В межах СОР29 лишається усього 2 робочих дні: розповідаємо про основне наразі

У павільйоні України відбулося одразу кілька подій, організованих членами Української кліматичної мережі. На першій панелі, організованій Екодія, обговорювали облік викидів парникових газів під час війни. Ленард де Клерк, провідний автор Ініціативи з обліку парникових газів під час війни зауважив, що до України ніхто не надавав значної ролі цьому питанню, і вкрай важливу роль в цьому відіграє саме українська громадськість. Ігор Онопчук, заступник директора Національного центру обліку викидів парникових газів України, розповів про технічні складнощі процесу обрахунку викидів СО2 в умовах війни та розкрив проблему задвоєння викидів у звітності держав. Експерт наголосив, що зовсім нещодавно, 10 листопада, росією вчергове була подана звітність з даними з окупованих українських територій. Цього разу, на відміну від попередніх, у звітність були включені дані не лише з окупованого Криму, Донецької та Луганської областей, але й з Запорізької та Херсонської областей, що порушує цілісність нашої держави. Українська ж делегація у рамках перемовин докладає максимум зусиль, аби ці викиди і надалі обліковувались Україною.

Василина Бельо, керівниця відділу клімату Екодії, зазначила що наразі не існує законного інструменту притягнення країн, зокрема і росії, до відповідальності за посилення зміни клімату внаслідок воєнної агресії, і створення подібного прецеденту є надважким викликом.

Екологія – Право – Людина (ЕПЛ) в межах організованого заходу підняли ще одну вкрай важливу та нагальну для України тему – екоцид як один з наслідків війни. Катерина Полянська, старша аналітикиня, екологиня ЕПЛ, кандидатка географічних наук, в онлайн форматі презентувала результати регулярних експедицій на території, що зазнали нищівної шкоди від воєнних дій. Зокрема експертка розповіла й про відновлення біорізноманіття на землях колишньої Каховської ГЕС. Соломія Баран, юрисконсультка ЕПЛ, розкрила юридичний аспект питання екоциду та можливість притягнення росії до відповідальності за завдану українській природі шкоду.

Також у павільйоні відбулась подія щодо кліматичних амбіцій України в умовах війни, під час якої міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук подякувала за результати роботи Ініціативи з обліку викидів парникових газів внаслідок війни та підкреслила важливість цієї роботи. Також міністерка розповіла присутнім про нещодавно розроблені три пілотні Стратегії з адаптації до зміни клімату українських областей APENA 3 та коротко окреслила майбутню архітектуру кліматичного законодавства України

Також українські активістки за підтримки іноземного колеги мали намір відвідати захід російської делегації про те, як агресор забезпечує продовольчу безпеку світу (але ж гіпокрити, чи не так?). Проте тільки одній делегатці вдалось потрапити до зали, інших не пропустили, пояснивши це “відсутністю місць”. Цей захід – єдиний на території СОР29, для відвідин якого довелось проходити додаткову перевірку, а також де в залі стояла додаткова охорона. На заході ж представники росії проголошували звичні наративи про незгоду з політикою ЄС, загравання із Глобальним Півднем та запевняли публіку у тому, що єдиний можливий процес декарбонізації та її фінансування – це пропонований росією механізм карбонових ринків.

Наприкінці дня відбулось традиційне вручення антивинагороди “Fossil of the day” від Climate Action Network. Цього разу нею був “нагороджений” Європейський союз за недостатнє сприяння встановленню нової кліматичної цілі фінансування для країн, що найбільше потерпають від зміни клімату. Швейцарія отримала відзнаку “непочесної” згадки за свою інертність та небажання активно адвокатувати за більш амбітні фінансові цілі.

Українські активістки, які успішно у переддень номінували на антивинагороду росію, сьогодні домоглись отримання важливої відзнаки – “Solidarity For Justice”, якою міжнародна спільнота продемонструвала свою підтримку нашої країни для зеленого відновлення попри активні воєнні дії. Анастасія Івашина, радниця УКМ, фахівчиня відділу клімату Екодії, виступила з промовою на врученні нагороди, де наголосила на стійкості українців та українок перед обличчям агресора і що навіть попри війну, Україна продовжує просувати кліматичну політику.

І короткі новини щодо кліматичних перемовин: на жаль, і далі все доволі сумно. Зберігаються розбіжності з питання щодо нової фінансової цілі. Звучать різні варіанти: 400, 600 або 900 млрд доларів США. Громадськість називає діапазон $ 200-300 млрд “жартом”. Водночас є і певний прогрес щодо підходів до співпраці для реалізації Паризької угоди. Тому слідкуємо далі і тримаємо вас у курсі подій.