близько 470 млн грн., що більше, ніж за усі попередні роки разом узяті. Це свідчить про підвищення свідомості ОСББ щодо необхідності комплексно утеплювати будинки;
-у 5 разів збільшено обсяг фінансування місцевих програм здешевлення «теплих кредитів»: із 34 млн грн. у 2015 р. до 170 млн грн у 2018 році”
УКМ зробили міні-дослідження місцевих та обласних програм, що надають фінансову підтримку для енергоефективних заходів у ОСББ та приватних будинках. Ми проаналізували 9 областей та 18 міст аби зрозуміти як реально функціонує програма по здешевленню «теплих» кредитів та скільки коштів виділили на неї в області та місті.
Наприклад, бюджет Полтавщини (населення майже 1,5 млн осіб) у 2018 році дорівнює 10,4 млрд грн. На заходи енергоефективності виділили 0,02% від загального бюджету області. Переважно цей показник не перевищує 0,2 % бюджету міста. Найбільше фінансують енергоефективність у домівках своїх містян – Львів так Чернігів: 0,15% 0,17% від міського бюджету за 2018 рік.
Із 197 місцевих програма підтримки енергозбереження тільки третина прийнята з фінансуванням, тобто в бюджетах є закладені кошти на їх виконання.
“У 10 разів збільшено кількість укладених енергосервісних (ЕСКО) контрактів у 2018 р. порівняно із 2016 р. – підписано 210 ЕСКО-договорів на суму контрактів понад 200 млн гривень); Видано 440 атестатів для енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем” – свідчать у Держенергоефективності.
ЕСКО – контракти в Україні – реальний механізм залучення інвестицій від бізнесу для закладів державно- комунальної сфери. За реальні кошти інвестора, наприклад звичайна сільська школа, має реальну економію енергоресурсів. Адже за схемою ЕСКО приватна компанія модернізує заклад за власний кошт, гарантує економію і комфорт у приміщеннях. За рахунок різниці між вартістю споживання енергії до модернізації і після неї – бізнес повертає свої інвестиції протягом кількох років.
ЕСКО контракти запроваджені в Україні з 2017 року. Гарний приклад є у селі Зубівка на Полтавщині -інвестор вклав 1 млн. грн. На заміну старої котельні навчальний заклад має автономне теплогенеруюче обладнання, що заощаджує 64% на використанні тепла.
Але перед тим, як утеплити будинок, варто знати як, де і чим. Причини найбільших енерговтрат покаже якісний енергоаудит приміщення. І якщо Європа масово використовує цю послугу при плануванні, спорудженні, і експлуатації своїх будівель, то в Україні ще 2 роки проведення енергетичного аудиту було винятком, а не регулярною практикою. Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» № 2118-VIII, який почав діяти з 23 липня 2018 року енергоаудит є обов’язковим для 4 видів будівель, серед яких:
- будівлі, у яких здійснюється термомодернізація, на котру надається державна підтримка;
- об’єкти нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, що за класом відповідальності належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, які визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
Новий Закон регламентує такі процеси і вводить поняття як «енергетична ефективність будівлі», «енергетичний сертифікат», «мінімальні вимоги до енергетичної ефективності», «сертифікація енергетичної ефективності» тощо.
Якщо енергоаудит є не обов’язковим, то точно рекомендованим. То й виконувати його має сертифікований енергоаудитор. І країна вже почала навчати таких фахівців. З’явилися навіть цілі асоціації енергоаудиторів, академії, курси та спеціальності у вузах. Така тенденція розвитку енергоменеджменту та фахових знань про енергоаудит і енергоефективність у громадах позитивно впливає і на розвиток енергетичної незалежності та розбудови партнерства з країнами ЄС. Адже, одним із зобов’язань України як члена Енергетичного співтовариства є імплементація в національне законодавство вимог Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2010/31/ЄС «Про енергетичну ефективність будівель» у межах виконання ратифікованого Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
Маргарита Мостова
медіа координаторка УКМ
