6-18 листопада у Шарм-ель-Шейху відбувається найголовніша кліматична подія світу – Конференція ООН зі зміни клімату. Щодня коротко розповідаємо, що відбулося, та аналізуємо результати дня на COP27 для України.
17 листопада
Події останнього дня роботи Українського павільйону дуже добре підсумували основні виклики, які стоять перед нашою країною зараз, проте не менш важливі на глобальному рівні
– захист основоположних прав людини, особливо корінного населення (через призму тимчасово окупованого Криму та переслідування кримськотатарського населення)
– екоцид та шкода довкіллю внаслідок воєнних дій
– енергетична незалежність та безпека через децентралізацію джерел енергії та розвиток відновлюваної енергетики
– повоєнна відбудова України
– відмова від викопних енергоносіїв
– відновлення та збереження миру
Перша подія павільйону – «Вплив на зміну клімату: Крим, корінні народи і міжнародні злочини» – організована Кримськотатарським ресурсним центром була сфокусована на показі злочинів проти населення та довкілля півострова, починаючи з 2014 року.
Дослідниця та член Експертної ради Кримськотатарського ресурсного та Центру охорони навколишнього середовища та сталого розвитку Криму Світлана Бойченко розпочала дискусію із презентації впливу змін клімату на Кримський півострів. Серед основних проблем, які загострюються, вона назвала:
– недостатню кількість питної води
– надзвичайно теплі зими
– загальне підвищення температури на 0,6-1,2 градуси за Цельсієм (залежно від регіону)
– посилення посух
Ескендер Барієв, Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, підняв у своєму виступі надзвичайно важливе питання: права корінного населення на доступ до ресурсів, яке на постійній основі порушується російським окупантом.
Поряд із порушенням прав корінного населення, відбувається інтенсивна експлуатація природних ресурсів півострова, руйнування екосистем для створення нових магістральних сполучень чи житлових масивів, які панелісти/ки окреслили терміном «екоцид». Також пролунав заклик впровадити у міжнародну термінологію поняття «екоцид», тому що станом на зараз це поняття не окреслено та не зафіксовано.
Під час події відбувся показ короткометражного фільму про екологічну ситуацію на тимчасово окупованому росією Кримському півострові, де спостерігаються посухи, вирубка лісів, нестача питної вводи та її загальна погана якість, посилена інфаструктурна та житлова забудова, зокрема і на природоохоронних територіях.
Посилення енергетичної безпеки за допомогою рішень на основі локальної відновлюваної енергії: панельна дискусія, організована УКМ, ГО «Екодія», CAN EECCA та Inforce-Europe, пройшла під наративом енергетичної незалежності країн та громад.
Модераторка події – член правління ГО «Екодія» Анна Акерман – розпочала дискусію із фотографії СЕС, в яку влучила ракета, та коментарем про величезну різницю між тим, скільки часу та ресурсів потрібно для відновлення потужностей ВДЕ та звичних нам станцій на викопному паливі. Перші можна відновити за кілька тижнів, другі ж потребують місяців та величезних вливань коштів.
Першим з панелістів виступав Максим Бабаєв, координатор УКМ. Він наголосив на тому, що війна показала межі централізованої енергетичної системи України, через це більшість областей України переживає ряд блекаутів та відключень електроенергії.
«Громадяни та громади мають право мати доступ до електроенерії незалежно від того, що відбувається у світі.»
Також Бабаєв навів приклади того, як ВДЕ допомогли пережити населенню окупацію:
– Мила, Киїська область. 2 сонячні станції на дахах будинків допомогли під час місячної окупації заряджати телефони, до них був підключений водяний насос та інші електричні прилади;
– Горностайпіль, Київська область. Більше 50 домогосподарств було підключено до сонячних панелей для заряджання телефонів та оперування дрібними електроприладами; у цьому ж місті сонячні панелі встановили на лікарні;
– енергокооператив «Сонячне місто» у Славутичі: місцеве населення адаптувалось до використання енергії із СЕС для власних потреб.
Дуже важливо у майбутньому запровадити політики, які допоможуть інтенсифікувати гібридні відновлювані рішення у громадах для уможливлення отримання ними соціальних, економічних та кліматичних переваг.
Депутат Європарламенту від Німеччини Міхаель Блосс зазначив, що основний виклик, який стоїть перед ЄС зараз – це продовження закупівлі викопного палива у росії, таким чином, ЄС допомагає Росії вести війну.
Із змін, які зауважив депутат, це зміна риторики: ВДЕ зараз отримали чітке маркування як «енергія миру». Однак існує і багато викликів для громад: люди передовсім думають, як оплатити платіжки, хоч у той же час інфляція – це частина залежності від російського викопного і важлива віха російської стратегії ведення війни.
ЄС налагоджує практики енергетичної незалежності, особливе місце серед яких посідають програми European Green Deal і RePower EU, проте для подолання цього виклику зміни мають бути глибинні. Потрібно створити зовсім інший ринок енергії, максимально децентралізувати енергопостачання, здійснити реформу дизайну енергетичного ринку та підтримувати локальні громади у виробництві власної енергії з ВДЕ.
Також на порядку денному, за словами депутата, залишається питання того, як ЄС може допомогти Україні пережити війну.
Наступною досвідом локальних проектів ВДЕ поділилась Бактигюль Чинибаєва, комунікаторка CAN EECCA з Киргизстану. Через киргизько-таджицьке протистояння на південних кордонах країни вирує нестабільність: є загиблі, 132 тисячі осіб змушені були покинути своє житло, 623 будівлі внаслідок протистоянь були зруйновані, також пошкоджено важливу енергетичну та мережеву інфраструктуру.
Тут нагальною стала підтримка громадянського суспільства, представники/ці якого об’єднались та розпочали збір коштів та підтримку переміщених осіб (допомагали з житлом тощо). На зібрані кошти було закуплено сонячні панелі для прикордонників. Країна залежить від російського і казахського викопного палива, тож ця акція була чимось новим для суспільства, проте була надзвичайно успішною та показала, наскільки багато гнучкності на стабільності дають навіть невеликі СЕС.
Зараз організації продовжують збирати кошти для закупівлі сонячних панелей для шкіл та лікарень, які залишаються без електропостачання.
Ґуннар Боє Олесен, координатор INFORSE-Europe та SE з Данії, розповів про існуючі та ефективні технології ВДЕ, які активно використовують у Данії. ВДЕ дуже мобільні та гнучкі і пропонують багато можливостей для різних потреб, однак не варто нехтувати енергозбереженням та заходами з енергоефективності. Також спікер наголосив на тому, що варто максимально локалізувати системи енергозабезпечення громад, тому що the more local, the more resilient.
Костянтин Криницький, голова енергетичного департаменту ГО «Екодія», підкреслив нагальну роль енергетичної безпеки та сталості, а ВДЕ у громадах є основними джерелом цієї безпеки зараз. Великий потенціал мають заходи з енергоефективності та енергозбереження: план відновлення має мати фокус на побудову енергоефективних будинків, але варто розпочинати цей процес вже і не чекати до завершення війни.
Експерт також зазначив, що зараз нам не вистачає доступних та ефективних рішень, особливо для впровадження на рівні громад.
На панельній дискусії, присвяченій повоєнному відновленню міст України, організованій Irpin Reconstruction Summit, були презентовані можливі принципи сталого будівництва, які можна використовувати при відбудові міст, а також були показані приклади проєктів та методологій відбудови у інших країнах. Неодноразово під час дискусії було зазначено, що стале відновлення українським містам потрібно вже зараз і не потрібно нашвидкоруч впроваджувати короткострокові та не цілковито сталі рішення, а рухатись у напрямку чогось більш стійкого.
Представниця ПРООН Аліна Соколенко презентувала спільно розроблений підхід циркулярної економіки у відбудові зруйнованих міст – Resilience Building and Recovery (RBR) для України – в основі якого лежить підхід макисмального збереження та перевикористання наявних природних ресурсів. Підхід базується на загальнноприйнятих принципах кругової економіки, згідно яких важливо перевикористати максимальну кількість наявних матеріалів, доступних нам після руйнувань, а вже ту частину, яка цьому не підлягає, передати на рециклінг.
Заключний захід Українського павільйону був дуже символічним: молоді активісти/ки з Судану, Тувалу, Філіпін та українська кліматологиня Світлана Краковська розмовляли під час панельної дискусії «Залишаючись нижче рівня 1.5°C, даючи миру шанс» про важливість запроваджувати більш амбітні кліматичні політики для країн. До дискусії доєдналась і Олександра Матвійчук, голова організації «Ценр громадянських свобод», яка у 2022 році отримала Нобелівську премію миру. Панелісти/ки обговорювали актуальні виклики та можливі рішення, також пролунав заклик до міст та цілих країн доєднуватись до Договору про нерозповсюдження викопного палива за прикладом Тувалу та Вануату.
Найкраще результати дискусії можна підсумувати словами Світлани Краковської:
«Ми не можемо змінити законів фізики, але ми як люди мусимо змінити свою поведінку».
16 листопада
Гроші, харчування та одяг: вплив війни і зміни клімату
6 потужних заходів відбулось у середу, 16 листопада, в Українському павільйоні. Хоч усі вони максимально різні, але є один чинник, який їх об’єднує: нагальна потреба у відмові від викопного палива.
На ранковій прес-конференції «Нові дані щодо російського експорту викопного палива вказують на необхідність посилення санкцій з боку ЄС і США» було презентовано актуальні дані Центру дослідження енергії та чистого повітря (The Centre for Research on Energy and Clean Air (CREA)) щодо експорту російських енергоносіїв. Співорганізаторами прес-конференції виступили УКМ, Razom We Stand ta міжнародна правозахисна організація Global Witness.
Провідний аналітик CREA Лауі Мюлливірта у своїй презентації навів наступні тенденції для ринку російського викопного палива:
- Імпорт викопного палива з росії визнаний тероризмом у Великій Британії.
- У жовтні ми побачили зниження ціни на імпорт газу – ціна впала до рівня перед Вторгненням.
- Росії важко знайти нових покупців.
- Росія залежить від європейської морської інфраструктури для експорту енергоносіїв.
- Прослідковується збільшення імпорту російської сирої нафти Туреччиною, яка обробляє її і експортує цю нафту далі, а країни ЄС та США серед кінцевих покупців.
- Зменшення перевезення російських енергоносіїв на 23% у липні-жовтні 2022
На основі цих тез експерт рекомендує посилити заборону на закупівлю російських енергоносіїв, заборону імпорту оброблених нафтопродуктів від країн, що продовжують купувати нафту у росії, встановити цінові обмеження на російські енергоносії та переходити на відновлювані джерела енергії.
Максим Бабаєв, координатор УКМ, заявив про ціннісний аспект нашої боротьби: ми воюємо за право бути частиною цивілізованого світу.
Детальніше про дослідження: https://ucn.org.ua/?p=8908
Панельна дискусія ПРООН – Україна була присвячена економічному та стійкому відновленню для подальшого розвитку України. Війна в Україні – це глобальний виклик, вважають участники/ці, тому потрібно шукати і глобальні рішення цієї проблеми. Які саме можливості існують, читайте https://ucn.org.ua/?p=8915
До організації панельної дискусії «Викриття прихованих зв’язків модних брендів із російською нафтою під час війни» долучились зразу 3 організації-членкині УКМ: Zero Waste Society, ПЛАТО та «Нуль відходів Львів».
Під час дискусії було презентовано новий звіт про взаємозв’язок нафтової промисловості із модною індустрією https://changingmarkets.org/portfolio/fossil-fashion/ Далі обговорили основні виклики сфери легкої промисловості та можливі рішення.
Читати репортаж>> https://ucn.org.ua/?p=8911
Організована ГО «Екодія» панельна дискусія на тему «Продовольча безпека та кліматичні амбіції: як побудувати агрокультурну систему більш сталою, зважаючи на війну та глобальні кризи» зібрала експертів/ок з дуже різних фахових областей.
Війна загострила іншу кризу у світі – продовольчу, показала, що глобальна продовольча система не є сталою. Що пропонують експерти для подолання продовольчої кризи, читайте репортаж>> https://ucn.org.ua/?p=8913
Панельна дискусія із представниками місцевих українських громад та підписантів Угоди мерів підсумувала дискусійну програму павільйону. Заступники/ці мерів Хмельницького, Львова, Рівного та Новоград-Волинського (якраз в день панелі місту повернули історичну назву Звягель) поділились своєю діяльністю до війни та під час, яка має на меті забезпечити зелений розвиток названих вище міст.
15 листопада
Зелене відновлення України, попри все
Під знаком зеленого відновлення та кліматичної справедливості пройшли сьогодні події в українському павільйоні.
Під час дообідньої панелі експерти/ки дискутували про те, як реалізувати потенціал України стати рушієм швидкої декарбонізації в Європі.
Вступним словом один за панелістів та модератор розмови Кирило Криволап, директор Центру економічного відновлення, окреслив загальні рамки економічної ситуації України. У 2013-15 роках ми спостерігали зниження ВВП, однак останніми роками спостерігалось зростання економіки. З початком повномасштабного вторгнення ситуація змінилась: прогнозують зниження ВВП на близько 33%, порівняно з минулим роком, а також дефіцит бюджету на рівні 17,8% (хоча раніше він знаходився на рівні 3-5%), а рівень інфляції триматиметься у межах 20%. Для відновлення рівня ВВП Україні знадобиться близько 5 років, проте це відновлення має бути структуроване та добре сплановане та втілюватись за «принципами Лугано».
План відновлення має включати 3 фази:
Фаза 1. Діяльність держави у рамках воєнного права (тут і зараз).
Фаза 2. Відновлення життєво важливої інфраструктури (наступні 36 місяців).
Фаза 3. Розвиток країни та модернізація (після завершення бойових дій).
Світлана Сушко, експертка Команди підтримки реформ при Міністерстві екології та природних ресурсів України, більше розповіла про діяльність Міністерства у контексті зеленого відновлення, а також окреслила 9 основних секторів довкіллєвих реформ:
- Інтегративна кліматична політик
- Комплексна система моніторингу довкілля
- Довкіллєва безпека (хімічна та радіаційна)
- Ефективне управління відходами
- Довкіллєвий контроль та відповідальність
- Ефективне державне управління у сфері захисту довкілля
- Законодавчі реформи у сфері промислового забруднення
- Стале використання природних ресурсів
- Реформа управління природоохоронного сектору для збереження ландшафту та біорізноманіття.
Зараз основа діяльності Міністерства – це робота над фіксуванням, комунікацією, розробкою методик обчислення та пошуку інвестиції для подолання шкоди, завданої довкіллю війною росії проти України.
Стратегічним завданням Міністерства є інтеграція кліматичних цілей в усі сектори діяльності держави для зменшення викидів парникових газів та адаптації до змін клімату.
Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, більше розповів про технічний аспект можливості досягнення кліматичної нейтральності Україною до 2050 року. Коротка відповідь: так, це можливо. Проте для цього важливо розвивати національні цілі скорочення СО2 згідно європейських – через наше кандидатство у ЄС.
Головне питання полягає у тому, яким чином буде сформовано енергетичний баланс і чи буде відведено значну роль у енергетичному секторі атомній енергетиці. Згідно позиції Дячука, питання атомної енергетики не є однозначним. З одного боку, ця технологія може допомогти нам перейти на net zero, з іншого ж боку – з атомною енергетикою пов’язано багато безпекових викликів, що ще більше підкреслили воєнні дії.
У будь-якому випадку основою енергетичної системи має бути ВДЕ: вітер, сонце, біомаса та біогаз (синтетичний та біометан).
Ігор Підгурський, представник Міністерства енергетики України, окреслив тенденції щодо декарбонізації державних та муніципальних будівель в Україні, які становлень 5-6% кінцевого споживання енергетичних ресурсів.
У ході дискусії Світлана Романко, засновниця та директорка «Razom we stand», наголосила на потребі зеленого відновлення на базі ВДЕ, тому що ВДЕ – енергія миру. Особливо важливо це у контексті євроінтеграції, проте перехід має відбуватись з обидвох сторін. Зараз важливо створити кейс України і її відновлення без викопного палива.
«Україна – найбільша країна у Європі, і кліматична нейтральність для Європи неможлива без кліматичної нейтральності для України. Ми вдячні за гуманітарну допомогу від ЄС, але країни все ще продовжують купувати енергоносії в Росії. Зупиніть інвестиції у викопне та його інфраструктуру».
Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна, долучилась до дискусії із запитом до наскрізності теми зміни клімату у всіх секторах відновлення.
«Ми говоримо не тільки про те, що відновлення України планується «зеленим», ми можемо обговорювати питання ВДЕ, атомної енергетики, але водночас ми можемо заглянути і в інші сектори відбудови України. Важливо розуміти, що клімат – наскрізна тема і має бути врахована під час імплементації, проте поки що такого ми не бачимо у багатьох політиках».
Також Алієва озвучила важливу тезу у контексті справедливого відновлення України: зараз існує значний тиск щодо пропозиції експорту енергоносіїв для ЄС у обмін на санкції проти Росії і це може бути застосовано до сектору ВДЕ. Тут гостро постає питання колоніалізму ВДЕ зі сторони ЄС, однак ми не маємо працювати над тим, щоб створити інфраструктуру ВДЕ на експорт. Ми маємо бути суб’єктом, а не об’єктом у цих дискусіях та не можемо розвивати ВДЕ для експорту, якщо для внутрішніх потреб країни ми будемо розвивати, наприклад, атомну енергетику.
ГО «Екодія» організувала подію про вплив російської війни в Україні на глобальну енергетичну безпеку та кліматичну справедливість. Учасники\ці панелі погодились, що війна впливає на енергетичну безпеку усього світу та детальніше розповіли про аспекти впливу воєнних дій в Україні на свої країни.
Представник Нігерії Бабавале Обаянью, представник організацій Друзі Землі Нігерія та Environmental Rights Action, наголосив на двох ризиках, які війна принесла для Нігерії:
зниження продовольчої безпеки: через перешкоди у поставках збіжжя відбулось підвищення ціна на хліб, і зараз багато хто не може дозволити собі купувати хліб або випікати його самостійно;
підвищення ціни на бензин та дизельне паливо у 3-4 рази.
Іншою небезпекою, яка може чекати країну – та і весь Африканський континент у майбутньому – це видобуток «зеленого» природного газу як інструменту транзитного переходу до відновлюваних джерел енергії. Але реальність для побудови газової інфраструктури близько 10 років, а клімат не чекатиме на нас протягом цього періоду.
Татіана Роа Аведаньйо, представниця організації «Друзі Землі Колумбія» зазначила, що в країні посилився наратив відмови від викопного палива. З іншого боку, посилився і запит від європейських країн, які шукають шляхи заміни російського газу, внаслідок чого експорт вугілля з Колумбії до кінця року прогнозовано збільшиться на 20%. Для забезпечення попиту планується розширення території для видобутку вугілля. Це ставить під загрозу життя та розвиток корінних народів та племен: таким чином забирають їх землі те джерела води.
Ерік Ньґуна, координатор акцій 350.org на СОР та активіст з Кенії, також зауважив посилення проблематики продовольчої безпеки. Одна з проблем – залежність Африки від глобального ринку продовольства, і від поставок зернових з України зокрема, саме тому рішенням цієї проблеми виступила б автономізація продовольчого забезпечення Африканського континенту.
Ресурси Глобального Півдня – нафта, природний газ та мінерали – орієнтовані на запити європейського ринку, тобто на експорт. Тим часом, 600 млн осіб у Африці не мають доступу до струму і основних засобів для існування.
В український контекст присутніх ввела Євгенія Засядько, представниця «Екодії».
«Як можна говорити про кліматичну справедливість, коли у країні триває війна? Війна в Україні розпочалась 8 років тому і за той час Європа продовжувала нарощувати свою залежність від російського викопного палива», – сказала вона.
Євгенія наголосила, що 40% української енергетичної системи зруйновано, 85% вітрових електростанцій та 50% сонячних електростанцій зруйновано.
Основним побоюванням спікерки стала можлива нестача ресурсів для справедливого та зеленого відновлення: економіка України зруйнована, ми спостерігаємо – як і в усій Європі – посилання кліматичних змін, проте якщо у європейських країн буде достатньо ресурсів долати ці зміни, то у нас їх може не виявитись.
За подіями стежила Діана Попфалуші, ГО “Плато”, дякуємо за репортаж.
14 листопада
Вода, Кліматичний офіс України та оцінка збитків
Понеділок другого тижня перемовин у Українському павільйоні був максимально насичений та пройшов під егідою двох тем: військові викиди парникових газів та водне забезпечення і його роль у продовольчій системі.
День розпочався із виступу у міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, який розпочав презентацію нового інструменту повоєнної відбудови України – Офісу підтримки України – та наголосив на потребі зеленого відновлення України. Міністр також озвучив дані викидів парникових газів, що були спричинені воєнними діями. Близько 33 млн тонн СО2 було викинуто у атмосферу внаслідок воєнної агресії росії проти України. Також вже здійснено прорахунки можливих викидів, пов’язаних з повоєнним відновленням України: 49 млн тонн. Основною відбудови стане вже презентований у Лугано план зеленої відбудови, який тепер із плану трансформується у конкретні цілі.
Згідно слів міністра, новостворений Офіс підтримки України і матиме мету підтримувати цей процес на усіх рівнях, від найвищого – національного – і до підтримки регіонів, адміністрацій та підприємств, що розширить можливості для зацікавлених сторін впроваджувати практики у рамках Зеленого Курсу (Green Deal). До Офісу зможуть у майбутньому долучитись також інші країни, які хочуть підтримувати Україну на шляху до зеленого відновлення.
Експерти/ки панелі наголошували на всеосяжній підтримці України, озвучували плани ЄС скоротити споживання російського газу на 15% до кінця року, а за 3 роки стати повністю незалежними від викопних ресурсів агресора. І для України лунали заклики енергетичного переходу: забезпечити відповідне законодавче регулювання та сприятливий інвестиційний клімат для створення нових справді мирних енергетичних потужностей – на основі відновлюваної енергії.
Друга подія під назвою «Вода у продовольчій системі: Український контекст» у павільйоні відбувалась із фокусом на проблеми у сфері водного забезпечення та продовольства, а експертна панель об’єднала доповідачів/ок України та Африки.
Панелістами/ками був озвучений ряд актуальних проблем для України, переважно пов’язаний із впливом воєнних дій.
Особливо важливою у цьому контексті була доповідь голови Державного агентства водних ресурсів України Олексія Кузьменка, який навів результати моніторингу водного середовища. Внаслідок воєнних дій, водні системи України були забруднені шляхом бомбардувань та вибухів, руху та діяльності військового устаткування, надзвичайних ситуацій, витоків палива тощо. Проби води показують значне перевищення концентрації свинцю, цинку та міді, також наявне органічне та біогенне забруднення. 33 об’єкти водної та дренажної систем були пошкоджені, а збитки, нанесені росією водній та дренажній системі України, обраховуються зараз у розмірі 1.3 млрд доларів США.
У контексті розмов про повоєнне відновлення агропромислового комплексу та систем іригації панелістами/ками було зазначено, що ця сфера повинна відбудовуватись згідно новостворених планів відновлення водних систем. Важливо трансформувати систему АПК так, щоб вона стала не проблемою, а її рішенням.
Найбільш відвідуваними подіями стали події за участі у міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця (панельна дискусія та прес-конференція), який ще раз нагадав присутнім про збитки, спричинені війною росії проти України, та оголосив про ініціативу української влади зі створення глобальної платформи для дослідження кліматичних та екологічних збитків від воєнних дій. Зараз зафіксовано, що викиди СО2 збільшились 23%, порівняно з 2021 роком. Україною вже розроблено 7 методик розрахунку шкоди для довкілля (не враховуючи сектору екосистемних послуг, тому що тут відсутні законодавчі рамки), які визнані і застосовуються в Україні, але не поза її межами. Тому спільна глобальна платформа мала би значний позитивний вплив у цій сфері. З цим твердженням згодом погодились і експерти/ки дискусії.
Запрошеними спікерами/ками найвищих рангів на цій події стали:
Комісар Європейського парламенту з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюс Сінкевичюс, який висловив свою підтримку Україні, наголошуючи, що війна, яка триває на теренах нашої держави, кидає виклик цінностям, які ми знали раніше, порушує наші права на мир, життя та існування як таке. Саме тому потрібно рішуче виступати проти цієї агресії.
Важивою була доповідь Інґер Андерсен, виконавчої директорки Довкіллєвої програми ООН (UNEP). Вона поділились основними результатами дослідження впливу війни на Україну, яке було здійснено згідно мандату ООН.
Андерсен виділила 6 основних груп встановлених ризиків для довкілля України:
– Пошкодження дотичної до палива інфраструктури.
– Перевантаження системи поводження з відходами.
– Боєприпаси, які знаходяться у нерозірваному стані.
– Пошкодження інфраструктури, особливо критичної.
– Непевність щодо пошкодження агропромислової сфери (зокрема, внаслідок шкоди, нанесеної чорноземам).
– Українська національна спадщина.
Під час панельної дискусії були представлені:
Дослідження пошкоджень та потреб, здійснене Світовим банком (Rapid Damage and Needs Assessment)
Окремо варто виділити експертний виступ Наталії Андрусевич з Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», яка наголосила на тому, що глобальний вплив воєнних дій відчувається далеко поза межами зони бойових дій. Міграція, енергетична та продовольча криза – це ті проблеми, які супроводжують війну. Саме тому росія має нести пряму відповідальність за нанесену шкоду. А післявоєнна відбудова повинна відбуватись згідного Зеленого курсу, бачення та внаслідок ретельного планування, тому що із зони війни ми маємо вийти сильною та модернізованою країною.
Завершив день в Українському павільйоні показ фільму української режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко «І кожна річка».
За подіями стежила Діана Попфалуші, ГО “Плато”, дякуємо за репортаж.
11 листопада. День декарбонізації
Обіцянки Байдена та нагородження росії
Президент США Джо Байден у промові оприлюднив план скорочення викидів метану в США, підтримку нових систем раннього попередження про екстремальні погодні катаклізми в Африці та угоду щодо підтримки нових сонячних і вітрових проектів у Єгипті.
Велика Британія продовжуватиме використовувати та розробляти нафту та газ у Північному морі. Виробників газу та їхніх фінансових спонсорів звинуватили у використанні Cop27 як можливості ребрендингу природного газу як перехідного палива, а не викопного палива.
Ще одна акція відбулася на території проведення COP27 – Flood the COP. Учасники акції утворили «блакитну хвилю» та скандували про вимогу фінансування втрат та збитків.
Номінація Росії на Fossil of the Day
Громадські організації міжнародної мережі CAN на #COP27 номінували росію на нагороду Скам’янілість дня. За те, що країна, попри світові плани декарбонізації, займається лише постійною карбонізацією. Протягом десятиліть вона постачала багато країн газом, нафтою та вугіллям і використовувала гроші від викопного палива для живлення війни.
9 листопада на COP27 Руслан Едельгерієв, уповноважений президента путіна з клімату, заявив, що країна може стати вуглецево-нейтральною раніше, ніж 2060 рік, якщо санкції проти росії будуть послаблені. Таке лицемірство потрібно викрити.
Росія заробила 158 мільярдів євро доходу від експорту викопного палива за перші шість місяців війни (з 24 лютого по 24 серпня). 60% бюджету росії складається з продажу викопного палива. Ці гроші сплачуються за геноцид і екоцид в Україні.
Розпочавши повномасштабну війну в Україні, росія вже згенерувала понад 33 млн тонн викидів CO2. І продовжує атаки на енергетичну інфраструктуру України до сьогодні.
Російське вторгнення мало глобальний вплив на енергетичну безпеку та призвело до збільшення експорту вугілля з Південної Африки, Австралії та Колумбії.
Росія терміново шукає альтернативні ринки для свого викопного палива. Продажі трубопровідного газу Китаю (найбільшому імпортеру у світі) зросли майже на 65% за перші шість місяців року порівняно з 2021 роком. Поставки сирої нафти Індією з Росії зросли до ≈ 13% імпорту.
Шантаж країн з боку росії руйнівно впливає на довкілля. Вона спалює газ тільки для того, щоб не транспортувати його в ЄС незалежно від контрактів. В результаті вибуху на «Північному потоку-2» в повітря було викинуто близько 14,6 млн тонн CO2.
Російсько-українська війна в контексті зміни клімату
Ця тема звучить не тільки в Українському павільйоні. В німецькому павільйоні відбулося обговорення того, як війна в Україні впливає на німецьку енергетичну безпеку та глобальну кліматичну справедливість. Крім України в панелі взяли участь представники Нігерії, Уганди та Колумбії. “Саме в цих країнах держави ЄС намагаються знайти додаткові джерела газу і вугілля. Цього не можна допустити”, – зазначила учасниця обговорення Ольга Бойко. Модераторка заходу та представниця BUND e.V. Сьюзан Шербарт підсумувала захід, спеціально для УКМ: https://youtu.be/5ZaoZd8RcHQ
10 листопада
Борги країн, наука, гендерна рівність і протест у білому
Понад 50 найбідніших країн, що розвиваються, знаходяться під загрозою невиплати своїх боргів і фактичного банкрутства, якщо багатий світ не запропонує термінову допомогу, заявив керівник програми розвитку ООН.
У конференції беруть участь 636 представників нафтової і газової галузей, що на 25% більше, ніж у попередньому році. Це більше, ніж будь-яка делегація країн. Таке потужне лоббі викопного палива заважає досягненню домовленостей на захист довкілля.
Вранці відбувся захід «Українська кліматична наука та інновації до та після війни за викопне паливо». Не дивлячись на складні умови роботи, українська наука працює. Експерти працюють, зокрема, над розробкою плану адаптації до зміни клімату для Миколаївської області, яка постраждала від військових дій.
Світлана Краковська, українська кліматологиня у відео https://youtu.be/318CjZaDVHc підсумувала захід і зазначила, що наукові об’єкти в Україні, які пошкоджені росією, матимуть підтримку у відновлені зі сторони Всесвітньої метеорологічної організації.
Кліматичні рішення мають враховувати гендерну рівність
Обговорення ролі гендерної рівності в декарбонізації та зеленому відновленні відбулося в Українському павільйоні. «Для України це дуже важливо. Зелене відновлення може бути використано як вихідна точка не лише для декарбонізації та екологічної модернізації, але й для соціальних трансформацій. Соціальна справедливість і гендер мають стати наскрізними питаннями екологічного відновлення, щоб ми могли відновити країну після війни краще не лише з точки зору екологічних показників», – зазначила координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна Оксана Алієва.
Згідно даних Міжнародного енергетичного агентства (IEA) тільки 5% жінок займають посади топ-менеджерок в енергетичних компаніях, а на рівні старших менеджерок працює близько 14% жінок. Жінки наразі недостатньо представлені в багатьох секторах економіки, які, як очікується, зазнають серйозних трансформацій у процесі післявоєнного відновлення, наприклад, енергетичний сектор чи металургія. Жінки становили лише 22% зайнятих у традиційній енергетиці та близько 31% у відновлюваній енергетиці в Україні у 2018 році. При впровадженні локальних кліматичних рішень необхідно врахувати інтереси місцевих громад і використовувати потенціал гендерної рівності. Як і чому це робити, читайте в матеріалі>>
Також на COP27 відбулася акція в білому на знак солідарності з убитими та ув’язненими захисниками довкілля по всьому світу.
На Саміті очікують Президента США Джо Байдена, після чого той вирушить на щорічну G20 в Індонезії. Буде цікаво подивитися, як це активізує дискусії.
Оля Бойко, радниця Української кліматичної мережі, координаторка CAN EECCA, експертка з мережування NGO Ecoaction, підсумувала перші дні на COP27 для України у відео: https://youtu.be/p5XUJKlCbUQ
9 листопада
8 листопада
Зеленський про зміну клімату і війну. Дискусія про вплив війни в Україні на кліматичну політику Європи
7 листопада. “На шляху до кліматичного пекла”
Понад 100 глав держав і урядів з усього світу зібралися сьогодні в Шарм-ель-Шейху для обговорення кліматичної кризи. «Наше завдання – розповісти світові про відданість України кліматичним цілям, прагнення до розвитку, а також розкрити кліматичні злочини Росії та їх глобальні наслідки», – розповідав про місію України на COP27 міністр захисту довкілля та природних ресурсів країни Руслан Стрілець.
Що вдалося в 1 активний день переговорів?
Війна – важлива, зміна клімату – важливіша
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш сьогодні під час виступу на церемонії відкриття Саміту світових лідерів на кліматичній конференції ООН COP27 у Єгипті згадав про війну в Україні та її жахливий вплив на світ та вказав, що при тому не варто забувати про зміну клімату
«Ми усі прямуємо до кліматичного пекла, продовжуючи тиснути на педаль газу. Війна в Україні та інші конфлікти спричинили багато кровопролиття, насилля, що трагічно вплинуло на увесь світ. Але ми не можемо прийняти того, що наша увага не сфокусована на зміні клімату. Ми звичайно маємо працювати разом, аби підтримувати кроки до миру, а потім подолати величезні страждання. Проте зміна клімату відбувається в різних часових межах та в інших масштабах, і це основний виклик цього століття. Багато конфліктів сучасності пов’язані зі зростанням кліматичного хаосу. І війна в Україні показала глибокі ризики нашої залежності від викопного палива».
Президенти та прем’єри через одного згадували у промовах про Україну та закликали до припинення війни, але прямого осуду росії не звучало. «Ми не будемо жертвувати кліматичними цілями через війну в Україні», – прямо заявив президент Франції Емануель Макрон.
Гроші – для бідних
Країни, які розвиваються, з першого дня закликали світових лідерів терміново вжити більше дій для скорочення викидів, для чого виділити «адекватне фінансування» для розв’язання проблеми зміни клімату. В результаті делегати Конференції погодилися включити до офіційного порядку денного питання про виплати компенсацій багатими країнами бідним країнам, що є найбільш вразливими до змін клімату.
Україна теж хоче отримати фінансову підтримку та ринкові та неринкові механізми для реалізації цілей Паризької угоди.
«Ми повністю готові до відновлюваної енергії майбутнього, зосередженої на сонячній, вітровій та водневій генерації», — говорить Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК. Компанія уже не говорить про продовження роботи вугільних ТЕС.
Також на СОР27 делегація України планує розпочати діалог із країнами світу щодо можливості розробки спільних підходів оцінки збитків навколишньому середовищу від військових дій.
Крім того, очікується низка переговорів, які дозволять отримати доступ до міжнародних екологічних фінансів та ринкових та неринкових механізмів регулювання викидів парникових газів.
Україна також хоче використати COP27 для просування своєї ініціативи «Шляхи зеленого зерна», покликаної не лише продемонструвати глобальні загрози світовій продовольчій безпеці, а й сформувати міцні, надійні партнерства для подальшого розвитку.
6 листопада
Вирва в Українському павільйоні
