Без газової голки: яким чином Україна досягне енергонезалежності?

Війна показала нам криваву ціну залежності від російського викопного палива. Юридично Україна не імпортує газ з рф , фактично – так, тому від цього імпорту треба якомога скоріше звільнитись. Але чи економіка та енергетика України здатна жити без газової голки? Розбираємося.

“Україна декларує, що з листопада 2015 року не купує природний газ у росії. Але насправді продовжує здійснювати транзит та віртуальний імпорт, розраховуючись за газ із західними трейдерами. Питання енергетичної безпеки – це не лише чий газ ми використовуємо, а комплекс рішень та заходів, – підкреслює енергоменеджер, експерт ГО «Екоклуб» Дмитро Сакалюк. – Україна розпочала процес термомодернізації та заміщення природного газу, але він був в’ялим, та не призвів до повної відмови його використання».

 

Взимку не змерзнемо

Минулого року Україна в 6 разів скоротила імпорт газу – до 2,6 млрд м3. Ми на 80% забезпечували себе газом власного видобутку. Обсяг власного видобування газу в Україні складає близько 20 млрд м3 /рік.

«Через значні руйнування промислових підприємств, інфраструктури міст та теплогенеруючих об’єктів, а також скорочення промислового виробництва, споживання газу цього року відчутно впаде – більше ніж скоротиться наш власний видобуток. Його має вистачити на потреби як населення, так і промисловості  (які значно скоротилися через знищення ряду великих промислових підприємств) та оборонного комплексу», – вважає експерт з енергетики УКМ Олег Савицький.

Експерт наводить аргументи щодо цього. Так, Україна має величезні підземні сховища газу, сукупна ємність яких близька до нашого загального річного споживання газу, які уже наповнює. Для прикладу, на початок опалювального сезону 2021/2022 рр. в ПСГ України було накопичено 18,7 млрд м3 природного газу, що стало достатнім для повного забезпечення опалювального сезону.

Найближчим часом будуть завершені роботи по переналагодженню газотранспортної системи Польщі на роботу в новому напрямку північ-південь, що дозволяє закачувати в наші сховища газ з Норвегії, або отриманий зі світових ринків зрідженого природного газу через морські термінали.

«Дефіциту газу цієї зими не буде, навіть якщо Росія повністю зупинить постачання свого газу в Європу. Але будуть значні проблеми з теплозабезпеченням міст через руйнування або пошкодження інфраструктури», – робить висновок Савицький.

На думку Сакалюка, у ситуації повномасштабної війни з руйнуванням десятків тисяч будівель та об’єктів критичної інфраструктури критичнішим питанням є не відмова від газу, а в принципі забезпечення теплом людей в наступний опалювальний сезон. Від громади до громади складність виконання цього питання дуже різниться. 

 

Про імпорт газу треба забути

Наша держава намагалася підтримувати курс на декарбонізацію, приймаючи документи зі стратегічними цілями відмови від вугілля, газу та переходу на відновлювальні джерела енергії.

Уряд України, в особі Міністерства енергетики України, долучився до розробки Плану RePowerEU і сьогодні чітко заявляє, що післявоєнна відбудова енергетичного сектору України має засновуватися на відмові від імпорту російського палива відповідно до принципів Європейської Зеленої Угоди, Плану Fit for 55 та RePowerEU, тобто за рахунок розвитку таких «зелених» джерел енергії як вітер, сонце, мала гідроенергетика, біоенергетика та «зелений» водень.

Як доводить Катерина Книш, керівниця аналітичного департаменту Секретаріату УВЕА, «Україна володіє значним потенціалом з розвитку вітрової енергетики, як наземної, так і морського базування, та сонячної енергетики; має достатньо водного ресурсу для будівництва малих гідроелектростанцій; є багатою на біоресурси; визначається Європою майбутнім хабом із виробництва «зеленого» водню, який може використовуватись для декарбонізації усіх галузей енергетики».

Усі ці технології є основою енергетичної незалежності та інвестиційної привабливості держави. Окрім того, в Україні є потенціал для будівництва гібридних електростанцій (вітер+сонце+водень), які направлені як на збалансування попиту і пропозиції, так і на підвищення частки ВДЕ в енергоміксі.

Також уряд України дбає про балансування даних технологій через, наприклад, узаконення систем накопичення та зберігання енергії.

 

Напрямки заміщення газу: вибір є

Давайте дивитися в майбутнє: попереду відбудова зруйнованих міст – і газу промисловості знадобиться більше. «При прогнозованих планах розвитку до 2030 р. Україна здатна повністю скоротити/замістити імпортований природний газ у обсягах до 10 млрд м3/рік і стати повністю енергонезалежною від нього. До 2050 р. обсяг скорочення/заміщення природного газу може досягти майже 26 млрд м3/рік», – говорить голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Прогнозовані обсяги скорочення та заміщення споживання природного газу у відповідності до програмних документів України та експертних оцінок авторів Асоціації такі:

Найменування заходу Прогнозовані обсяги скорочення споживання / заміщення природного газу, млрд м3/рік
до 2030 р. до 2050 р.
Заміщення природного газу біомасою і твердими біопаливами при виробництві теплової енергії 3,0 10,3
Подальше будівництво вітрових і сонячних електростанцій 1,7 3,5
Виробництво біометану 0,8 3,7
Підвищення рівня гнучкості і декарбонізації енергосистеми України за рахунок біометану 0,2 0,8
Підвищення енергоефективності в системах ЦТ, будівлях і промисловості 2,8 5,6
Впровадження теплових насосів 0,8 1,2
Заохочення споживачів до тимчасового зниження температури у приміщеннях на 1°C 0,7 0,7
Всього 10,0 25,8

 

Експерти UABIO зробили навіть порівняння вартості одиниці енергії в різних енергоносіях в Україні (на травень 2022 р., див. табл.) – і газ виявився далеко не найдешевшим навіть з економічної точки зору, якщо спробувати забути про те, що його купівля фінансує війну.

Вид палива або енергоносія Середня вартість з транспортом і ПДВ

(на травень 2022 р.)

Нижча теплотворна здатність Вартість одиниці енергії, грн/ГДж з ПДВ
А Б А/Б
Природний газ для населення 10 000 грн/тис. м3 33,5 МДж/м3 299
Природний газ для бюджетної сфери 31 300 грн/тис. м3 33,5 МДж/м3 934
Природний газ для промисловості 40 000 грн/тис. м3 33,5 МДж/м3 1194
Вугілля 5200 грн/т 25 МДж/кг 208
Мазут 12 700 грн/т 42 МДж/кг 302
Електроенергія для населення 1,68 грн/кВт∙год 467
Електроенергія для непобутових споживачів 3,5 грн/кВт∙год 972
Електроенергія для непобутових споживачів через тепловий насос з СОР = 2,3 3,5 грн/кВт∙год 423
Деревна тріска 2000 грн/т 12 МДж/кг 167
Гранули з деревини 6000 грн/т 17 МДж/кг 353
Гранули з лушпиння 5000 грн/т 17,5 МДж/кг 286
Тюки соломи чи стебел кукурудзи 1500 грн/т 14,6 МДж/кг 103

 

Солома замість газу

Як доводять експерти, Україна як сільськогосподарська країна має величезний потенціал заміщення природного газу біомасою і твердими біопаливами при виробництві теплової енергії – і це один з найбільш рентабельних способів.

«Україна має значний потенціал біомаси, доступної для виробництва енергії – загалом майже 22 млн т н.е./рік. Основними складовими енергетичного потенціалу біомаси є відходи та побічна продукція сільського господарства і енергетичні рослини. Тож у виробництві теплової енергії Україна потенційно може замістити до 10 млрд м3 природного газу/рік біомасою. Технологічну основу таких систем складатимуть котли, котельні і ТЕЦ на біомасі в індивідуальних будинках, у системах ЦТ і у промисловості», – аналізує Гелетуха.

За підрахунками UABIO, найдешевшими є різні види твердих біопалив: солома та кукурудзиння, деревна тріска. При цьому найбільші частки потенціалу сільськогосподарських залишків припадають на солому зернових колосових культур (36%) та кукурудзиння (33%).

А от потенціал деревної біомаси (дрова, порубкові залишки, відходи деревообробки та сухостій, відходи від обрізки) є відносно невеликим – близько 2,6 млн т н.е./рік, або 12% загального обсягу. Це варто враховувати містам, які планують будувати котельні та обирають технологію.

 

Газ з відходів

За прогнозами Української біоенергетичної асоціації, наша держава може потенційно виробляти до 10 млрд м3 біометану/рік, переважно з аграрних відходів і залишків, таких як гній, послід, солома злакових, стебла кукурудзи, стебла соняшника, жом цукрових буряків, меляса, силос кукурудзи, а також побутові відходи та інші види біомаси. До 2050 р. Україна може досягти загальних обсягів виробництва біогазу/біометану в країні до 6 млрд м3/рік, з яких частина може піти на експорт.

«Україна має дуже великий потенціал для виробництва біогазу – до 8 млрд м3 біогазу на рік. Це дуже амбітна ціль на наступні 10 років, – підтверджує Сергій Макогон, СЕО Оператора ГТС України. –  Але 0,5 млрд м3 біогазу через 2 роки цілком реально. Україна має реальну можливість за рахунок розвитку власного видобутку газу та виробництва біогазу повністю відмовитись від імпорту газу».

Для прикладу, у Данії вже 27% газу у мережах – біометан (біогаз, доведений до якості метану). Данія розраховує мати 100% зелену газову систему в 2030-2035 роках.

«Залежно від технологій та «якості» відходів, з однієї тонни органічних решток можна отримувати 150-300 кубометрів газу. Тобто з 6 млн органічних відходів, за приблизними розрахунками, мільярд кубометрів газу можна отримати. І це питання не ефективності – вона очевидна, а організації процесу. Чи зуміють в містах налагодити процес збору відходів, залучити інвесторів, допомогти з підключенням до мережі», – коментує Ніколь Данилова, голова Асоціації управління відходами. Собівартість такого «стандартизованого» біогазу ще недавно становила близько 600 дол., коли ціни на газ були низькими, таке виробництво нікого не цікавило, аналізує експертка. 

Поки що в Україні біогаз з побутових відходів добувають лише на міських сміттєзвалищах. Таких станцій в Україні близько 20. Ефективність їх не надто висока, вилучити вдається лише 20-30 % загальної кількості звалищного газу. Оптимальний варіант: органічні відходи взагалі не повинні потрапляти на сміттєзвалище. І тоді вони приноситимуть велику користь замість великої шкоди: адже метан – парниковий газ, який пришвидшує глобальне потепління, ще й локальний забруднювач повітря.

Отже, Україна має всі можливості стати по-справжньому незалежною від росії, через використання відновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності. Іншого шляху в нас немає. 

 

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6