Літо 2023 поставило нові температурні рекорди та стало найбільш спекотним за всю історію спостережень!
Як повідомляє Всесвітня метеорологічна організація, серпень 2023 року отримав звання найбільш гарячого серпня від початку минулого століття, ще й з великим відривом: на 1,5 °C тепліше, ніж середній показник у доіндустріальному періоді 1850-1900 рр.
Так само у серпні спостерігалася й найвища глобальна середньомісячна температура поверхні моря — 20,98°C. В той самий час обсяг морського льоду Антарктики перебував на рекордно низькому рівні для цієї пори року — на 12% нижче за середнє місячне значення, що на сьогодні є найбільшою негативною аномалією у серпні з початку супутникових спостережень (кінець 1970-х років).
Під час відкриття Саміту Кліматичних Амбіцій ООН 20 вересня Генсек ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що людство «відчинило браму в пекло», дозволивши посилитися кліматичній кризі. Без радикальних дій на нас чекає «небезпечне та нестабільне» майбутнє глобального потепління на 2,8 °C, порівняно з доіндустріальною епохою.
Нагадаємо, що основною причиною аномально швидкого потепління є викиди парникових газів від спалювання вугілля, нафти та газу. Саме через індустріальний вплив людства на атмосферу, концентрація вуглецю (CO2), метану (CH4) та закису азоту (N2O) побила всі можливі рекорди. В серпні 2023 року середня концентрація CO2 в атмосфері склала 419,6 часток на мільйон. Це на 25% більше, ніж у 1980 році.
А що в Україні зі зміною клімату?
В Україні помірно-континентальний клімат, немає сильних погодних катаклізмів і кліматична криза, особливо під час війни, не відчувається як така що загрожує життю. Здавалось би.
Світлана Краковська, відома українська кліматологиня, одна з 10 найвпливовіших учених світу у 2022 році за версією британського журналу Nature, в інтерв’ю українському інформаційному агентству УКРІНФОРМ розповіла, що такої концентрації парникових газів, як зараз, не було 2 млн років або і більше.
“Приблизно у 2030-х роках почнеться фаза потепління, і цикл природний та цикл потепління, спричиненого людством, почнуть посилювати, а не компенсувати одне одного. Тоді все буде значно гірше…саме тому ми, науковці, закликаємо вживати термінових заходів вже. Бо зміна клімату – це про тут і зараз”, — зазначає вчена.
Світлана прогнозує посухи, екстремальні опади та паводки у Криму, у Миколаївській, Херсонській, Одеській, Запорізькій областях у наступні 30-50 років.
Члени УКМ, Екодія, у своєму дослідженні також зазначили про можливе затоплення у 2100 році Азовським та Чорним морями території площею майже з Тернопільську область. Найбільше постраждають Крим, Херсонська та Одеська області.
Інша українська аспірантка-кліматологиня, дослідниця аналітичного центру Ecologic Institute, Анна Богушенко розповіла спеціально для УКМ про зміну кліматичних зон в Україні та її наслідки.
“Сучасна кліматична криза призвела до того, що кліматичні зони України зсуваються на північ, і наразі змістились десь на 300-400 км. У цей час на півдні країни клімат стає посушливішим і ризикованим для землеробства. За підрахунками фахівців Одеського державного екологічного університету через зміну клімату до 2035 року майже удвоє знизиться врожайність кукурудзи, на третину – озимої пшениці, на 40% – картоплі, на 70% – ярового ячменю”.
Також Анна звертає увагу, що згідно з даними міжнародних наукових центрів Україна знаходиться в регіоні планети, який теплішає у 2,5 раза швидше за інші. З кінця ХІХ століття середня річна температура повітря в Україні збільшилась вже на 2,6 градуса.
“За таким темпом до середини століття потепління у нашому регіоні, за негативними прогнозами, може досягти 4 градусів”, — зазначає кліматологиня.
Як підготуватись до зміни клімату вже зараз?
Як бачимо, не можна гаяти ані хвилини. Зміна клімату триває і, навіть попри війну, про це не можна забувати.
Усе, що ми можемо, за словами Світлани Краковської, — скорочувати викиди та нарощувати поглинання, наприклад, зеленими насадженнями. Крім цього, треба адаптовуватись до змін, що вже стались чи є неминучими у найближчому майбутньому.
“Практично на кожному рівні – від міжнародного до індивідуального – потрібен план дій, який на державному рівні зветься стратегією адаптації до зміни клімату. Зараз у європейському проєкті APENA-3 ми разом з іншими експертами розробляємо стратегії адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей України”, – розповідає експертка.
Анна Богушенко також наголошує на важливості ролі громад: “Нема якогось одного рецепту з захисту свого середовища від наслідків зміни клімату. Технічні заходи будуть різнитися від потреб та вразливих точок міст, від укріплення берегових ліній, до створення системи сповіщень про аномально сильну спеку. Але адаптація не буде стійкою без розвитку та залучення громад до цього процесу. Тобто кліматичний аспект освіти має бути у кожній навчальній програмі, громадськість має знати про проблему та шляхи її вирішення, а також сама пропонувати те, що може найкраще допомогти в адаптації до зміни клімату”.
А ось кілька практичних порад від УКМ, що можете зробити конкретно ви, щоб адаптуватись до вже наявних змін та запобігти виникненню ще більш загрозливих наслідків:
- Запровадьте нові звички у власний побут та максимально поширюйте їх серед вашого оточення: заощаджуйте електроенергію та воду, не продукуйте зайвих відходів, “озеленіть” своє пересування, надавайте перевагу органічним продуктам, купуйте товари та речі з низьким вуглецевим слідом. Детальніше про ці та інші кроки для протидії зміні клімату розповіли в Екодії.
- Розширюйте свої знання щодо природоорієнтованих рішень та використовуйте їх потенціал на практиці, щоб покращити якість життя у своїй громаді. Ознайомитись з переліком базових природоорієнтованих рішень можна у спеціальному каталозі, розробленому членами УКМ.
- Якщо ви дотичні до управління вашою громадою, ви обов’язково маєте розробити план адаптації до змін клімату. У цьому вам допоможе посібник від Екоклубу. Тут ви дізнаєтесь, з чого розпочати адаптацію до зміни клімату, де брати дані для аналізу, хто повинен бути залученим до розробки оцінки вразливості до зміни клімату та багато іншого.
- Станьте прихильником зеленої повоєнної відбудови України, адже це покращить екологічну ситуацію країни, убезпечить майбутні покоління українців від наслідків кліматичної кризи, та, заодно, дозволить державі інтегруватися у європейські ринки та політичний простір. Про першочергові екологічні реформи для зеленого відновлення України читайте у матеріалі МБО Екологія – Право – Людина (ЕПЛ).
Для отримання більш розгорнутих коментарів експертів, просимо звертатися за контактами:
Олександра Нессонова, комунікаційниця УКМ
тел. 0935152975
