Представляємо сучасне наукове дослідження, виконане кліматологами та географами за участі експертів ГО «Екодія», про вплив зміни клімату на водні ресурси України.
За незалежними оцінками, 40% населення Землі вже до 2030 року зіткнеться із глобальним дефіцитом води. Крім того, майже на всій планеті спостерігається посилення негативного впливу на кількісний та якісний стан водних ресурсів таких чинників як землекористування, збільшення кількості населення, забруднення води та зміна клімату.
У новому дослідженні подано:
- оцінку очікуваних змін кількісних характеристик водних ресурсів України під впливом зміни клімату,
- аналіз ймовірної вразливості основних водокористувачів,
- оцінку ролі водно-болотних угідь у формуванні водних ресурсів.
Та надані рекомендації щодо адаптації водного сектора України до зміни клімату.
Автори дослідження – Сергій Сніжко, д.г.н., проф., завідувач кафедри метеорології та кліматології КНУ імені Тараса Шевченка; Ольга Шевченко, д.г.н, доцент, заступник декана географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка; Юлій Дідовець, PhD, науковий співробітник Потсдамського інституту досліджень впливу клімату.
Експерти розраховували зміни середнього річного водного стоку восьми річкових басейнів України: Дніпро, Десна, Прип’ять, Сіверський Донець, Дністер, Південний Буг, Західний Буг, Тиса.
Узято два майбутні періоди (2041–2070 рр. та 2071–2100 рр.) за двома сценаріями: «м’який» сценарій, який відповідно до Паризької угоди передбачає зменшення викидів парникових газів, та «жорсткий» сценарій, який не містить заходів з адаптації чи пом’якшення клімату.
За результатами оцінки, відмічалося, що протягом ХХІ ст. в Україні (за винятком річкових басейнів у межах Українських Карпат і Закарпаття) буде спостерігатися зменшення водного стоку на 25–50%.
«З 2041 року можливе припинення місцевого поверхневого стоку в маловодні роки в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Наприклад, у Запорізькій області «кліматичний стік» може зменшитися в 10 разів, у Дніпропетровській у 6 разів, у Миколаївській в 3,6 рази, а в Криму — вдвічі, – сказано в дослідженні. – Зниження стоку для Прип’яті, Південного Бугу та Дністра можуть досягти значення мінус 30% до кінця століття».
Проаналізовано також вразливість різних секторів економіки до зменшення водних ресурсів. Так, найбільш вразливими є енергетика, металургія, сільське господарство.
Населення страждатиме від погіршення якості води як внаслідок антропогенних, так і природних чинників.
Пропонуємо ознайомитися з результатами дослідження детальніше.
Читати публікацію «Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України»>>
