УКМ

Українська кліматична мережа оголошує тренінг “Майстерня переходу міст на 100% ВДЕ”. Захід відбудеться 27 та 28 травня у Вінниці Запрошуються представники з усіх областей країни, перевага надається учасникам з Вінниччини.

Україна на порозі енергетичної революції. Або ми адаптуємося, разом з усім світом беремо курс на місцеву і чисту енергію сонця, вітру, води та біомаси, або нарощуємо екологічну кризу та енергозалежність від імпортованого газу і вугілля. Понад 50 країн Європи мають цілі для повного переходу на відновлювану енергетику (ВДЕ), 4 українські міста вже публічно заявили про перехід на 100 % ВДЕ до 2050 року аби зменшити вплив на клімат.

З чого починається такий перехід, які потреби громад він може задовольнити, яка роль кожного урядовця, чиновника та місцевого жителя? Та головне — яке наукове, організаційне та соціальне обґрунтування переходу громад на 100 % відновлюваної енергії.

Про це спільно поговоримо з представниками:

• Природоохоронною організацією “Екоклуб” (м. Рівне)
• Екологічною організацією “Еколтава” (м. Полтава)
• Центром екологічних ініціатив “Екодія” (м. Київ)
• Міжнародного кліматичного руху 350.org
• Житомирської міської ради, очільник якої першим у Східній Європі заявив про ціль переходу на 100% ВДЕ

З програмою тренінгу можна ознайомитися тут.

Щоб відвідати захід потрібно заповнити форму за посиланням до 12 травня 12:00.

УВАГА! Кількість місць обмежена. Просимо дочекатися підтвердження участі від координатора до 12 травня.

Участь безкоштовна, учасникам/цям з інших міст забезпечуємо проживання і харчування

Організатори заходу: ГО “Екоклуб” спільно з “Екодією”. Організації є членами Української Кліматичної Мережі (УКМ)

Захід проводиться в рамках проекту підтриманого Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні. (в оголошенні вставити логотип)

Для зворотного зв’язку:

Асистентка УКМ — Оксана Мар’юк:

oksanam@ecoclubrivne.org

тел. + 38 097 754 18 32

19 квітня команда Української Кліматичної Мережі та 350.org-Україна відправилися у тур до Житомира – першого українського міста, що офіційно планує перейти на 100 % відновлюваної енергії до 2050 року. Керівництво міста публічно заявило про це в червні 2018-го. Як Житомир рухається до цілі та що змінилося, дізнавалися у турі.

На сьогодні, 4 українських міста декларують перехід на відновлювану енергетику, у світі вже 55 країн мають цілі для повного заміщення вугільної та атомної енергетики. Чому в Україні Житомир став першим, та які основні кроки аби досягти мети і не стати популістами, запитуємо у міського голови – Сергія Сухомлина.
Шлях до модернізації міста і його енергосистеми почався з Плану Дій Сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР). Аби обліковувати кількість енергії, що споживає місто, запровадили одну із перших систем енергомоніторингу в комунальних закладах. Це неабияк допомогло при плануванні річного бюджету Житомира. Адже розуміючи скільки споживає теплової і електроенергії заклад у різні пори року при різних температурах – можна спрогнозувати суму комунальних платежів для нього порівняно з базовим роком.

Фото: Міський голова Житомира Сергій Сухомлин на зустрічі з журналістами під час туру

Перший крок для збільшення частки ВДЕ у енергобалансі міста – енергозбереження і енергоефективність. Тому у всіх 24-ох дитячих садочках і школах міста проводять комплексну модернізацію. Переважно за рахунок грантових та кредитних коштів.
Паралельно проходять перемовини з німецьким банком про залучення 12,5 млн євро додаткового фінансування для завершення комплексного утеплення всіх будівель шкіл і дитсадків Житомира.
Місто активно розвиває електротранспорт. Зараз відкривається тендер на закупівлю 49 нових тролейбусів, адже кожен новий такий транспортний засіб споживає на 30-40 % менше електроенергії. Вже відкрили 2 додаткових тролейбусних маршрутів і ще дві лінії плануються, аби поступово заміщувати транспорт на бензині.

“Це ефективно, безпечно, зручно і екологічно,” – зазначає Сухомлин.

Ведеться модернізація мереж Міськводоканалу, адже до цього втрати сягали 55% питної води, і це не враховуючи зношеності мереж і застарілого обладнання, що енергозатратне. Тож з 2019 почали прокладання нових мереж, будівництво очисних і каналізаційних споруд. Через 2 роки очікують практично нове підприємство водоканалу, що прогнозовано споживатиме на 30 % менше електроенергії.
Теплокомуненерго також у Житомирі підлягає оновленню: замінюють 15 км теплових мереж.

Але поки одна з найбільших родзинок у модернізації міста – це будівництво нової ТЕС на альтернативному паливі, що починається з вересня 2019-го. Очікується, що ТЕС вироблятиме теплову енергію за рахунок ВДЕ, і це зменшить тариф за тепло для житомирян. Це має бути дешевше ніж використання імпортованого газу. Додатково ТЕС має виробляти електричну енергію для комунальних установ.
Інша ТЕС на альтернативному паливі буде на базі комунального підприємства. Їх будівництво також за рахунок кредитів та грантів, зокрема від ЄБРР.
Ці заходи дозволяють зменшити споживання газу в енергобалансі міста приблизно на 40 % – стверджує міський голова та виробляти електроенергію з відновлюваних джерел енергії для комунального сектору.

Будують у Житомирі як малі так і великі сонячні електростанції. Одна з них буде зведена на комунальній установі, її потужність 11 МВт електричної енергії. Для цього залучено грант 3 млн євро. Нова СЕС може повністю задовольнити потреби в електроенергії Теплокомуненерго та підприємство водоканалу ( 6 Мвт та 5 Мвт споживання відповідно).

Фото: домашня СЕС у Житомирі

На полігоні відходів вже кілька років спалюють метан виробляючи біогаз. Це дозволило на 50 % зменшити кількість вивільненням метану в атмосферу на полігоні. Біогаз зі звалища трансформують в електроенергію та продають. Пожеж на полігоні більше немає.
Замінюють величне освітлення на світлодіодне (12 тис. ліхтарів замінено,ще чекають близько 1000 шт), адже його якість більша, срок експлуатації довший, а споживання енергії від 40 до 60 % менше порівняно з лампами розжарювання. Заміна проходить також за рахунок кредитних коштів. Але вигода в тому, що ліхтарі вже економлять, і збережену на комуналці суму можна направляти на покриття кредиту – ділиться досвідом Сергій Іванович.

Але все ж таки частка відновлюваної енергії у галузі електроенергетики Житомира все ще зовсім невелика, менше 0,5 %.
Але міський голова переконує, про 100 % ВДЕ зарано говорити зараз, попереду ще велика робота по зменшенню споживання електроенергії великими промисловими підприємствами. Коли значної економії енергоресурсів буде досягнуто і в цьому секторі – Житомир розпочне стрімко нарощувати кількість об’єктів ВДЕ в балансі міста.
Міський голова пояснює, ціль 100% ВДЕ має дві обов’язкові підцілі – з одного боку розвиток енергоефективності, з іншого нарощування частки відновлюваної енергетики у місті, що замінить вугілля та газ.
Тренди відновлюваної енергетики підхоплює обласна влада. В області діє друга в Україні програма підтримки домашніх СЕС, що передбачає компенсацію до 30 % вартості електростанції. Завдяки дії програми на Житомирщині побудовано орієнтовно 100 приватних СЕС потужністю до 30 Квт. З них, близько 45 у Житомирі.
Ми не можемо завершити зустріч з Сергієм Сухомлином не задавши ключове питання:

Переважна більшість інвестицій у місто – це грантове іноземне фінансування. Чому саме Житомиру вдається залучати мільйони тисяч євро, а інші міста проходять важкий шлях відмов?

Мер відповідає і радить своїм колегам наступне:

Для залучення інвестування ключовим є:

• Підтвердження того, що керівництво міста має чіткий план розвитку і стратегію.
• Проактивність керівництва, готовність до інновацій та надійне партнерство
• Підтверджений досвід реалізації проектів та надійна команда муніципалітету.

Нагадаємо, результати звіту «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року», який був оприлюднений 24 жовтня 2017 року «Інститутом економіки та прогнозування» НАНУ за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні стверджує, що Україна має всі можливості до 2050 року відмовитись від викопного палива і довести частку «зеленої» енергії у забезпеченні своїх енергопотреб до 91%.
Згідно звіту Держенергоефективності, з початку 2015 року в Україні встановлено 1307 МВт потужностей відновлюваної енергетики та інвестовано 1,2 млрд євро. Але це поки лише близько 3 % в загальному енергобалансі країни. Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року передбачає 10,1% ВДЕ до 2019 року та 11 % – до 2020 р. Реальна частка у 2017 становила 6,7 % ВДЕ в енергобалансі країни.

Маргарита Мостова, Українська Кліматична Мережа 

Фото: Юлія Пашковська

Міжнародна акція «Година Землі» зародилася в 2007 році, її проведення ініціювала організація «Фонд дикої природи» (WWF). З 2008 року акція стала міжнародною. Місто Кам’янське приєдналось до неї в 2009 році. Акція  проводиться щорічно наприкінці березня. У Кам’янському на підтримку  «Години Землі» була проведена робоча нарада за участю представників виконавчих органів влади, тематичні вечори в НеКафе «WONDERLAND» і «Піца Челентано», тренінги «Школа юного кліматичного експерта», тематичні лекції в навчальних закладах міста.

Зараз  «Голос Природи» формує команду юних кліматичних експертів. За словами виконавчого директора організації Євгена Колішевського, на базі кількох навчальних закладів міста формуються перші команди юних кліматичних експертів, які допоможуть  вести інформаційну роботу серед учнів молодших класів.

… читати далі »

Як члени робочої групи з перегляду Національно- визначеного внеску України, УКМ пропонує при моделюванні сценаріїв включити і такий, у якому не буде будівництва нових енергетичних потужностей на викопному паливі. Натомість варто в повній мірі розглянути потенціал відновлюваної енергетики.

Команді, що працює над оновленим внеском варто зважати на світові тренди розвитку ВДЕ, їх енергетичну та економічну доцільність, а також дослідження, що доводять реальність енергетичного переходу України на 91 % ВДЕ вже у 2050 році.

Текст звернення до всіх членів робочої групи нижче.

 Членам робочої групи з підготовки 2-го Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди

Пропозиція щодо моделювання низьковуглецевого сценарію в рамках роботи над другим національно-визначеним внеском України до Паризької угоди

Шановні члени робочої групи,

Українська Кліматична Мережа (УКМ) об’єднує 33 громадські організації з усієї України, які працюють в сфері протидії змінам клімату, підтримки сталого розвитку енергетики та енергоефективності.

Представники УКМ входять до складу робочої групи з розробки другого Національно-визначеного внеску України (далі – НВВ). 13 березня Міністерством екології та природних ресурсів України спільно з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» були представлені можливі сценарії для розрахунку НВВ.

Відповідно до обгрунтування наданого у Додатку 1, як члени робочої групи, пропонуємо у моделювання сценаріїв включити сценарій, у якому не буде будівництва нових енергетичних потужностей на викопному паливі. Натомість пропонуємо врахувати потенціал розвитку розподілених енергетичних ресурсів (distributed energy resources) відповідно до світових трендів. Просимо розглянути можливість розрахунку такого сценарію при оновленні НВВ. Ми будемо раді обговорити важливість включення такого сценарію на найближчій зустрічі робочої групи.

Додаток 1

Обґрунтування розрахунку Сценарію Національно визначеного внеску для України без нових енергетичних потужностей та викопному паливі

Розробка Національно визначеного внеску, відповідно до Паризької угоди, в майбутньому має вказувати напрям подальшого руху країни, включаючи низьковуглецевий розвиток, також бути демонстрацією амбітності України щодо зниження викидів парникових газів та підтримку світових тенденцій щодо недопущення підняття світової температури на більше ніж 1,5 – 2,0 °С. При розробці другого НВВ, ми пропонуємо зробити моделювання сценарію, в якому однією з умов буде передбачено відсутність будівництва нових вугільних та атомних енергетичних потужностей та планів з їх будівництва..

Натомість, відповідно до глобальних трендів до децентралізації та діджиталізації енергосистем, моделювання розвитку енергетики має в повній мірі враховувати потенціал розвитку розподілених енергетичних ресурсів (відновлювані джерела енергії, когенераційні установки, накопичувачі електроенергії, мікромережі, електромобілі, керування попитом), впровадження розумних мереж та застосування цифрових технологій. З огляду на динамічний розвиток цих технологій та фундаментальну перебудову енергосистем в усьому світі, вже зараз їх необхідно розглядати як альтернативу централізованим потужностям традиційної енергетики.

Розрахунок та реалізація такого сценарію в майбутньому дасть змогу забезпечити:

•  виконання мети Призької угоди, ратифікованої Україною
•  сталий економічний розвиток з використанням новітніх технологій
•  зменшення негативного впливу енергетики на довкілля та здоров’я українців.населення України
•  основу для розробки наступних національно визначених внесків України та глибше розуміння економічної складової енергетичного переходу

Обгрунтування такого сценарію надано нижче.

1.     Викиди парникових газів мають бути зменшені вдвічі до 2030 року.

У 2018 році Міжурядовою групою з питань зміни клімату був підготовлений звіт[1] про наслідки глобального потепління на 1,5°С, що також був представлений на 24-й Конференції сторін у м. Катовіце. Звіт підтверджує наявність антропогенного впливу на зміни клімату та неможливість відкладати зниження викидів на дальшу перспективу, та засвідчує необхідність зменшити викиди глобально у 2 рази до 2030 року у порівнянні із сьогоднішнім рівнем. Лише за таких умов можна забезпечити виконання мети Паризької угоди.

2. Будівництво нових енергетичних потужностей на викопному паливі – означає іти врозріз з метою Паризької угоди. Такі висновки робить Міжнародне енергетичне агентство[2] за результатами аналізу сьогоднішніх та моделювання майбутніх можливих викидів парникових газів протягом наступних десятиліть. Світ вже переповнений потужностями на викопному паливі, тому для виконання мети Паризької угоди нові станції у кожній країні світу мають будуватися на основі низьковуглецевих технологій.
3.  Перехід України на 91% відновлюваної енергії до 2050 року є технічно можливим та економічно доцільним. Відповідно до дослідження  “Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року”[3], проведеного Інститутом економіки і прогнозування НАН, Україна має можливість до середини 21 ст. довести частку “зеленої” енергії для забезпечення своїх потреб в енергії до більш ніж 90%. Однією з умов для досягнення цього є встановлення екологічних обмежень на викиди теплових електростанцій згідно взятих Україною міжнародних зобов’язань та відмови від будівництва нових атомних блоків. Такий перехід відбуватиметься в першу чергу за рахунок підвищення ефективності споживання енергії у всіх секторах та використання енергії вітру, сонця та біомаси. При цьому у структурі виробництва електроенергії частка вітрових станцій може сягнути 45%, сонячних – 36%, а біомаси та відходів в структурі виробництва теплової енергії – до 73%.
4. Енергетична стратегія України до 2035 року вже сьогодні потребує оновлення і не враховує світові тренди та останні результати моделювання.

На семінарі, проведеному Міністерством екології та природних ресурсів України спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України, “Другий національно-визначений внесок України (НВВ) – методологічні аспекти моделювання та прогнозування” 13 березня, повідомлялось, що розробка НВВ в Україні буде розраховуватись за двома макроекономічними сценаріями розвитку України, на основі офіційно затверджених секторальних стратегій, які зокрема передбачають будівництво нових потужностей на викопному паливі.

Згідно ж останніх результатів моделювання[4], потреба у нових потужностях АЕС до 2030 року відсутня, а частка ВДЕ в енергобалансі у 2035 році може сягати 31% (на 6% вище, ніж у затвердженій Енергостратегії) навіть при помірних темпах зростання. Науковці підкреслюють необхідність актуалізації індикативних показників Енергетичної стратегії, яка щороку втрачає свою актуальність.

5.  Вже у 2020 році в Україні електроенергія, вироблена з відновлювальних джерел, стане дешевшою ніж з нових вугільних ТЕС.Таких висновків дійшли міжнародні аналітики Carbon Tracker в опублікованому звіті “Global Energy and CO2 Status Report” 2018 року[5]. Хоча поки що Україна має один з найнижчих податків на викиди СО2 у Європі, поступове його підвищення в подальшому стане одним із чинників впливу на підвищення ціни енергії від теплової генерації на викопному паливі. Разом з тим, технології ВДЕ та накопичення і зберігання енергії ставатимуть все більш доступними у зв’язку із постійним зниженням ціни та підвищенням їхньої ефективності .
6. Чотири міста в Україні (Львів, Житомир, Чортків та Кам’янець-Подільський) переходять на 100% ВДЕ до 2050 року. Ще 73 міста мають плани щодо  скорочення викидів в рамках Угоди Мерів. На місцевому рівні є запит на відмову від викопного палива і громади вже його втілюють шляхом реалізації проектів з відновлюваної енергетики.
7. Атомна енергетика програє конкуренцію з новими технологіями відновлюваної енергетики. Згідно з дослідженням “Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року”, атомна енергетика в Україні є неперспективною, що викликано високими капітальними витратами на будівництво нових атомних блоків. У зв’язку з цим частка АЕС України в структурі електрогенерації може кардинально знизитися з 54% у 2015 р. до нуля у 2050 р. За умови досконалої конкуренції між виробниками енергії, частка атомної генерації у електроенергетиці України падатиме. Такий спад пов’язаний із вичерпанням технічного ресурсу діючих АЕС, високою вартістю та значними термінами будівництва нових атомних станцій. Роль атомної енергетики у світі також поступово зменшується через її неспроможність конкурувати із відновлюваними джерелами енергії та низьку підтримку громадськості[6]. Про це свідчать також дані нової незалежної Доповіді про стан світової ядерної галузі (World Nuclear Industry Status Report 2017)[7]. Відповідно до звіту IPCC розвиток атомної енергетики обмежується  у багатьох країнах її суспільним неприйняттям через ризики аварій та невирішеність питання радіоактивних відходів.
8.     Європа та світ обирають шлях низьковуглецевого розвитку. На сьогодні 16 країн Європи заявили[8] про відмову від використання вугілля до 2030 року, а Євросоюз розглядає нову кліматичну мету – знизити свої сумарні викиди парникових газів до нуля до 2050 року. Окрім того, під час Конференції сторін у Катовіце, 45 країн світу підписали Сілезьку Декларацію солідарності та справедливої трансформації, яка демонструє готовність країн відмовлятись від вугілля, та створювати справедливий перехід регіонів по відношенню до працівників, міст та регіонів на шляху до низьковуглецевої економіки; врахування Цілей Сталого Розвитку ООН 2030 у процесі енергетичного переходу, що включає значно збільшити частку енергії з відновлюваних джерел у світовому енергетичному балансі та подвоїти глобальний показник підвищення енергоефективності до 2030 року.

[1] Intergovernmental Panel on Climate Change https://www.ipcc.ch/sr15/

[2] International Energy Agency https://www.theguardian.com/business/2018/nov/13/world-has-no-capacity-to-absorb-new-fossil-fuel-plants-warns-iea

[3] Heinrich Boell Foundation  https://ua.boell.org/sites/default/files/perehid_ukraini_na_vidnovlyuvanu_energetiku_do_2050_roku.pdf

[4] Інститут економіки і прогнозування НАН України http://www.timesukraine.tokni.com/

[5] Carbon Tracker https://www.carbontracker.org/wp-content/uploads/2018/12/CTI_Powering_Down_Coal_Report_Nov_2018_4-4.pdf

[6] Nuclear Energy Agency

https://www.oecd-nea.org/ndd/pubs/2010/6859-public-attitudes.pdf

[7] https://www.worldnuclearreport.org/IMG/pdf/20170912wnisr2017-en-lr.pdf

[8] Beyond Coal https://beyond-coal.eu/wp-content/uploads/2019/02/Overview-of-national-coal-phase-out-announcements-Europe-Beyond-Coal-March-2019.pdf