Дайджест кліматичних новин (квітень 2024) | Українська Кліматична Мережа

Квітень в Української кліматичної мережі був насичений подіями та можливостями для мережування.

Ми долучилися до обговорення дослідження зміни взаємодії кліматичного громадського руху та органів влади у 2023 році від Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine та Соціоінформ.

Короткі висновки за посиланням, текст повного дослідження тут.

Також ми взяли участь в міжнародному обміні досвідом з адаптації до зміни клімату, що був організований Green Alternative у Тбілісі.

Детальніше про те, як представниці членів Мережі ділилися з іноземними колегами досвідом України з адаптації до зміни клімату в умовах війни, читайте у публікації.

А тут – про кейс боротьби за збереження осередків природи у Тбілісі та відновлення лугів як важливої міри з адаптації до зміни клімату.

А ще члени нашої Мережі взяли участь у весняній Генеральній асамблеї CAN Europe у Брюсселі.

Як зазначила радниця УКМ Ольга Лящук, “бути членами такої мережі, як CAN Europe допомагає знаходити контакти та спільно працювати над кліматичною та енергетичною політиками, знаходити провідні європейські практики, які будуть корисними до застосування у повоєнній відбудові, та використовувати заходи з адаптації до зміни клімату, що вже були втілені у європейських громадах. Це дуже важливо для розуміння Україною європейських процесів“.

Підписатись на УКМ в Instagram

АДАПТАЦІЯ ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

Плато організували робочу зустріч громадських активістів та активісток у Карпатах щодо викликів та можливостей впровадження кліматичної політики органами місцевого самоврядування на прикладі 6 областей України.

Як зазначили організатори події, підсилення локальних дій є важливим кроком, адже таким чином можна досягти максимальної ефективності пристосування громад до нових кліматичних реалій.

Природоорієнтовані рішення (NbS) — підхід, що передбачає співпрацю з природою через відновлення природних екосистем. До таких рішень відносять й відновлення річок — процес повернення річок до більш природного стану. Водна команда WWF-Україна пояснила, навіщо відновлювати річки і чи можливо це взагалі. Читайте тут.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА ДОВКІЛЛЯ

Члени команди Екологія – Право – Людина (ЕПЛ) спільно із науковцями Херсонського державного університету та працівниками національного природного парку «Кам’янська Січ» провели польовий виїзд на територію нацпарку.

Під час виїзду було продовжено виконання завдання з фіксації впливу воєнних дій на природні екосистеми парку. Зокрема, досліджено нещодавно згорілу внаслідок бойових дій ділянку степу в балці Кам’янка в околицях села Суханове. Деталі у публікації.

Також команда ЕПЛ провела вебінар на тему “Задокументувати шкоду довкіллю: місія (не)можлива”. Участь у цьому заході об’єднала представників громадського сектору з метою спільного обговорення та аналізу питань, пов’язаних із документуванням впливу війни на довкілля. Доступні записи першої, другої та третьої частин вебінару.

А ще юристи ЕПЛ дослідили факти пошкодження російськими військами інфраструктури водопостачання та водовідведення східних та південних регіонів України, зокрема, у прифронтових та тимчасово окупованих громадах. Текст дослідження за посиланням.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕКОСИСТЕМ

Екодія розповіла викладачам, студентам та дослідникам про можливості використання бази даних щодо масштабних інвестицій у землю від ініціативи Land Matrix. Ці дані можуть стати основою для аналізу та відслідковування тенденцій, як концентрація земель в одних руках впливає на громади та навколишнє середовище.

Деталі та запис вебінару за посиланням.

У рамках проєкту “ЛІіС з ВПО: ліс для ВПО” відбулося висаджування дубів.

Разом із місцевими жителями свої сімейні дерева садили ті, хто через війну вимушені були покинути рідні домівки і зараз живуть у місті Лева – мешканці Маріуполя, Мелітополя, Бахмуту, Авдіївки, Лисичанська, Бердянська, Харкова, Чернігова, Херсону, Миколаєва та ін.

Також ЛІіС організували чергову акцію «Ні — Аморфі!» спільно із Національний природний парк “Подільські Товтри” задля розчищення території природного парку від інвазійних видів. Про важливість боротьби з інвазійними видами читайте тут.

А команда Української природоохоронної групи допомогла врятувати 190 га заповідних лісів Львівщини (детальніше) та 420 га заплави Стубли (детальніше).

ЗЕЛЕНЕ ВІДНОВЛЕННЯ

ОПОРА співорганізувала панель «Енергоефективний розвиток українських громад» у межах демократичного тижня “Карпатського моря” — форуму лідерів та лідерок, яке відбулося 22-26 квітня на Львівщині.

Панель була присвячена питанням пошуку фінансування на відновлення і модернізацію українських міст та можливим технічним рішенням енергоефективних заходів для громад. Детальніше.

А Екодія долучилася до мережі «Вікно Відновлення», що об’єднала понад 70 незалежних медіа, громадських організацій та аналітичних центрів для моніторингу і прозорого висвітлення всіх аспектів відбудови України. Об’єднання розпочало роботу в січні 2024 р. Роль Екодії в межах цього об’єднання – посилити роботу над відновленням України, краще висвітлювати різні його аспекти та спільно втілювати проєкти, що сприятимуть більш сталій та дружній до довкілля відбудові.

Також Екодія розповіла про 10 проєктів зеленої відбудови громад, які були реалізовані з липня–серпня 2023 до кінця січня 2024 різними організаціями, серед яких і члени УКМ. Детальні результати проєктів тут.

КЛІМАТИЧНІ ОСВІТА ТА ПРОСВІТА

Зелена Хвиля ширить екологічні ігри серед школярів та студентів. Протягом квітня було проведено кілька ігрових сесій в настільну еко-гру “Мережа життя” для учнів і учениць середньої ланки, а також студентів.

Ця гра розкриває важливість взаємозв’язків у різних екосистемах, проблему біорізноманіття та типових загроз для нього. В процесі гри можна дізнатися про типові й рідкісні види флори і фауни в Україні, які потрібно берегти та охороняти.

У Міжнародний день екологічних знань в Карпатському екологічно-просвітницькому центрі учні та вчителі Манявського ліцею обговорили місцеві екологічні проблеми та можливі шляхи їх вирішення за участі консультантки Наш дім – Манява.

Для учнів 3-их класів Манявського ліцею провели урок “Я досліджую довкілля своєї громади”. Діти навчилися правильно сортувати сміття. Також більше дізналися про об’єкти природно-заповідного фонду на території Маняви, про рідкісні види рослин, риб, тварин і птахів в околицях Маняви, а також роль водних ресурсів для біосфери.

23 квітня експерт ЛІіС за підтримки НПП “Подільські Товтри” та Китайгородського ліцею провів природо-терапевтичну прогулянку з інтерпретації дикої природи для учнів та освітян Китайгородського ліцею на еколого-освітній стежці “Китайгородське відслонення”.

Учасникам прогулянки, наприклад, було запропоновано впізнати запахи рослин, що були знайдені на стежці, та згадати відчуття, які викликають ці запахи. Детальніше.

Екосфера розпочали цьогорічну «Весняну Екошколу» на базі Чинадіівськоі гімназіі у співпраці з Молодіжним клубом ГО «Чинадіівське товариство німців».

Флора провели ЕкоФорум південних регіонів, на якому об’єднали координаторів екологічних кампаній 5 громад Кіровоградської області та 5 громад Миколаївської області, а також представників державних органів. Деталі тут.

УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Нуль відходів Львів виступили партнерами експертної дискусії “Як там реформа з управління відходами?”. Спілкувались про перебіг реформи, досвід громад, роль громадянського суспільства та наслідки війни для системи управління відходами загалом. Переглянути запис дискусії можна за посиланням.

В цей же день учасники з різних міст України мали нагоду побувати на екскурсії та дізнатись про роботу однієї із перших в Україні міської станції компостування органічних відходів, котра працює у Львові з 2020 року.

Zero Waste Society оголошує набір на навчання для Zero Waste Тренерів!

Курс базується на основі Навчального посібнику Zero Waste і має на меті підвищити компетенції екоактивістів та освітян у сфері освітньої психології, викладання zero waste та інших екотематик, а також soft skills. Курс фокусується на навчанні дорослих та молоді, але викладені принципи можуть застосовуватися до різних вікових груп. Подача до 13 травня.

Команда Еколтави надіслала компостери для біовідходів 7 українським громадам-учасницям проєкту “Підтримка реалізації системи управління відходами на місцевому рівні”. Серед них – Виноградівська, Гощанська, Доброславська, Ємільчинська, Іршанська, Корецька, Сенчанська територіальні громади, які отримали по два комплекти компостерів об’ємом 1200 літрів.

Також в Еколтаві підготували новий анімаційний ролик про сортування відходів. У мульт фільмі розповідається історія Єнота Чепуруна, який став екоактивістом і почав змінювати місто, в якому живе. Він надихнув друзів-єнотів сортувати й компостувати, і навіть домігся запуску спеціального Екобуса, що збирає небезпечні відходи по місту.

А експерти ЕПЛ проаналізували нові Технічні вимоги до експлуатації установок із спалювання відходів та установок із сумісного спалювання відходів (Постанова КМУ №229).

Маєте що додати? Не згодні з якимось із цих пунктів? Просимо залишити ваш коментар у цій короткій формі: https://forms.gle/oE4E5RQETFe2BCYv6

Більше новин