Вчора громадськість обговорила критерії вибору майбутнього очільника міністерства захисту довкілля та запропонувала план дій для влади.
Громадськість стурбована заявами про звільнення міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського та невідомістю про причини цього та яка доля чекає керівництво міністерства. Спільнота має чіткі критерії, якою має бути ця людина та яку повинна мати команду. «Громадянське суспільство висловлює занепокоєння, що влада не діє, питання довкілля стоять навіть не на другому місці. Але є критична маса, яка змусить провести екологічні реформи. Екологічний контроль, моніторинг стану довкілля, не лише повітря, – це база, без якої не можемо прийняти жодного плану чи стратегії, та без адекватної юридичної відповідальності», – зазначає Олена Кравченко, директорка МБО «Екологія Право Людина».
Тож учора екологічна спільнота зібралася на брифінг для обговорення теми екополітики України. «Ми бачимо постійні зміни стратегії держави, призначення людей без досвіду і команди. Тричі провалений закон про зменшення промислового забруднення. Ми одні з перших ратифікували Паризьку угоду, але це не означало виконання цих зобов’язань, – зазначила Кравченко.
“Ми закликаємо, щоб було обговорення з громадськістю кандидатур та їх програм.
Ми хочемо бачити представлену стратегію екологічної політики», – зазначила Ганна Гопко, засновниця Мережі захисту національних інтересів «АНТС», депутатка 8 скликання.
Сергій Шаповалов, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерева”, представив результати дослідження думки населення України. 26% українців назвали екологічні загрози найважливішими поруч із економічними загрозами та війною. Кожен п’ятий українець потерпає від високих температур.
“Екосистемні послуги – родючий грунт, прісна вода, кисень в атмосфері – це те, що ми не можемо створити, тож треба повертати, відновлювати природні території. Однак Україна діє навпаки. Європейський зелений курс передбачає повернення до природного стану 30% територій до 2030 року. Однак в Україні за останні роки 60% території передані під ріллю, ми рухаємося в протилежному напрямку. Через це Україна найбільше вододефіцитна держава Європи. І викиди вуглецю від ріллі більші за промисловість і транспорт, разом узяті, і навіть не рахуються у національному кадастрі викидів», – зазначає Олексій Василюк, голова правління Української природоохоронної групи. Україна має прийняти стратегію повернення біорізноманіття Європи, запевняє експерт, і активніше захищати території Смарагдової мережі, зокрема степи.
«Останній рік міністерство йшло в правильному напрямку в кліматичній політиці, – оцінює Наталія Гозак, виконавча директорка Центру екологічних ініціатив «Екодія», – Так, оновлений НВВ вперше не передбачає зростання викидів парникових газів, а навіть зниження на 7% від 2019 року. Почалася робота над планом реалізації цього внеску. Напередодні міжнародних кліматичних переговорів у Глазго, українська делегація вперше заявила свою позицію. Прийнята Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. Треба доводити ці плани до місцевої влади. Але амбітна кліматична політика вимагає фінансування. А в Україні фактично найнижчий податок для СО2 і є простір для дій зі створення Кліматичного фонду».
Всі експерти підкреслили потребу прозорості з боку держави та команди президента, РНБО, та системного підходу до реформ у кліматичній сфері.
Отже, дотримання євроінтеграційного порядку денного в сфері захисту довкілля, зокрема з кліматичних питань, – це головне, на що слід спиратися при виборі кандидата. Не менш важлива наявність досвіду та професійної команди, щоб не була загальмована робота міністерства, яка має бути стабільною.
