Один із наслідків зміни клімату в Україні – поширення по всіх регіонах інвазивної карантинної рослини амброзії, яка є сильним алергеном. Розповімо, як бореться з амброзією та стимулює міську владу рух «Запоріжжя без амброзії», досвід якого вже запозичили кілька міст.
Як місто долає амброзію
П’ятий рік у Запоріжжі діє міська цільова Програма боротьби з карантинними рослинами на 2016-2025 роки. За офіційною інформацією, на 2020 рік механічний метод (4-6 разові косовиці та виривання вручну) застосовано комунальниками на загальній площі 3216 га. Хімічним методом опрацьовано 22,9 га. Фітоценотичним методом охоплено 6340 м ². Проведено 246 перевірок фітосанітарного стану районів міста. Промислові підприємства також підтримали міську програму боротьби з карантинними рослинами та скосили близько 140 га амброзії.
Протягом весняно-осіннього сезону триває обробка територій, які перебувають у комунальній власності. Фахівці обробляють і «безхозні» ділянки. З підприємцями та мешканцями приватного сектору представники районної влади проводять роз’яснювальну роботу.
Кілька років з червня при управлінні з питань екологічної безпеки міської ради працює «гаряча лінія», яка приймає дзвінки від мешканців про виявлені місця зростання амброзії. Скарги приймають і муніципальна «гаряча лінія», і районні адміністрації.
Інспекція з благоустрою міської ради проводить рейди та накладає штрафи, переважно на підприємців та представників бюджетних установ і організацій.
Із 2020 року запроваджено можливість громадського контролю за якістю виконання робіт та використання бюджетних коштів у знищенні карантинних рослин.
Районні адміністрації заздалегідь розміщують на сайті Запорізької міської ради плани-графіки виконання робіт на територіях районів, в яких відображено інформацію про дату проведення робіт, адресу ділянки, метод, який буде застосовано, а також звіти про виконання зазначених планів-графіків.
Тож міська влада тепер пишається тим, що посідає найвищі позиції рейтингу в Україні щодо очищення від карантинних рослин. Звісно, до повної перемоги над амброзією далеко, але зроблено дійсно багато.
Етап 1. Адвокація
Починалося все з особистої ініціативи однієї людини. Микола Ралик – не професійний активіст, а підприємець, який хотів реально вирішити проблему амброзії в місті.
“Я зробив навколо багатоповерхівки, де я живу, територію без амброзії радіусом 50 метрів – і відчув значне полегшення. Тоді почав наймати безробітних і збільшим радіус до 100-150 м. Паралельно почав проводити роботи навколо офісу на Портовій”, – розповідає Микола Ралик.
Якось, почувши історію про успішний досвід адвокації велоруху в Амстердамі, Микола Ралик вирішив зробити так само. У 2010-2011 роках Микола Ралик почав писати скарги меру, в інспекцію з благоустрою, в департамент екології, вимагати знищення амброзії, давати інформацію в соцмережах, залучати інших містян. У 2014 році створив групу та громадську ініціативу «Запоріжжя без амброзії». Його підтримали місцеві активісти Олександр Костенко, Ірина Пірогова, Тетяна Ярмохіна, Саша Ралик, Сергій Вінник, Тетяна Жавжарова, Тала Лимонова і ще десятка два людей. Писали пости у Фейсбуці, влаштовували конкурси та челенджі з виривання карантинної рослини і піднімали активність громади.
В 2015 році Ралик почав працювати з міською владою: прийшов з листами-зверненнями на депутатську комісію з екології, щоби привернути їх увагу до проблеми. Інформував журналістів, залучав до різних активностей місцеві громадські організації та ініціативні групи мешканців. Ті влаштовували суботники, конкурси з виривання амброзії, писали пости та статті у ЗМІ.
Етап 2. Міська цільова програма
Дослухаючись до вимог громадян, у 2015 році міська рада почала складати програму боротьби з амброзією. Важливий нюанс: активісти брали участь у обговоренні та покращенні програми з самого початку: у робочих групах, засіданнях депутатської комісії з екології.
Програма боротьби з карантинними рослинами на 2016-2025 роки була затверджена рішенням Запорізької міської ради у березні 2016 року. За програмою, застосовують комплексно три методи боротьби – механічний, хімічний та фітоценотичний (агротехнічний).
Механічний спосіб – косіння амброзії – лишається основним як найбільш дешевий, але і найменш ефективний. Навіть після 3-4 разового косіння, амброзія здатна цвісти. Також якщо скосити запізно, у вересні, коли рослина має насіння – то це означає розсіяти його ще більше. Тож найкращий спосіб – виривання з коренем. Його застосовують комунальники у запорізьких парках.
Хімічний спосіб полягає у тому, що для оббризкування рослини використовується спеціальний препарат на основі бішофіту, який вибірково знищує амброзію. Це не типовий гербіцид: коли препарат розкладається, він збагачує ґрунт мікродобривами. Хімічно обробляють ділянки, де амброзії багато, але немає скупчень людей.
З 2017 року застосовують фітоценотичний спосіб – це біологічний метод витіснення амброзії іншими, спеціально підібраними рослинами.
«У природних біоценозах амброзії немає, це занесена карантинна рослина. Якщо газон щільний, з часом трави зможуть витіснити амброзію. Особливо якщо додати механічний метод і виривати ті паростки амброзії, які таки проростуть, то за пару років газон буде чистим. Які саме рослини у ваших умовах найефективніше зможуть витіснити амброзію, необхідно проводити дослідження», – зазначає Олена Дубова, доцент кафедри садово-паркового господарства та генетики ЗНУ.
Територію, де зростає амброзія, обробляють культиватором, засівають різними травами шляхом гідропосіву. (Насіння поєднується зі стимуляторами росту, спеціальним клеєм та іншими складовими). Висаджене таким чином насіння повинно витісняти амброзію. Втім, доводиться перші роки виривати шкідника вручну. У центральній частині Запоріжжя висаджують суміш газонних декоративних трав. На пустирях на околиці – суміш злаково-бобових декоративних низькорослих рослин.
Підбір трав має проводитися з урахуванням умов зони вирощування та умов міста. Запорізький Зеленбуд засівав райграс багаторічний («пажитниця»), кострицю («костриця») червону, тонконіг луговий. Але вони виявилися не досить посухостійкі для клімату Запоріжжя.
Етап 3. Постійний контроль громади
Наявність міської програми не означає автоматично, що вона буде виконуватися якісно. Необхідний постійний контроль виділення і розпорядження коштами з боку громади», – підкреслює Микола Ралик. Це постійне відвідування засідань робочої групи при міській раді для боротьби з карантинними рослинами, запити і дзвінки до керівників районів. Важливішим є публічний розголос та критика. Активісти контролюють прозорість проведення тендерів у різних районах, оприлюднюють суми та порівнюють ефективність використання коштів у різних районах, тиснуть, що дало змогу знизити вартість робіт.
У 2021 році спрацював челендж букет_амброзії, де запоріжців просили поширювати фото вирваної з коренем в Інтернеті та вказувати місце зростання.
«Довелося сильно тиснути. Зате амброзія стала на порядку денному у міської влади. Якщо далі так активно працюватимемо, то повністю вирішимо цю проблему у місті», – підсумовує Ралик.
Намагають взятися активісти і за область. Обласна програма ліквідації амброзії теж була розроблена, але отримала багато претензій.
Запорізькі активісти готові ділитися досвідом з іншими містами, але вважають, що потрібна загальнодержавна програма боротьби з амброзією та спрощення механізму притягнення до відповідальності, збільшення штрафів щодо тих, хто на своїх територіях не бореться з амброзією.
Висновки. Коротка інструкція
Поради з досвіду Миколи Ралика тим, хто хоче в своєму населеному пункті позбавитися амброзії.
- Створіть групу в соціальних мережах: “Назва міста” без амброзії.
Почніть публікувати там хоча б раз на тиждень інформацію про реальний стан боротьби з амброзією в населеному пункті.
- Відмітьте на карті ambrozii.net всі місця росту амброзії і напишіть на початку червня голові населеного пункту запит: який план дій з ліквідації амброзії на ділянках, котрі ви відмітили на карті і дайте їм посилання на карту. В середині липня повторно напишіть скаргу: просіть ліквідувати цю амброзію до стану припинення вегетації, а якщо є брак коштів, то забезпечити її косіння таким чином, щоб стебла не залишилося, лише корінь.
Скаргу пишіть через Урядовий портал: https://ukc.gov.ua/appeal/?. На ці скарги реагують краще. Якщо ви не отримаєте адекватного реагування, то напишіть туди ж скаргу на бездіяльність посадовців вашого населеного пункту. Попросіть призначити комісію для виявлення винної особи в ігноруванні вашої скарги і щоб повідомили Вас про заходи попередження подібних порушень у майбутньому.
На початку серпня, якщо амброзію скосили, пишіть повторну вимогу, щоб її скосили повторно до 25 серпня, коли на амброзії з’явиться насіння.
Таку систему скарг треба повторювати щорічно, до тих пір, поки владі не набридне писати відписки і вони не вживуть ефективних заходів знищення амброзії.
- Пишіть щотижня в різні інстанції пропозиції прийняти програму боротьби з карантинними рослинами і включення Вас у робочу групу з контролю за виконанням цієї програми. Залежно від відписок плануйте інші запити і пропозиції, поки або ви, або влада не здадуться. Не спішіть думати, що здатися маєте ви.
- Зберіть групу 5-10 таких, як ви, котрі зацікавлені у знищенні амброзії. Організуйте чат, щоб ділитися думками, що робити далі, періодично збирайтеся на пікніки і плануйте спільні дії із впливу на амброзію. Можете підключати он-лайн запорізьких активістів, вони поділяться досвідом.
- Тисніть в одному напрямі на владу і розраховуйте вклад свого часу так, щоб вас вистачило років на десять. Амброзія за рік не здасться.
Фото: з архіву Миколи Ралика
