Як змінюватиметься клімат Закарпаття. Усе по поличках від кліматологині

Регіон потерпає від погодних аномалій — наслідків зміни клімату. Що відбуватиметься з кліматом та погодою на Закарпатті наступні 30 років?

Цьогоріч Закарпаття в центрі кліматичної загрози. Спочатку зима 2020 дивує весняною, а іноді, і літньою температурою, та повертається в травні зі снігопадами та заморозками. Далі на зміну тривалому посушливому періоду приходять затяжні зливи, що зумовлюють паводки, селеві потоки та значні руйнування і збитки. Сильні грози, град, шквали стають усе частішими. Що відбувається, і до чого готуватися — пояснює в нашому матеріалі Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.

«Погода в тому чи іншому регіоні залежить від циркуляції в атмосфері, та підстильної поверхні, тобто природного ландшафту. Зміни в складі атмосфери й ландшафту зумовлюють особливості погодних умов та їхній перебіг на певній території. Характерний для цієї місцевості, зокрема Закарпатського регіону, багаторічний режим погоди формує регіональний клімат. Ми все частіше стаємо свідками екстремальної, нетипової для Закарпаття, погоди, це говорить про те, що клімат змінюється». — пояснює пані Віра.

 

Як змінюється клімат у регіоні і як це зрозуміти?

Важливий показник, що може свідчити про зміни клімату, та й загалом стан кліматичної системи є температура повітря. Вона є одним із найважливіших елементів погоди і клімату, оскільки тепло лежить в основі всіх атмосферних процесів і зумовлює стан кліматичної системи. Тож, зміна температури свідчить про зміну кліматичної системи. Проявом цього є зміна середніх багаторічних метеорологічних показників (температури повітря, вологість, швидкість вітру, опади та ін.), які являють собою кліматичні норми. Відповідно до Технічного регламенту Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), кліматичною нормою є середні багаторічні значення показників за 30 років, що називають кліматичним періодом. Сучасні кліматичні норми — це середні дані метеорологічних показників, що були отримані за період із січня 1991 по грудень 2020 року. Ці кліматичні норми беруть до уваги при плануванні соціального й економічного розвитку регіону, проєктування будівель і споруд, конструюванні приладів, їхньої експлуатації та інше.

Чим більше погода й температура в регіоні зараз відрізняється від, прийнятої раніше, кліматичної норми, тим більше, це явище можна назвати не нормальним, екстремальним для регіону.

Тож, порівняймо, як сьогоднішні погодні показники на Закарпатті відрізняються від базової кліматичної норми регіону, та чому такої погоди не витримує інфраструктура.

«Інфраструктурні об’єкти області здебільшого здатні витримати погодні явища, характерні для кліматичної норми регіону, але не екстремальні показники.» — зазначає науковиця.

 

Як може змінитися клімат до 2050 року порівняно із сьогоденням?

Останні 60 років температура повітря на Закарпатті змінювалась. Проте, на відміну від інших регіонів, ці зміни були досить різними. У 60-ті, 70-ті та до середини 80-их років зауважували зниження середньої за рік температури повітря, а з кінця 80-их — навпаки, її зростання.

Найбільше температура змінилася упродовж останніх 30 років — аж на 0,62 ˚С за 10 років. Це майже втричі перевищило зміну середньої за рік глобальної температури — 0,20 ˚С за 10 років.

«Останнє десятиріччя, особливо, період із 2015 по 2019 роки, виявилися найтеплішими за останні 60 років і, ймовірно, за увесь період інструментальних спостережень за погодою. Починаючи з 2007 року, аномалії середньої за рік температури повітря перевищили 1,0 ˚С, а в певні роки, їхні значення сягали вище 2,0 ˚С. П’ять найтепліших років за шестидесятиріччя спостерігаємо в ХХІ столітті. Дуже ймовірно, що 2020 рік на Закарпатті також стане аномально теплим». — передбачає Віра Балабух.

а) середня за рік температура повітря та її аномалії

б) рейтинг 5-и найтепліших років, починаючи з 1961 року

Рис.1 — Середня за рік температура повітря та її аномалія відносно кліматичної норми (1961–1990 рр.) (а) та рейтинг 5-и найтепліших років з 1961 року (б) у Закарпатській області

 

За останні майже тридцять років (1991–2019 рр.) на Закарпатті спостерігається стійке зростання температури повітря упродовж усього року. Середня річна температура повітря в цей період виросла на 0,7 -0,8 ºС відносно кліматичної норми. Так, літо й зима стали теплішими на 1,40С та 0,90С відповідно. Найбільш суттєво підвищилася температура повітря в січні (1,60С), серпні (1,70С) та липні (1,40С). Середня температура перехідних сезонів (осені та весни) виросла на 0,5 — 0,60С.

а) аномалії середньої за місяць температури повітря

б) аномалії середньої за сезон температури повітря

Рис.2 — Аномалії (˚С) середньої за місяць (а) та сезон (б) температури повітря у 1991–2019 рр, відносно кліматичної норми (1961–1990)

 

Як зміна температури впливає на сезони року?

Через ріст середньої температури повітря влітку, літо на Закарпатті продовжилося майже на два тижні за останні десятиріччя. Майже на тиждень виросла тривалість періоду активної вегетації як холоднолюбних культур, так і теплолюбних. Збільшується кількість спекотних днів із максимальною температурою вище 25°С майже на два тижні, а днів зі спекою вище 30 °С стало більше аж на тиждень.

Хоча тривалість холодного періоду на Закарпатті суттєво не змінилась, але морозних днів стало майже на тиждень менше. Холодних днів із морозом -10°С, -15°С, -20 °С і нижче стає все менше. Ці зміни зумовили суттєве підвищення мінімальної температури в холодний період та зменшення тривалості опалювального сезону (із середньою добовою температурою менше 8°С).

Зміна термічного режиму на Закарпатті супроводжується зміною режиму зволоження. Річна кількість опадів в області змінилася не суттєво, але відбувся їх перерозподіл між сезонами: влітку на 10 % менше зволоження, а восени на 20 % більше. Максимальна кількість опадів спостерігається тепер не в червні, а в липні.

а) аномалія річної суми опадів

б) середня за добу кількість опадів

Рис. 3– Зміна річної суми опадів у 1991–2019 рр. відносно кліматичної норми (1961–1990 рр.) та міжрічна мінливість середньої за добу кількості опадів на Закарпатті

 

Збільшення кількості опадів восени на Закарпатті, зумовило зростання зволоженості території в цей же період. Але літо стає все посушливим, спекотним.

а) аномалії (%) кількості опадів за місяць

а) аномалії (%) кількості опадів за сезон

Рис.4 — Аномалії середньої за місяць (а) та сезон (б) кількості опадів у 1991–2019 рр, відносно кліматичної норми (1961–1990)

 

Але й дощі, на сьогодні, стають більш інтенсивними. Усе частіше бувають сильні зливи, шквали, грози, які є великим випробуванням не тільки для інфраструктури, а і для екосистем.

Велика кількість сильних дощів спостерігається вже не лише в липні, але й  у серпні, а також, в деякі роки, й у вересні. Зросла також кількість небезпечних і стихійних дощів у холодний період, особливо в осінні місяці. Проте, кількість дощових днів влітку зменшується, особливо упродовж останнього десятиріччя.

Підвищення температури повітря в холодний період зумовило зміну структури опадів. На Закарпатті взимку все частіше трапляються дні з дощем і все менше зі снігом. Підвищення температури повітря, особливо мінімальної, зумовило також збільшення повторюваності мокрого снігу, налипання мокрого снігу та ожеледі й ожеледиці небезпечного діаметру. Але дні зі снігом перетворюються на дні великих снігопадів.

 

Як зміна клімату змінить Закарпаття найближчі 30 років?

У період 2021–2050 років зміна клімату, яка спостерігалися в Україні та на Закарпатті упродовж останніх десятиріч, буде продовжуватись. За реалізації сценарію SRES A1B* у регіоні можна очікувати подальше підвищення як середньої, так і максимальної та мінімальної температури протягом усього року. Температура повітря може зрости на 1,1–1,2 °С. Найбільше зростання можливе восени (1,3°С), особливо в жовтні (2,3 °С), та взимку (1,4 °С), переважно в лютому (2,1 °С).

*—  Мова йде про можливі сценарії зміни клімату, які залежать від сценаріїв розвитку суспільства. Тому коли ми говоримо про можливу зміну клімату, то мова йде не про прогноз, а про можливий сценарій зміни клімату. Таких сценаріїв може бути кілька.І їх розробляють залежно від того, яка кількість парникових газів очікується. У даному випадку розглядаються проекції зміни клімату для сценарію А1В.

а) аномалії середньої за місяць температури повітря

б) аномалії середньої за сезон температури повітря

Рис.5 — Ймовірні зміни (˚С) середньої за місяць (а) та сезон (б) температури повітря у 2021–2050 рр, відносно кліматичної норми (1961–1990)

 

До середини ХХI століття на Закарпатті можна очікувати істотне збільшення тривалості теплого періоду. Весна настане раніше, літо стане довшим. Тривалість теплого періоду до 2050 року може вирости майже на 2–3 тижні в порівнянні з останніми десятиріччями. На 2–3 тижні збільшиться тривалість вегетаційного періоду та періоду з активною вегетацією, що значно посилить агрокліматичний потенціал території області, і сприятиме вирощуванню більш теплолюбивих культур. Період вегетації починатиметься раніше й пізніше закінчуватиметься. Але пізні весняні заморозки можуть створити загрозу для рослин та врожаю. Збільшення тривалості теплого періоду, ймовірно супроводжуватиметься зростанням кількості спекотних днів із денною температурою вище 25 і 30 °С. Більш ніж на два тижні (16,5 днів) може зрости тривалість літнього сезону й періоду літньої рекреації.

У холодний період на Закарпатті може зменшитися кількість морозних днів. Втратимо близько 8–10 днів із температурою -10 0С і нижче, 2–4 дні з морозами -15 0С і нижче і 1–2 дні з морозами -20 0С і нижче. Тож, зима стане коротшою й менш суворою.

До 2050 року на Закарпатті зміниться й режим зволоження. Хоча кількість опадів за рік варіюватиме несуттєво (5–8 %), проте випадатимуть вони неоднорідно упродовж року. Взимку можливе значне (23 %) збільшення опадів, переважно за рахунок грудня та лютого. Кількість опадів за літо також суттєво не зміниться, проте в липні їх буде більше, а в серпні — менше. Зменшення опадів у теплий період + підвищення температури повітря = дефіцит вологи і зростання посушливості в регіоні

а) кількість опадів за місяць та їхня зміна відносно кліматичної норми

б) аномалія середньої за сезон та рік суми опадів

Рис. 6. — Проєкції зміни кількості опадів за місяць та сезон у 2021–2050рр відносно кліматичної норми (1961 — 1990гг.) на Закарпатті

 

Але аномальні погодні явища будуть траплятися частіше. Істотно збільшиться кількість екстремальність опадів. Хоча середній за рік добовий максимум опадів до 2050 року на Закарпатті може вирости несуттєво (біля 4 %). У травні, вересні та грудні опади можуть бути більш значними та інтенсивними. Усе це призведе до того, що кількість днів із сильними опадами до середини ХХI століття буде зростати. Більш суттєво інтенсивність опадів збільшиться взимку.

Зміна температури й режиму зволоження зумовить зміну гідрологічних характеристик річок у гірській частині області, зокрема в Рахівському районі, де знаходиться верхів’я Тиси. Наприкінці осені та в зимовий період у районі може збільшитися середній стік за рахунок дощів та танення снігу. Влітку водність річок зменшиться в середньому до 5–10 % зі зменшенням опадів, але очікуються й паводки через інтенсивні дощі. Осінній період за водністю загалом не зміниться, зменшення опадів у жовтні (-35 %) компенсується їх збільшенням у вересні та листопаді (відповідно +17 % та+4 %). За рік співвідношення між дощовими та сніго-дощовими паводками не зміниться.

Тож, розслаблятися не варто. Закарпаття, як і вся Україна потребує негайних заходів з адаптації до нових кліматичних умов уже сьогодні. Інакше, не уникнути збитків як для людей, так і для природи.

Результати оцінки ймовірних змін клімату до середини ХХІ століття та частково зміни кліматичних показників у сучасний кліматичний період отримано в рамках проєкту HUSKROUA 1001/079 «LOC-CLIM-ACT: Місцеві дії щодо впливу кліматичних змін» що виконувався при реалізації Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства й Партнерства (ТКС ЄІСП) Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна. Проєкт впроваджувався громадською організацією «Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА»

Текст:

Балабух Віра — вартова клімату УКМ

Маргарита Мостова — медіа координаторка УКМ

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6