12 грудня Міністр екології Остап Семерак заявив про перегляд національного внеску (НВВ) до Паризької кліматичної угоди. Україна планує посилити міжнародні зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів для протидії кліматичним змінам. Заява прозвучала під час міжнародних кліматичних переговорів ООН в Польщі – СOP24.
Як саме планується процес перегляду внеску, розповів на підсумковому брифінгу 18 грудня представник офіційної делегації Уряду на СOP24, Олександр Дячук:
“Попередні розрахунки для оновленого національного внеску будуть готові орієнтовно до літа 2019 року. Переконаний, цей внесок буде більш амбітний, ніж поточний, але наскільки саме – будемо вирішувати у дискусії. Сподіваємося, новий внесок буде затверджений у 2020 році”.
ФОТО: Олександр Дячук про плани Мінекології переглянути національно визначений внесок України в Паризьку Угоду
Мінекології планує залучити науковців, громадські організації до процесу перегляду національно-визначеного внеску у 2019 році. Як повідомляє Міністерство, процес підтримують міжнародні інституції і агенства.
За словами Дячука, під час розрахунку нового внеску, буде визначатися так званий вуглецевий бюджет. Це та кількість СО2, яку Україна може викидати до 2030 року. В основу розрахунку вуглецевого бюджету буде закладена загальна мета – не допустити зростання глобальної температури на 2 градуси до кінця століття
Нагадуємо, головний підсумок COP24 – схвалена книга правил Паризької угоди. Сама Угода почне діяти для всіх країн одночасно з 2020 року, а Правила визначатимуть процеси фінансової та ресурсної допомоги між державами, механізми моніторингу та звітності кожної країни у процесі скорочення викидів СО2.
Найбільше дискусій на Переговорах викликала стаття 6 цих правил – щодо ринкових та неринкових механізмів регулювання Паризької Угоди. Найкращі перспективи залучити кліматичні інвестиції Україна має саме через такі механізми.Її розгляд та затвердження перенесли на наступний рік.
Під час кліматичної конференції було представлено рейтинг запобігання кліматичним змінам (Climate Change Performance Index – CCPI 2019). В ньому Україна посіла 18 місце. За словами авторів CCPI, висока позиція країни була зумовлена не стільки успіхами державної кліматичної політики, як через зовнішні фактори – економічний спад після розвалу СРСР, деіндустріалізацію, занепад промисловості, а згодом окупацію Донбасу.
Сьогодні кліматична ціль України уможливлює зростання викидів парникових газів майже вдвічі. У 2015 році ННВ України до Паризької угоди передбачав “скорочення” викидів СО2 до 60% від рівня 1990 року. Хоча фактичний рівень викидів CO2 у 2015 році був уже на рівні 32%. Тому новий національний внесок України до кліматичної угоди має бути розрахований та затверджений якнайшвидше – стверджують фахівці Української Кліматичної Мережі.
На COP24 також побували очільники двох українських міст – Житомира та Чорткова – що раніше офіційно заявили про перехід на 100% відновлюваної енергії.
ФОТО: Анна Акерманн (ГО Екодія) та Ілля Єременко про участь України в СОP24 та роль міст у формуванні кліматичної політики країни
“Ми очікуємо, що кількість таких міст буде постійно зростати. Адже зараз спостерігається потужна хвиля дивестицій із викопного палива, що досягла 1000 зобов’язань від фінансових гравців та бізнесу та складає майже 8 трильйонів доларів. Переговори, окрім політичних зобов’язань держави, дають сигнал містам про те, що не потрібно чекати рішень згори, можна приймати амбітні кліматичні рішення на локальному рівні” – зазначив на брифінгу Ілля Єременко, голова Української Кліматичної Мережі
Повна трансляція брифінгу з коментарями експертів та представників офіційної делегації Уряду за посиланням.
Фото з події: https://bit.ly/2PIi3J3
Контакти:
Медіа координаторка УКМ
Маргарита Мостова
+380 99 92 99 794
Керівник відділу комунікацій ГО “Екодія”
Valentyn Pugachov
+380665451488
