Батарейки, зарядні пристрої телефонів, лептопи та інша техніка – це не лише чинники комфорту, а й потенційна загроза.
Одна батарейка в природній екосистемі — це забруднення до 400 літрів питної води або ж до 20 метрів квадратних родючої землі. А скільки таких відпрацьованих елементів живлення викидають разом із побутовим сміттям на загальні сміттєзвалища чи, навіть, просто – де заманеться?
Для того, щоб підвищити культуру людей щодо поводження з відпрацьованими елементами живлення, екологи розробили проект «Одна батарейка від сім’ї – 400 літрів чистої Тилігульської води» для території басейну Тилігульського лиману в Одеській області. Для цього вони організували та провели навчально-виховні семінари «Сміття навколо нас» в закладах освіти на території, що в басейні Тилігульського лиману: це 12 шкіл та один технікум (начальні заклади в селах Сичавка, Петрівка, Червоноукраїнка, Березівка та інші). Окрім шкіл до проекту долучились два Регіональні ландшафтні парки «Тилігульський» в Одеській та Миколаївській областях.
Кожному освітньому закладу був наданий якісний інформаційний пакет з проблематики проекту та спеціальний ящик для збору відпрацьованих елементів живлення. Проект реалізовували протягом 6 місяців, майже п’ять тисяч людей залишилися небайдужими. Було зібрано більш ніж 2,5 тисячі батарейок, акумуляторів, зарядних пристроїв та інших елементів живлення, що допомогло зберегти до 1 мільйону літрів питної води, яка залишилася незабрудненою або до 50 тисяч метрів квадратних родючої землі регіону.
Проект був реалізований за грантової підтримки Українського Жіночого Фонду в рамках конкурсу “Перший крок до успіху”. Хоча проект і закінчився, проте створена мережа пунктів збору в навчальних закладах в Одеській та Миколаївській областях на території басейну Тилігульського лиману продовжуватиме функціонувати та сприятиме збереженню його природних екосистем.
В кінці проекту відбулось нагородження переможців конкурсу малюнку та творчих нарисів заохочувальними призами, наданими Національним екологічним центром України в межах проекту “Кліматичний форму Східного Партнерства”. Також проект підтримали Громадська організація Агентства сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» та Громадська організація Молодіжний екологічний центр ім. В.І.Вернадського.
За додатковою інформацією звертайтеся до Юлії Котельнікової: j1.kotelnikova at gmail.com
Проект відбувся завдяки активній підтримці та співпраці з:
