Так підсумувала інвестиційну конференцію з питань відновлюваної енергії, енергетичної інфраструктури та енергоефективності Оксана Алієва, координаторка програми зі зміни клімату та енергетичної політики Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.
Захід відбувся днями в Києві, в ньому взяли участь також голова Держенергоефективності — Сергій Савчук, голова Правління Біоенергетичної Асоціації України — Георгій Гелетуха, голова Української вітроенергетичної асоціації — Андрій Конеченков, керівник проекту USAID “Муніципальна енергетична реформа в Україні” – Діана Корсакутте, представниця Української Асоціації відновлюваної енергетики — Олена Колтик та старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ — Олександр Дячук.
Приводом обговорення стало питання розвитку, регулювання, фінансування та залучення інвестицій у об’єкти відновлюваної енергетики в Україні.
Під час конференції Сергій Савчук відзначив найбільш перспективні на думку Агентства напрями для інвестицій і розвитку. А це: використання твердого біопалива, виробництво біоетанолу, біодизелю та біогазу. Особливу увагу звернув на сферу виробництва енергії з відходів.
Найбільше у фокусі уваги поставало питання запровадження аукціонів як інструменту збільшення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). На сьогоднішній день Україна розглядає таку перспективу як альтернативу “зеленому тарифу”.
Попри це, представниця Фонду ім. Гайнріха Бьолля в України Оксана Алієва звернула увагу учасників на інші, не менш важливі механізми стимулювання переходу країни на ВДЕ.
“Знаючи, що перехід України на відновлювану енергетику технічно можливий і економічно доцільний до 2050 року, необхідно усвідомити, які політичні кроки потрібні, щоб стимулювати цей перехід і відмову від викопної та ядерної енергії” – поділилася своїми думками Оксана.
Цими суттєвими кроками, що залежать від політичної волі держави, можуть бути кілька трансформацій.
Реорганізація системи оподаткування на викиди вуглецю
Кошти від сплати податку на викиди СО2 підприємствами потрапляють до загального фонду охорони навколишнього середовища і можуть бути використані на інші потреби, аніж на скорочення викидів СО2. Тож, окрім збільшення ставки податку варто ще й забезпечити систему їх використання. В найбільш логічному варіанті — податок на викиди вуглецевого газу підприємствами має бути спрямований саме на їх скорочення в подальшому.
Більш конкурентно спроможне становище для розвитку ВДЕ можливе при умові зменшення субсидування викопного палива
На сьогодні, у бюджеті країни на 2018 р. виділено 2 мільярди грн на субсидування вугільної промисловості. Ця цифра перевищує суму екологічного податку, що надходить до бюджету за рік (за даними 2017 р.).
Тож, якщо говорити про розвиток ”чистої” енергії — спочатку треба поступово відмовитися від субсидій у викопну енергетику.
Ми не усвідомлюємо справжню ціну атомної і вугільної генерації
Щоб зрозуміти і визначити справжню ціну викопного палива варто врахувати екологічні видатки та витрати на охорону здоров’я, падіння платоспроможності населення. Враховуючи це – реальна вартість викопної енергії є дорожчою, а конкурентоспроможність і безпечність відновлюваної – вищою.
Запровадження механізмів прямої підтримки ВДЕ є необхідністю, але процедура має бути прозорою
Механізмом, що стимулює використання відновлюваної енергії в нашій країні є зелений тариф. На сьогодні виникає все більше дискусій навколо запровадження додаткового стимулювання. Наприклад: ті ж аукціони на закупівлю електроенергії з ВДЕ.
Але, як зазначає Алієва, до процесу дискусій і обгрунтування нових механізмів майже не залучають треті сторони. Щоб нововведення були дійсно доцільними та дієвими — вони мають спиратися на достовірні дані та ретельні розрахунки. І перш за все — ця інформація має бути вчасно оприлюднена і доступна.
Щодо аукціонів, то на думку фахівчині, це може бути ефективним механізмом стимулювання ВДЕ, але цей варіант не має бути єдиним.
Україна має надавати пріорітет невеликим виробникам енергії з відновлюваних джерел, а не збільшувати прибутки олігархів
Нова система підтримки ВДЕ має надавати сприятливі фінансові умови для розвитку генерації “чистої” енергії домогосподарствами та невеликими бізнес-формуваннями.
Які об’єкти вважати малими, середніми та великими – варто прорахувати і чітко визначити.
Як наголошує Оксана Алієва — більшість коштів за зеленим тарифом не має сплачуватися у кишені великим інвесторам, що можуть дозволити собі великі об’єкти ВДЕ.
Місцеві органи влади та ОТГ мають знати, як збільшити інвестиції у локальні проекти з відновлюваної енергетики
Розвиток відновлюваної енергетики в Україні залежить не лише від стратегій та нових механізмів, що прописані в законодавстві.
Велику роль в цьому відіграє готовність і зацікавленість місцевого самоврядування. Тож, влада і населення мають розуміти як відновлювана енергія може покращити їх життя та залучити додаткові інвестиції на локальний рівень.
Маргарита Мостова для сторінки Української кліматичної мережі
за матеріалом Оксани Алієвої
