Протягом двох тижнів, з 6 по ранок 20 листопада, в Єгипті відбулася 27 Конференція Сторін Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату – COP27. Україна разом із 196 державами-учасницями Паризької Угоди, брала участь у COP для синхронізації своїх кліматичних політик та пошуку рішень з метою стримування зростання середньої глобальної температури на рівні 1,5 – 2◦С від доіндустріального періоду. Чим відрізнявся COP27 від попередніх переговорів, які результати отримала Україна, обговорили експерти та експертки.
25 листопада 2022 р. Українська кліматична мережа, Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Програма розвитку ООН в Україні провели експертне обговорення основних результатів СОР27 та їх значення для України, висвітлили ініціативи, презентовані Україною під час переговорів, та подальші кроки, необхідні для реалізації кліматичної політики країни.
«Крім наслідків війни, нам вдалося продемонструвати, що ми не живемо лише війною, що в нас масштабні плани на зелене відновлення – кліматично нейтральне, з використанням зелених технологій. І ми продемонстрували, що готові переформатувати економіку більш дружнім для довкілля шляхом. Це дуже позитивно сприйняв світ, і було багато пропозицій реальних проєктів», – оцінила Світлана Гринчук, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Цього року вперше Україна мала на COP Український павільйон та вперше піднімала тему зв’язку декарбонізації та зеленого повоєнного відновлення. Вперше ми голосно заявили про вплив війни на світову кліматичну політику, енергетику та стан довкілля. Ми вимагали від світових лідерів припинити фінансування промисловості викопного палива в росії та підтримати зелену післявоєнну відбудову України.
Перший Український павільйон був один з найвідвідуваніших і викликав великий інтерес. Справа не лише в трагічних подіях, коли ми продемонстрували, які можуть бути жахливі наслідки для людей і світу. СОР27 був поділений на тематичні дні, коли обговорювалися глобальні проблеми, і Україна представила свою позицію щодо кожного дня.
Члени Української кліматичної мережі «Екодія», Центр МСВП, «Екоклуб», Zero Waste Lviv, Еколтава, Плато та інші громадські об’єднання Climate Action Network, Razom We stand активно долучилися до програми павільйону і провели вісім тематичних заходів. Під час переговорів українські активісти взяли участь у кількох великих акціях, а також успішно протидіяли впливу російських пропагандистів.
Найважливішим результатом СОР27 стало прийняття рішення про створення Фонду фінансування втрат і збитків від змін клімату, однак ми ще не знаємо, які країни його будуть наповнювати та які матимуть доступ до фінансування. Влітку 2023 року відбудеться додаткова зустріч щодо напрацювання правил і процедур, щоб на COP28 ухвалити рішення про функціонування цього фонду.
«СОР27 – візійний процес, на якому декларуються цілі і бачення. Але існує суттєвий розрив між планами та їх імплементацією. Нам дуже багато треба докласти зусиль, щоб виконати хоча б заплановане, – відзначила Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна. – Дотримання попередньо взятих на себе зобов’язань є дуже важливим, і Україна неодноразово наголошувала, що дотримується попередньо взятих зобов’язань щодо скорочення викидів».
Надзвичайно великим викликом для України в умовах війни цього і наступного року буде збір і верифікація звітності щодо викидів парникових газів.
Цьому допомагатиме і Кліматичний офіс, про створення якого оголосив Міністр захисту довкілля і природних ресурсів України Руслан Стрілець під час своєї участі в СОР27. Офіс буде інтегрувати питання кліматичної політики в роботу інших виконавчих органів влади, таких як Міненерго, Мінекономіки, Мінінфраструктури та інших, діяльність яких пов’язана з кліматичними питаннями.
Також Україна презентувала Глобальну ініціативу для оцінки збитків для довкілля від військових конфліктів, яку підтримають США і ЄС, щоби ці підходи максимально враховували досвід і вимоги інших країн і їх можна було максимально використовувати для підготовки позовів у міжнародні суди.
Одним із головних партнерів і активних учасників Українського павільйону була компанія ДТЕК. Попри військові труднощі, вони анонсували, що зберігають кліматичні цілі і мають наміри досягнути карбонової нейтральності до 2040 року.
«СОР27 – це була можливість ще раз нагадати світові, що росія – безпекове енергетичне зло. А Україна здатна бути партнером у зеленій трансформації та бути самодостатнім експортером зелених технологій. Нам важливо фундаментально змінити бачення України в глобальному просторі. Щоб бачили не слабку ланку, тих, хто потребує допомоги, а бачили сильного самодостатнього партнера. І розуміли, що відбудова сучасної потужної економіки України – це ключ до декарбонізації Європи», – зазначає Наталя Слободян, старша менеджерка з питань зміни клімату та екології ДТЕК.
За її словами, якщо відмовлятися від балансування АЕС через вугільні ТЕС, потрібні будуть зелений водень, акумулятори в промислових масштабах, гідроакумулюючі станції, управління попитом, вітрогенерація і т.д, і це вимагатиме часу.
Допомога Україні може бути збільшена завдяки інтенсивній роботі ПРООН, говорить про свою місію
Олександр Муляр, керівник проекту «Підтримка зеленого відновлення в Україні» ПРООН:
«Участь ПРООН у COP 27 та підтримка Українського павільйону безперечно мали позитивний результат. Вперше в історії подібних заходів Україна мала можливість повноцінно проводити низку власних експертних зустрічей, презентувати певні результати та запропонувати нові ініціативи для співпраці. Для нас особливо важливими тематиками з точки зору перспектив роботи в Україні, стали декарбонізація, енергоефективність, перспективи реалізації статті 6 Паризької угоди, діджиталізація адміністративних послуг, управління ресурсами і відходами. На COP 27 ми змогли презентувати і власні напрацювання щодо запровадження сталих практик у сільському господарстві, зокрема за допомогою інноваційного додатку ESG. Також представили проміжні результати співпраці по гарантіях походження енергії, з метою стимулювання виробництва чистої енергії в Україні та сприяння зеленому відновленню”.
«Загалом до цьогорічного СОР є питання з точки зору прийнятих рішень чи трендів. Фактично, єдиний великий успіх – це створення механізму відшкодування втрат і збитків, чого громадянське суспільство вимагає від розвинутих країн вже багато років поспіль. Але з точки зору впливу України та залучення громадськості до роботи делегації – це безперечно прорив. Я маю велику надію на те, що цьогорічна синергія громадянського суспільства, держави, міжнародних партнерів та бізнесу стане доброю традицією на наступні роки», – підкреслив важливість синергії всіх стейкхолдерів Максим Бабаєв, координатор Української кліматичної мережі.
Українська держава та громадськість очікують більше домовленостей у сфері адаптації на COP28, коли мають бути підготовлені рішення щодо глобальної цілі з адаптації, і вже напрацьовуються рішення про подвоєння фінансування заходів з адаптації.
Найближчим завданням України є прийняття Інтегрованого плану з енергетики і клімату, із врахуванням нових викликів, які принесла війна, та напрацювання конкретних механізмів зеленої трансформації енергетики для відмови від викопного палива та зменшення викидів парникових газів під час відновлення.
У свою чергу, організації Української кліматичної мережі запланували роботу над урахуванням цілей адаптації під час зеленого відновлення громад, впровадженням сталих рішень локальної енергетики для справжньої енергонезалежності України, та над управлінням відходами війни.
Відеозапис обговорення COP27 ви можете переглянути на каналі УКМ.
Більше інформації:
Аналітичний огляд результатів «СОР27: крок уперед чи два назад?»
Україна на COP27: щоденник подій по днях
Для отримання додаткової інформації:
Тетяна Жавжарова, комунікаційниця УКМ +38(067)35-33-966 /+38(099)756-18-95 ucn@climategroup.org.ua
