Дайджест кліматичних новин (січень-березень 2024)

Перший квартал нового 2024 року в УКМ ознаменувався кадровими змінами.

Новим координатором мережі був обраний Микола Рябика — активіст довкіллєвого руху, за плечима якого близько 8 років практичного досвіду.

Микола є співзасновником громадської організації “Плато“, а також Розсадник – простір міського садівництва та городництва. Свого часу він займався екопросвітництвом населення у складі ГО “Еколтава” та популяризував природоорієнтовані рішення через проєкт “Сафарі для громад” від Програми розвитку ООН в Україні.

Також Секретаріат УКМ підготував публічний звіт за минулий 2023 рік: про допомогу громадам в адаптації до зміни клімату, переході на ВДЕ, кліматичну просвіту, аналіз впливу війни на довкілля, участь в міжнародних навчальних програмах, переговорах, конференціях та багато іншого.
Ознайомитися із нашим публічним звітом детальніше можна тут.

АДАПТАЦІЯ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

ГО “Плато” презентувала case study про проблеми громадської участі в умовах війни та досвід простору “Розсадник” у залученні містян до зеленої партисипації.
Експерти провели аудит дієвості запроваджених Львівською міською громадою інструментів громадської участі та виявили, що щонайменше третина з них перестала бути актуальною за обставин воєнного часу. Детальніше за посиланням.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА ДОВКІЛЛЯ

Екологія – Право – Людина (ЕПЛ) дослідили механізми стягнення репарацій за екологічну шкоду на міжнародному рівні, крізь призму російського вторгнення в Україну.

Експерти проаналізували й прецеденти відшкодування шкоди, завданої довкіллю, зокрема досвід Компенсаційної комісії ООН у справі Іраку та Кувейту та відшкодування шкоди довкіллю у Міжнародному суді ООН у справі «Коста-Ріка – Нікарагуа».

Запрошуємо детально ознайомитись з цим аналітичним оглядом ЕПЛ за посиланням.

ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА

За сприяння Екоклубу у дитсадку на Житомирщині запрацює басейн для дошкільнят на відновлюваній енергії.

Звягельська громада минулоріч розробила та затвердила Програму розвитку відновлюваних джерел енергії до 2030 року. В її межах в одному з дитячих садків – Центрі розвитку дитини «Дельфін» – встановили сонячну електростанцію (СЕС) на 24 кВт.

Також експерти Екоклубу провели вебінар “Перспективи розвитку централізованого теплопостачання в українських громадах”

Консорціум громадських організацій, серед яких і члени УКМ (Екодія та Екоклуб), обрав 14 громад, в яких встановлять об’єкти відновлюваної енергетики – сонячні електростанції (СЕС) в межах проєкту «Відновлювані джерела енергії для стійкої України» виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату (BMWK).

Також попри повномасштабну війну в Україні продовжується робота над справедливою трансформацією вугільних громад. І в першу чергу трансформація шахтарських міст має відбуватися на місцях та із залученням громадськості. Саме тому Екодія шукає місцеві громадські організації, які готові працювати над темою справедливої трансформації вугільних громад та експертно підсилювати роботу одне одного. Долучайтесь.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕКОСИСТЕМ

На початку січня 2024 року, в рамках аукціону Державна служба геодезії та надр України надала дозвіл на користування надрами «Родовища Мак» впродовж 20 років, зокрема на видобуток торфу. Кінцева вартість такого дозволу склала понад 25 мільйонів гривень.
* Макове болото — чи не єдиний та найбільший масив природних заболочених лісів Полісся. Дерева тут сягають віку 120-160 років та охоплюють загальну площу 259,8 га. Вчені вважають ці ліси є наближеними до пралісів, тому зазначають їх високу природоохоронну та наукову цінність.

Члени УКМ виступають проти видобутку корисних копалин на природоохоронних територіях! Зокрема свою позицію щодо ситуації навколо Макового болота висловили WWF-Україна (тут) та Екодія (тут).

У січні 2024 року фотопастка від WWF-Україна, що була встановлена на території Рівненського природного заповідника, зафіксувала рись.
* Роботи щодо моніторингу рисі та інших супутніх видів здійснено в межах затвердженого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Національного плану дій щодо збереження рисі євразійської, а також проєкту “Співжиття заради збереження”.

Українська природоохоронна група створила інструкції для облаштування просторів біорізноманіття. Повний текст тут.

Екодія вже подарувала Ботанічному саду ім. академіка О. Фоміна будиночок для комах.

А керівник Центру відновлення лісу ГО “ЛІіС” Тарас Харачко у статті під назвою “Для чого на лісових розсадниках Лісової служби США вирощують трав’янисті рослини?” розповів, чому для відновлення лісу необхідно використовувати не лише дерева.

ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ

WWF вважає, що повоєнні заходи відновлення України мають зосереджуватись не лише на відбудові зруйнованого, а й на інвестиціях у майбутнє. Адже відбудова, – це не лише фізичне будівництво та реконструкція інфраструктури, – це переосмислення наших пріоритетів, цінностей та принципів взаємодії в українському суспільстві.

Важливість відображення цих принципів у фінальному документі Ukrainian Facility підкреслена у спільній заяві українських та міжнародних громадських організацій, серед яких і члени УКМ: WWF-Україна, Екоклуб та Екодія.

Також Екодія спільно з дослідницькою консалтинговою компанією Berlin Economics реалізували дослідження «Зелена реконструкція житлового сектору: техніко-економічний аналіз для міста Буча» і з’ясували наступне.

Якщо відбудувати пошкоджені або повністі зруйновані житлові будинки у Бучі (приблизно 2200 шт.) за найвищими стандартами енергоефективності «Near Zero», то економія енергоресурсів може скласти 74%. Вартість відбудови за такими стандартами може окупитись всього за 19 років за умови впровадження ринкових цін на енергоносії.

УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Еколтава реалізувала першу в Україні навчальну програму комплексного управління відходами, Школу ММВ. Мета – підвищення компетентності органів місцевого самоврядування. Сім кращих дорожніх карт готові, а їхні автори в якості винагороди отримали компостери для біовідходів у свої громади.
За період навчання представники 65 громад з різних куточків України опановували теорію під керівництвом провідних експертів (-ок) галузі та застосовували їх на практиці під час виконання домашніх завдань.

Також Еколтава надіслала 1000 інформаційних плакатів про управління відходами громадам-учасницям Школи муніципального менеджменту відходів (ММВ) з Полтавської, Рівненської, Житомирської, Волинської, Львівської, Закарпатської та Одеської областей. Також частина постерів надійшла до громад, які долучалися до навчання у Школі ММВ як вільні слухачі з Харківщини, Сумщини, Миколаївщини, Чернігівщини та Хмельниччини.

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6

Більше новин